22. Написання прийменників і сполучників.

Прийменники

1. Разом пишуться:

а) Складні прийменники, утворені сполученням одного або двох (іноді — трьох) прийменників із будь-якою частиною мови: внаслідок (унаслідок), вподовж (уподовж), замість, навколо, напередодні, наприкінці, щодо.

б) Складні прийменники, утворені з двох простих прийменників: задля, заради, навпроти, окрім, поза, поміж, понад, поперед, посеред, проміж.

2. Через дефіс пишуться складні прийменники з початковими з-, із-: з-за (із-за), з-над, з-перед, з-під (із-під), з-поза, з-поміж, з-понад, з-попід, з-посеред, з-проміж.

3. Окремо пишуться прийменникові сполуки у(в) разі, під кінець, під час що ж до.

Сполучники

1. Разом пишуться складні сполучники, які становлять тісне поєднання повнозначних слів із частками або прийменниками: адже, аніж, втім, зате, мовби, начеб, начебто, немов, немовби, немовбито, неначе, неначебто, ніби, нібито, ніж, отже, отож, притім, притому, причім, причому, проте, себто, тобто, цебто, щоб, якби, якщо; також слова: абощо, тощо.

2. Пишуться окремо:

а) Сполучники з частками б, би, ж, же: або ж, адже ж, але ж, а як же, бо ж, коли б, коли б то, отже ж, хоча б, хоч би.

б) Складені сполучники: дарма що, для того щоб, замість того щоб, з тим щоб, з того часу як, незважаючи (невважаючи) на те що, після того як, при цьому, та й, так що, тимчасом як, тому що, у міру того як, через те щой под.

3. Через дефіс пишуться сполучники отож-то, тим-то, тільки- но, тому-то. .

23. Правопис часток.

Словотворчі частки пишуться разом, окремо або через дефіс.

Разом пишуться:

а) частки аби-, ані-, де-, чи-, що-, як- у складі будь-якої частини мови (крім сполучників прислівникового типу): абищо, абияк, аніскільки, анітрохи, анічогісінько, аніяк, дедалі, деколи, декотрий, дещиця, дещо, чималенький, чимало, щовечора, щогодини, щоденник.

б) частки би (б), то, що у складі сполучників: щоб, якби, немовбито, нібито, абощо, і частка же (ж) у складі стверджувальних часток авжеж, атож;

в) частка -ся (-сь) у зворотних дієсловах: будується, наївся (наївсь);

г) частка -сь у складі займенників і прислівників: котрийсь, котрась, котресь, якийсь, якась, якесь;десь, колись,.хтось, щось.

Окремо пишуться:

а) частка що в сполуках дарма що, тільки що, хіба що, що ж до;

б) частка то в експресивних сполученнях що то за, що то, чи то, які виконують функції підсилювальних часток.

Через дефіс пишуться:

а) частки бо, но, то, от, таки, коли вони виділяють значення окремого слова: іди-бо; давай-но; тільки-но; так-от, як-от; отакий-то, стільки-то, тим-то, якось-то; важкий-таки, все-таки, дістав-та-ки, так-таки;

б) компоненти будь-, -будь, -небудь, казна-, хтозна-й под. у складі займенників і прислівників.

24. Написання не,ні з різними частинами мови.

Не, ні пишуться зі словами разом, коли є префіксами (не-, ні-); якщо ж не, ні вжиті в ролі часток, то пишуться окремо.

Ні пишеться зі словами окремо:

1) якщо ні заперечує наявність дії, ознаки: ні холод, ні спека; ні високо, ні низько; у фразеологізмах: ні риба ні м'ясо;

2) якщо між часткою і займенником стоїть прийменник, то всі три слова пишуться окремо: ні до чого, ні з ким, ні при кому, ні на чому.

Тільки разом НЕ пишеться тоді, коли слово без НЕ не вживається. (невдаха,незабутній).

Завжди окремо НЕ пишеться з числівниками, займенниками і прийменниками (не два, не наш, не з рук).

З іменниками НЕ пишеться разом і окремо. Це залежить від змісту речення. З прикметниками й прислівниками НЕ найчастіше пишеться разом ( невибагливий ).

Окремо НЕ пишеться тоді, коли в реченні щось заперечується ( робота не важка).