- •2. Уживання мякого знака у власне українських і чужомовних словах.
- •3. Чергування у-в,і-й,з-із-зі як засіб милозвучності мови.
- •4. Подвоєння Букв на позначення приголосних в українській мові
- •5. Чергування приголосних при словозміні і словотворенні.
- •6. Правопис найуживаніших префіксів і суфіксів
- •7. Основні правила написання великої літери
- •8. Правопис власних особових назв.
- •9. Правопис та відмінювання власних географічних назв і прикметникових утворень від них.
- •10. Правопис складних слів.
- •11. Особливості написання відмінкових закінчень іменників і та іі відмін.
- •12. Особливості написання відмінкових закінчень іменників ііІі IV відмін.
- •13. Правопис складних іменників разом.
- •14. Правопис складних іменників через дефіс.
- •15. Прикметники твердої і мякої групи, правопис відмінкових закінчення. Написання складних прикметників разом.
- •16. Написання складних прикметників через дефіс.
- •17. Відмінювання і правопис кількісних числівників.
- •18. Відмінювання і правопис дробових і складених числівників.
- •19. Написання особових закінчень дієслів і та іі дієвідмін.
- •20. Написання прислівників разом
- •21. Написання прислівників через дефіс.
- •22. Написання прийменників і сполучників.
- •23. Правопис часток.
- •24. Написання не,ні з різними частинами мови.
- •25. Основи пунктуації. Розділові знаки у кінці речення.
- •26. Тире між підметом і присудком.
- •29.Розділові знаки при однорідних прикладках.
- •30. Розділові знаки при відокремлених узгоджених і неузгоджених означеннях.
- •31. Розділові знаки при відокремлених узгоджених і неузгоджених прикладках.
- •32. Розділові знаки при відокремлених обставинах.
- •33. Розділові знаки при уточнювальних,пояснювальних,приєднувальних словах.
- •34. Розділові знаки при звертанні.
- •35. Кома,тире,дужки при вставних і встановлених конструкціях.
- •36. Кома перед словами як,мов,наче,ніби
- •37. Розділові знаки у складносурядному реченні.
- •38. Розділові знаки у складнопідрядному реченні.
- •39. Кома, крапка з комою у безсполучниковому реченні.
- •40. Двокрапка у безсполучниковому реченні.
- •41. Тире у безсполучниковому реченні.
- •42. Розділові знаки при прямій мові та цитатах.
41. Тире у безсполучниковому реченні.
Між частинами безсполучникового речення тире ставиться у таких випадках:
1. Зміст одного речення протиставляється змістові іншого: Пан гуляв у себе в замку — у ярмі стогнали люди (Леся Українка). (Пор.: Пан гуляв у себе в замку, а в ярмі стогнали люди.)
2. Перше речення вказує на час або умову того, про що йдеться в другому реченні: Будеш сіяти з сумом — вродить печаль (М. Стельмах).(Пор.:Якщо будеш сіяти з сумом, то вродить печаль. Коли будеш сіяти з сумом —- вродить печаль.)
3. Друге речення містить у собі наслідок того, про що говориться в першому реченні (між ними можна вставити сполучники так що, тому): Зацвіли в саду гвоздики — осінь тільки починається (В. Ткаченко). (Пор.: Зацвіли в саду гвоздики, так що осінь тільки починається.)
Тире ставиться, коли зображується швидка зміна подій: Вітер війнув—листя з клена жовте, жовтаво-золоте полетіло (П.Ти чина).
42. Розділові знаки при прямій мові та цитатах.
Розділові знаки при цитатах
1. Цитати з вказівкою, кому вони належать, виділяються лапками. Інші розділові знаки ставляться так, як при прямій мові:
«Шевченко, Пушкін, Міцкевич — люди, що втілюють дух народу з найбільшою красою, силою й повнотою»,— відзначив Максим Горький.
2. Якщо цитата наводиться з пропуском, то він позначається трьома крапками:
Ще Добролюбов писав колись: «...Кожен із людей, які записують і збирають твори народної поезії, зробив би річ дуже корисну, якби... передав і всю обстановку,.. при якій вдалося йому почути цю пісню чи казку».
3. Посилання в тексті на слова автора або джерело цитати подається в дужках:
«Є межі між народами, але немає поміж серцями». (Р. Гамзатов)
4. Якщо цитата входить в авторський текст як частина речення, то вона у цьому випадку виділяється лапками, але пишеться з малої букви:
Вони, мов ярмаркові лірники, заведуть, бувало, на дозвіллі з братом Денисом тільки їм самим відому пісню про «пісочок, що загортає милого слідочок». (О. Г.)
5. При цитуванні віршів з точним збереженням рядків і строф лапки не ставляться:
Діти нудяться хатині, Нудять, нарікають: «Нащо зима та люта» – Все вони питають.
(Л. Українка)
6. Епіграф у лапки не береться. Вказівка на джерело або автора дається у наступному рядку без дужок:
Він (Т. Г. Шевченко) — поет цілком народний.
М. Добролюбов
