- •1. Дослідження Платоном і Аристотилем сутності та форм організації держави
- •3. Погляди н.Макіавеллі на державу і політику. Макіавеллізм у політиці
- •4. Ідеї федералізму та національно-територіальної автономії м.Драгоманова та м.Грушевського
- •5. Державницька ідея Винниченка
- •6. Монархічно-гетьманська концепція в.Липинського
- •7. КонцепціяінтегральногонаціоналізмуД.Донцова
- •8 Т.Гоббс про державу та суспільну угоду
- •9. Дж.Лок про державу та принцип розподілу влад
- •10. Предмет, методи та функції політології
- •11. Політика як суспільне явище та форма діяльності
- •12. Політична соціалізація особи
- •13. Становлення політології як науки та навчальної дисципліни
- •14. Основні напрямки досліджень політичної науки країн Заходу
- •15.Політичний процес, його динамі катаструктура
- •16.Влада як соціальне явище. Концепції влади
- •17. Легітимністьполітичноївлади: типийоцінювальніпоказники
- •18. Фундаментальні ознаки влади як соціальногофеномену. Специфікат а ресурси політичної влади
- •19. Реалізація державної влади. Політичні режими
- •20. Порівняльна характеристика авторитарного і тоталітарного політичних режимів
- •Демократія як форма і спосіб організації суспільного життя
- •Історичні типи демократії. Особистість, група і народ в різних концепціях демократії
- •23. Проблема політичної участі. Переваги та недоліки прямої та представницької форм демократії
- •Сучасні концепції демократії
- •Особливості сучасної плюралістичної демократії
- •Бюрократія й бюрократизм у політичному житті суспільства
- •Концепція раціональності бюрократії м.Вебера
- •28. Поняття та сутність політичної ідеології. Основні ідеологічні доктрини
- •Сутність та еволюція ідеології консерватизму
- •Соціал-демократія як ідейно-політична доктрина
- •31. Фундаментальні положення ідеології лібералізму
- •Анархізм як суспільно-політична течія
- •34. Теорія політичної системи: становлення, структура, функції, типології (д.Істан, г.Алмонд, с.Монсма)
- •33. Порівняльна характеристика основних ідейно-політичних течій
- •35. Держава: поняття, основні ознаки та функції
- •36. Форми державного правління й державно-територіального устрою
- •37. Концепції та ознаки правової соціальної держави
- •38. Сучасні теорії еліт. Типології політичних еліт
- •39. Поняття еліти в класичних концепціях(г.Моска, в.Паретто, р.Міхельс)
- •40. (41) Сутність та функції політичного лідерства
- •42. Політична культура: зміст, структура, типологізація
- •43. Політична свідомість у структурі політичної культури
- •44. Класифікація виборчих систем. Виборча система України
- •45. Роль, функції та класифікація виборів. Поняття та види виборчого цензу
- •46. Демократичні принципи виборчого права
- •47. Процедура та інфраструктура виборчої кампанії
- •48. Партійні системи та їх типологія. Особливості партійної системи
- •49. Політичні партії: ґенеза, походження та функції
- •50. Теорія олігархізації політичних партій (Острогорський, Міхельс)
- •51. Ґенеза багатопартійності в Україні
- •52. Громадські організації та громадського-політичні рухи: сутність та класифікація
- •53. Парламент та парламентаризм: поняття, сутність, функції
- •54. Інститут президентства: конституційний статус й особливості сучасних моделей президентства
- •55. Політичний конфлікт: сутність, стадії розвитку, роль у суспільстві
- •56. Типологізація політичних конфліктів та способи їх врегулювання
- •57. Специфіка політичних конфліктів в Україні
- •58. Політичний менеджмент як інструмент управління політичними процесами
- •59. Менеджмент виборчої кампанії і менеджмент правлячої команди
- •60. Політичний маркетинг - специфічний ринок у системі суспільних відносин
- •61. Політична іміджелогія: поняття «імідж». Загальне й особливе в іміджі організацій та її лідерів
- •62. Технологія формування іміджу організації та політичних лідерів
- •63. Політичне прогнозування: сутність та науково-теоретичні засади
- •64. Принципи та методи політичного прогнозування
- •65. Політичний прогноз і футурологія
- •66. Світовий політичний процес: його сутність та тенденції розвитку
- •67. Суперечності геополітичного вибору України та моделі світового порядку
7. КонцепціяінтегральногонаціоналізмуД.Донцова
Особливе місцеуформуваннітавстановленніукраїнськоїнаціональноїсвідомостійідеологіїналежитьполітичнійдоктриніД. Донцова (1883—1973), який поклав в українськійполітологічнійдумціпочатоктечіїтакзваногоінтегральногонаціоналізму. Ця течіявнаціоналізміпочалазароджуватисьвостаннійчверті 20 ст. вумовахзрослогосуперництваміжнаціональнимидержавамиізанепадуідей гуманізмуілібералізму. На початку 20 ст. “інтегральнийнаціоналізм”поширюєтьсянетількивЗахідній, айвСхіднійЄвропі. Особливейогопіднесенняприпадаєна 20—30-тіроки, коливбагатьохкраїнахутверджувалисьдиктаторськіітоталітарнірежими. Найбільшимвпливомнаціоналізмцьоготипукористувавсявтакзванихзапізнілихнаціях (Німеччина, Італія, Японія). Характерними його рисами були крайнійрадикалізм, войовничість, експансіонізм. Наособливуувагузаслуговуєдругачастинакниги“Чиннийнаціоналізм”, девикладеносутьавторовоїконцепції, зокрема, шестизасадчивимог“вольовогонаціоналізму”:
- перша засада новоїнаціональноїідеї—зміцнювативолюнаціїдоекспансії, жадобупануваньіпідкореннявсьогочужого—якмета, боротьба—якзасіб;
— прагнення боротьби й усвідомленняїїнеминучості;
— дух романтики, релігійногопанування, містичногопориву, ірраціоналізму,
— непримиренність, фанатизм, брутальністьтааморальність, щоберутьдо уваги лише інтересиспільності (нації)
---самецедаєнаціональнійідеївибуховусилувісторії;
- право сильних
— кожна нова ідея, абиздобутисобіправона життя, маєспертисянаініціативнуменшість, щовживаєтворченасильстводлясуспільногопоступу.
