7. КонцепціяінтегральногонаціоналізмуД.Донцова

Особливе місцеуформуваннітавстановленніукраїнськоїнаціональноїсвідомостійідеологіїналежитьполітичнійдоктриніД. Донцова (1883—1973), який поклав в українськійполітологічнійдумціпочатоктечіїтакзваногоінтегральногонаціоналізму. Ця течіявнаціоналізміпочалазароджуватисьвостаннійчверті 20 ст. вумовахзрослогосуперництваміжнаціональнимидержавамиізанепадуідей гуманізмуілібералізму. На початку 20 ст. “інтегральнийнаціоналізм”поширюєтьсянетількивЗахідній, айвСхіднійЄвропі. Особливейогопіднесенняприпадаєна 20—30-тіроки, коливбагатьохкраїнахутверджувалисьдиктаторськіітоталітарнірежими. Найбільшимвпливомнаціоналізмцьоготипукористувавсявтакзванихзапізнілихнаціях (Німеччина, Італія, Японія). Характерними його рисами були крайнійрадикалізм, войовничість, експансіонізм. Наособливуувагузаслуговуєдругачастинакниги“Чиннийнаціоналізм”, девикладеносутьавторовоїконцепції, зокрема, шестизасадчивимог“вольовогонаціоналізму”:

- перша засада новоїнаціональноїідеї—зміцнювативолюнаціїдоекспансії, жадобупануваньіпідкореннявсьогочужого—якмета, боротьба—якзасіб;

— прагнення боротьби й усвідомленняїїнеминучості;

— дух романтики, релігійногопанування, містичногопориву, ірраціоналізму,

— непримиренність, фанатизм, брутальністьтааморальність, щоберутьдо уваги лише інтересиспільності (нації)

---самецедаєнаціональнійідеївибуховусилувісторії;

- право сильних

— кожна нова ідея, абиздобутисобіправона життя, маєспертисянаініціативнуменшість, щовживаєтворченасильстводлясуспільногопоступу.

Базовіхарактеристикиінтегральногонаціоналізму Представники концепції

Микола Махновський (1873—1924), Дмитро Донцов (1883-1973), Микола Сціборський (1897—1941), Степан Бандера (1909—1959), Ярослав Стецько (1912—1986)

Форма державного правління Народна держава (республіка)

Тип політичногорежиму Національнадиктатураякперехіднаформадержавногобудівництва

Національнаідея Нація (етнічна) — це об´єднувальнийієдинийчинниксуспільноготадержавногобуття

Політичнаеліта Провіднаверстваукраїнськихпатріотів, котріпокликанібудуватисвоюдержавуікеруватинею

Ієрархіяцінностей Нація (етнічна) —держава—суспільство

На тереніУкраїниосновніідеїцьоготипунаціоналізмуможнарозглянутинас 152. ЦірисивеликоюміроюбулипритаманнііпоглядамДмитраДонцова. Йогоконцепціявключаєтривихідніелементи:

1) Росія—найголовнішийворогУкраїни;

2) селянство — хребет націїйдержави;

3) необхідністьсильноговідчуттяметиіволі.

ІдеаломдержавноголадуД. Донцоввважав“селянськудрібнобуржуазнуреспубліку”.

Для Д. Донцова не стояло питання про неприйняття запропонованого ним “чинного націоналізму”. “Боротьбазаіснування єзакономжиття. Всесвітньоїправдинема…

8 Т.Гоббс про державу та суспільну угоду

Томас Гоббс був одним із засновників широкорозповсюдженої в 17-18 ст. Буржуазної теорії природного права і договірного походження держави. Ця теорія виходила ізз овсім нових принципів, відмінних від середньовічних, виходила із нових уявлень про людину, суспільство і державу, котрі були підказані наукою, яка розвивалась і матеріалістичною філософією.

Гобс - вважав, що природний стан людства, це стан «війни всіх проти всіх». І щоб припинити цю війну, необхідно домовитися, і бути не поодинці, а об'єднатися. Проте це домовленість не припиняє війну, навіть в тому сенсі, в якому її розумів Гоббс. Люди, навіть об'єднані в державу, під владою, наприклад монарха, продовжують терпіти позбавлення. У наявності соціальна расслоенность суспільства, і як наслідок, злочини проти особи і власності. Гоббс, навпаки, доводив, що якщо влада добровільно передана правителеві, наприклад, князеві, то він – князь – віднині володіє необмеженими повноваженнями. Гоббс звеличив роль держави, яку він визнає абсолютним сувереном. В питанні про формах держави симпатії Гоббса — на стороні монархії. Люди, ведені страхом, об'єдналися в співтовариство, відмовившись від «права» необмеженого самоствердження на користь суверена і уповноваживши його діяти від їх імені. Якщо люди, піклуючись про свою безпеку, погодилися на такий «суспільний договір», то влада суверена має бути абсолютною; інакше, що роздираються суперечливими домаганнями, вони завжди знаходитимуться під загрозою анархії, властивої бездоговірному природному стану.

Держава – є деяке штучне тіло, механізм, який живе штучним життям. Хоча держава, по Гоббсу, має договірне походження, Гоббс не визнає договору між народом та володарем.

Головна мета держави, по Гоббсу, не просто забезпечення “безпеки існування”, але також забезпечення закожною людиною усього добробуту життя, набутого ним ”чесною працею”, турбота про “добробут громадян”, правда, не всіх громадян, добавляє Гоббсінакше цемайже неможливо досягнути, але “якможна більшого числа громадян”.

Звідсиодержуємотриосновнихобов’язкисуверена:

• захист від зовнішніх ворогів;

• збереження внутрішнього миру;

• збагачення громадян.