30. Розділові знаки при відокремлених узгоджених і неузгоджених означеннях.

Означення відокремлюються:

1) якщо вони виражені прикметниковими чи дієприкметниковим зворотами і стоять після означуваного слова: Дні летять, повні сонця й музики;

2) якщо вони непоширені і стоять після означуваного слова, перед яким уже є означення: Досвітні огні, переможні, урочі, Прорізали темряву ночі.

3) якщо означення належить до члена речення, вираженого особовим займенником: Утомлені своїм довічним рабством, вони гадають розірвати пута і скинути ярмо з своєї шиї;

4) якщо препозитивне означення, виражене прикметниковим чи дієприкметниковим зворотом, має додатковий обставинний відтінок: Заглиблена в спогади, Ніна не почула, як розчинилися двері і мати переступила через хатній поріг;

5) якщо означення відділене від означуваного слова іншими членами речення: Село ще спало, намокле, змерзле, ховалося під білу ковдру квітучих садків і ждало сонця, щоб обігрітися;

6) якщо неузгоджені означення стоять після узгоджених: В хату ввійшов старий Джеря, високий, тонкий, з сивуватими довгими вусами, з нужденним блідим лицем та смутними очима;

7) неузгоджені означення, виражені неозначеною формою дієслова, відокремлюються лише в тому разі, якщо є спеціальна інтонація і можна підставити слово а саме: Солдати мали завдання - вийти до набережної.

Не відокремлюються:

1) означення, які стосуються не лише підмета, а й присудка: Стоїть ліс темний і сумний;

2) означення, що стосуються не особових займенників: Одягнені всі півколом ставали навкруг пам’ятника;

3) означення, виражені зворотами, що стоять безпосередньо перед означуваним словом і не мають обставинного значення: І дощами вмиті журавлі в блакиті відлітають у тривожний дальній шлях.

31. Розділові знаки при відокремлених узгоджених і неузгоджених прикладках.

Розділові знаки при відокремлених прикладках. Поширені й непоширені прикладки бувають відокремленими й виділяються комами, якщо:

1) стоять після пояснювального іменника: Ходить вечір, мрійний мій веселик, По Дніпровій сивій ковилі.

2) стосуються особового займенника (незалежно від місця в реченні): Заслужений митець, він з радістю передає багатий досвід молоді (З газ.);

3) стоять перед пояснюваним іменником і мають обставинний відтінок: Вірний син трудової поневоленої України, Шевченко став виразником дум і сподівань народних (Гонч.);

4) приєднуються за допомогою сполучника як і мають обставинний відтінок причини: У горах Брянський, як командир, зустрівся з новими труднощами (Гонч.).

Примітка. Прикладка із сполучником як не відокремлюється комами, коли означає «в ролі кого чи чого виступає предмет»: Про хист Довженка як письменника, як майстра слова говорили на повен голос тільки в роки другої світової війни (Рил.);

5) приєднується за допомогою слів родом, на ім’я, на ймення, так званий: Полтавець родом, Симоненко закінчив свій короткий життєвий шлях у Черкасах, у Шевченковім краю (Гонч.); Козак Бобренко, на ім’я Григорій, єдиний син достойної вдови (Кост.);

6) приєднуються до пояснюваних членів речення словами або, тобто, особливо, як-от: Вікова психологія, тобто галузь психології, включає дитячу психологію , психологію розвитку дорослої людини і геронтопсихологію (З підр.).

Примітка. Якщо прикладка має уточнювальне значення, потрібно підкреслити її самостійність або коли поширена прикладка вже має у своєму складі розділові знаки, вона відокремлюється за допомогою тире: З усіх два слова - «Мати» й «Вітчизна» - існують звіку тільки в однині (Б. Ол.); Тільки стрічалися нам земляки наші - білі берези, явори й темні дуби.(Л. Укр.).