Базовіхарактеристикиінтегральногонаціоналізму Представники концепції
Микола Махновський (1873—1924), Дмитро Донцов (1883-1973), Микола Сціборський (1897—1941), Степан Бандера (1909—1959), Ярослав Стецько (1912—1986)
Форма державного правління Народна держава (республіка)
Тип політичногорежиму Національнадиктатураякперехіднаформадержавногобудівництва
Національнаідея Нація (етнічна) — це об´єднувальнийієдинийчинниксуспільноготадержавногобуття
Політичнаеліта Провіднаверстваукраїнськихпатріотів, котріпокликанібудуватисвоюдержавуікеруватинею
Ієрархіяцінностей Нація (етнічна) —держава—суспільство
На тереніУкраїниосновніідеїцьоготипунаціоналізмуможнарозглянутинас 152. ЦірисивеликоюміроюбулипритаманнііпоглядамДмитраДонцова. Йогоконцепціявключаєтривихідніелементи:
1) Росія—найголовнішийворогУкраїни;
2) селянство — хребет націїйдержави;
3) необхідністьсильноговідчуттяметиіволі.
ІдеаломдержавноголадуД. Донцоввважав“селянськудрібнобуржуазнуреспубліку”.
Для Д. Донцова не стояло питання про неприйняття запропонованого ним “чинного націоналізму”. “Боротьбазаіснування єзакономжиття. Всесвітньоїправдинема…
8 Т.Гоббс про державу та суспільну угоду
Томас Гоббс був одним із засновників широкорозповсюдженої в 17-18 ст. Буржуазної теорії природного права і договірного походження держави. Ця теорія виходила ізз овсім нових принципів, відмінних від середньовічних, виходила із нових уявлень про людину, суспільство і державу, котрі були підказані наукою, яка розвивалась і матеріалістичною філософією.
Гобс - вважав, що природний стан людства, це стан «війни всіх проти всіх». І щоб припинити цю війну, необхідно домовитися, і бути не поодинці, а об'єднатися. Проте це домовленість не припиняє війну, навіть в тому сенсі, в якому її розумів Гоббс. Люди, навіть об'єднані в державу, під владою, наприклад монарха, продовжують терпіти позбавлення. У наявності соціальна расслоенность суспільства, і як наслідок, злочини проти особи і власності. Гоббс, навпаки, доводив, що якщо влада добровільно передана правителеві, наприклад, князеві, то він – князь – віднині володіє необмеженими повноваженнями. Гоббс звеличив роль держави, яку він визнає абсолютним сувереном. В питанні про формах держави симпатії Гоббса — на стороні монархії. Люди, ведені страхом, об'єдналися в співтовариство, відмовившись від «права» необмеженого самоствердження на користь суверена і уповноваживши його діяти від їх імені. Якщо люди, піклуючись про свою безпеку, погодилися на такий «суспільний договір», то влада суверена має бути абсолютною; інакше, що роздираються суперечливими домаганнями, вони завжди знаходитимуться під загрозою анархії, властивої бездоговірному природному стану.
Держава – є деяке штучне тіло, механізм, який живе штучним життям. Хоча держава, по Гоббсу, має договірне походження, Гоббс не визнає договору між народом та володарем.
Головна мета держави, по Гоббсу, не просто забезпечення “безпеки існування”, але також забезпечення закожною людиною усього добробуту життя, набутого ним ”чесною працею”, турбота про “добробут громадян”, правда, не всіх громадян, добавляє Гоббсінакше цемайже неможливо досягнути, але “якможна більшого числа громадян”.
Звідсиодержуємотриосновнихобов’язкисуверена:
• захист від зовнішніх ворогів;
• збереження внутрішнього миру;
• збагачення громадян.
