- •2. Уживання мякого знака у власне українських і чужомовних словах.
- •3. Чергування у-в,і-й,з-із-зі як засіб милозвучності мови.
- •4. Подвоєння Букв на позначення приголосних в українській мові
- •5. Чергування приголосних при словозміні і словотворенні.
- •6. Правопис найуживаніших префіксів і суфіксів
- •7. Основні правила написання великої літери
- •8. Правопис власних особових назв.
- •9. Правопис та відмінювання власних географічних назв і прикметникових утворень від них.
- •10. Правопис складних слів.
- •11. Особливості написання відмінкових закінчень іменників і та іі відмін.
- •12. Особливості написання відмінкових закінчень іменників ііІі IV відмін.
- •13. Правопис складних іменників разом.
- •14. Правопис складних іменників через дефіс.
- •15. Прикметники твердої і мякої групи, правопис відмінкових закінчення. Написання складних прикметників разом.
- •16. Написання складних прикметників через дефіс.
- •17. Відмінювання і правопис кількісних числівників.
- •18. Відмінювання і правопис дробових і складених числівників.
- •19. Написання особових закінчень дієслів і та іі дієвідмін.
- •20. Написання прислівників разом
- •21. Написання прислівників через дефіс.
- •22. Написання прийменників і сполучників.
- •23. Правопис часток.
- •24. Написання не,ні з різними частинами мови.
- •25. Основи пунктуації. Розділові знаки у кінці речення.
- •26. Тире між підметом і присудком.
- •29.Розділові знаки при однорідних прикладках.
- •30. Розділові знаки при відокремлених узгоджених і неузгоджених означеннях.
- •31. Розділові знаки при відокремлених узгоджених і неузгоджених прикладках.
- •32. Розділові знаки при відокремлених обставинах.
- •33. Розділові знаки при уточнювальних,пояснювальних,приєднувальних словах.
- •34. Розділові знаки при звертанні.
- •35. Кома,тире,дужки при вставних і встановлених конструкціях.
- •36. Кома перед словами як,мов,наче,ніби
- •37. Розділові знаки у складносурядному реченні.
- •38. Розділові знаки у складнопідрядному реченні.
- •39. Кома, крапка з комою у безсполучниковому реченні.
- •40. Двокрапка у безсполучниковому реченні.
- •41. Тире у безсполучниковому реченні.
- •42. Розділові знаки при прямій мові та цитатах.
13. Правопис складних іменників разом.
Разом пишуться:
іменники, утворені за допомогою сполучної голосної із двох чи кількох основ (одна з яких —дієслівного походження): коноплепрядіння, бавовнозаготівля, звуковловлювач, садо-вод, газомір, вертоліт, слов'янознавство, життєпис, водозбір;
іменники, утворені поєднанням основ прикметника та іменника: чорнозем, бортмеханік, натурфілософія, Ощадбанк;
іменники, утворені за допомогою сполучної голосної від двох іменникових основ, синтаксично й семантично рівнозначних: залізобетон, газопровідник, квітколоже, шлакоблок, лісостеп, верболіз (але: людино-день);
іменники, утворені поєднанням дієслова в другій особі однини наказового способу з іменником: горицвіт, перекотиполе;
іменники, утворені поєднанням числівникової основи з іменниковою: чотиритомник, сторіччя, двозначність, трикутник, двобій, двадцятиріччя;
іменники з першою частиною пів-, напів-, полу-: півбака, півжиття, півстола, півроку, півфінал, півхлібини, півпляшки, півхустки, півповерху, напіврозпад, напівсон, полувал, полукіпок;
іменники, пов'язані з інтернаціональною лексикою й термінологією, в яких другою складовою частиною є такі елементи: -граф, -графія, -лог, -логія, -метр: гігрограф, мікологія, філолог, лексикограф, цинкографія, фітобіологія, палеографія, геометр;
іменники, утворені з трьох і більше іменникових основ: автомотогурток, веломотоспорт, ліспромгосп.
14. Правопис складних іменників через дефіс.
Через дефіс пишуться:
а) іменники, що означають протилежні за змістом поняття: купівля-продаж,розтяг-стиск;
б) іменники, що означають спеціальність, професію: магнітолог-астроном, лікар-еколог;
в) іменники на позначення казкових персонажів: Зайчик-Побігайчик.Лисичка-Сестричка;
г) іменники, у яких перше слово підкреслює певну прикмету чи особливість предмета, явища, названого другим словом: блок-система, буй-тур, дизель-мотор, жар-птиця, козир-дівка, крекінг-процес, свят-вечір, стоп-кран;
ґ) іменники, що означають державні посади, військові, наукові звання: генерал-губернатор, генерал-лейтенант, контр-адмірал, прем'єр-міністр, унтер-офіцер, член-кореспондент, штабс-капітан;
д) іменники, що означають складні одиниці виміру: кіловат-година, людино-день, тонно-кілометр;
є) складні іменники з" першою складовою частиною віце-, екс-, лейб-, максі-, міді-, міні-, обер-: віце-президент, екс-чемпіон, лейб-медик, максі-спідниця, міні-футбол, обер-майстер;
є) іншомовні назви проміжних сторін світу: норд-вест, норд-ост;
ж) субстантивовані словосполучення, що означають переважно назви рослин: брат-і-сестра, люби-мене, розрив-трава, чар-зілля;
з) скорочені іменники, у яких наводиться початок і кінець слова: б-ка — бібліотека, вид-во —видавництво, д-р — доктор, ін-т — інститут, л-ра — література, т-во — товариство, ф-ка — фабрика;
и) перша частина складного слова (яке пишеться разом або через дефіс), коли далі йде слово з такою самою другою частиною: кулько й ролико-підшипники, радіо- й телеапаратура, тепло- й гідроелектростанції.
