- •2. Уживання мякого знака у власне українських і чужомовних словах.
- •3. Чергування у-в,і-й,з-із-зі як засіб милозвучності мови.
- •4. Подвоєння Букв на позначення приголосних в українській мові
- •5. Чергування приголосних при словозміні і словотворенні.
- •6. Правопис найуживаніших префіксів і суфіксів
- •7. Основні правила написання великої літери
- •8. Правопис власних особових назв.
- •9. Правопис та відмінювання власних географічних назв і прикметникових утворень від них.
- •10. Правопис складних слів.
- •11. Особливості написання відмінкових закінчень іменників і та іі відмін.
- •12. Особливості написання відмінкових закінчень іменників ііІі IV відмін.
- •13. Правопис складних іменників разом.
- •14. Правопис складних іменників через дефіс.
- •15. Прикметники твердої і мякої групи, правопис відмінкових закінчення. Написання складних прикметників разом.
- •16. Написання складних прикметників через дефіс.
- •17. Відмінювання і правопис кількісних числівників.
- •18. Відмінювання і правопис дробових і складених числівників.
- •19. Написання особових закінчень дієслів і та іі дієвідмін.
- •20. Написання прислівників разом
- •21. Написання прислівників через дефіс.
- •22. Написання прийменників і сполучників.
- •23. Правопис часток.
- •24. Написання не,ні з різними частинами мови.
- •25. Основи пунктуації. Розділові знаки у кінці речення.
- •26. Тире між підметом і присудком.
- •29.Розділові знаки при однорідних прикладках.
- •30. Розділові знаки при відокремлених узгоджених і неузгоджених означеннях.
- •31. Розділові знаки при відокремлених узгоджених і неузгоджених прикладках.
- •32. Розділові знаки при відокремлених обставинах.
- •33. Розділові знаки при уточнювальних,пояснювальних,приєднувальних словах.
- •34. Розділові знаки при звертанні.
- •35. Кома,тире,дужки при вставних і встановлених конструкціях.
- •36. Кома перед словами як,мов,наче,ніби
- •37. Розділові знаки у складносурядному реченні.
- •38. Розділові знаки у складнопідрядному реченні.
- •39. Кома, крапка з комою у безсполучниковому реченні.
- •40. Двокрапка у безсполучниковому реченні.
- •41. Тире у безсполучниковому реченні.
- •42. Розділові знаки при прямій мові та цитатах.
19. Написання особових закінчень дієслів і та іі дієвідмін.
До І дієвідміни належать дієслова, які у формах теперішнього часу в особових закінченнях мають у закінченні -Е (Є), а в 3 особі множини – -УТЬ, -ЮТЬ: кажу - кажеш - каже - кажемо - кажете - кажуть; мрію - мрієш - мріє - мріємо - мрієте - мріють.
До ІІ дієвідміни належать дієслова, які у формах теперішнього часу в закінченнях мають -И (Ї), а в 3 особі множини – -АТЬ, -ЯТЬ: біжу-біжиш-біжить-біжимо-біжите-біжать; стою-стоїш-стоїть-стоїмо-стоїте-стоять.
Отже, дієслова І та ІІ дієвідмін мають такі особові закінчення:
Число; Особа; І дієвідміна; ІІ дієвідміна
Однина 1-ша, 2-га, 3-тя
-у, -ю; -еш, -єш,; -е, -є,; -у, -ю; -иш, -їш,; -ить, -їть
Множина 1-ша, 2-га, 3-тя
-емо, -ємо,; -ете, -єте,; -уть, -ють; -имо, -їмо,; -ите, -їте,; -ать, -ять
Ці особові закінчення мають дієслова у формах теперішнього та простої форми доконаного виду майбутнього часу.
Проста форма недоконаного виду майбутнього часу твориться додаванням особових форм слова йняти до неозначеної форми дієслова недоконаного виду: знатиму, писатиму, мріятиму, бігтиму, знатимуть, писатимуть, мріятимуть, бігтимуть, знатимемо, писатимемо, бігтимемо тощо.
20. Написання прислівників разом
Разом пишуться:
1. Складні прислівники, утворені сполученням прийменника з прислівником: віднині, відтепер, донині, дотепер, забагато, надалі, задовго, занадто, навічно, набагато, отак, надовго, назавжди, назовсім, наскрізь, насправді, негаразд, невтямки, отам, підтюпцем, повсюди, подекуди, позаторік, потроху, утричі, якнайкраще.
2. Складні прислівники, утворені сполученням прийменника з іменником: безвісті, безперестанку, вбік, ввечері, вволю, вголос, вгорі, вдень, взимку, взнаки, відразу, вкрай, вкупі, внизу, впам’ятку, вперед, впереміж, впереміш, вплач, впору, враз, вранці, врешті.
3. Складні прислівники, утворені сполученням прийменника з коротким прикметником: віддавна, вкрай, востаннє, вручну, догола, допізна, замолоду, заново, звисока, злегка, зліва, знову, зрідка, напевне, нарівні, нарізно.
4. Складні прислівники, утворені сполученням прийменника з числівником: вдвоє, втроє, вчетверо; вперше, вдруге, втретє; надвоє, натроє, начетверо; удвох, утрьох;
5. Складні прислівники, утворені сполученням прийменника з займенником: внічию, втім, навіщо, нащо, передусім, почім, почому, але: до чого, за віщо.
6. Складні прислівники, утворені сполученням кількох прийменників із будь-якою частиною мови: вдосвіта, вподовж, завбільшки, завглибшки, завдовжки, завчасу.
7. Складні прислівники, утворені з кількох основ: босоніж, водносталь, ліворуч, мимоволі, мимоїздом, мимохідь, мимохіть, насамперед, натщесерце, нашвидкуруч.
8. Складні прислівники, утворені сполученням часток аби-, ані-, де-, чи-, що-, як- із будь-якою частиною мови: абикуди, абияк, аніскільки, анітрохи, аніяк; дедалі, деколи, деінде; чимало; щовечора, щогодини, щодня, щоденно, щомісяця, щомога, щонайдовше.
21. Написання прислівників через дефіс.
Пишуться через дефіс:
1. Складні прислівники, утворені від прикметників і займенників за допомогою прийменника по та закінчення -ому або (-к)и: по-батьківському, по-братньому, по-господарському, по-іншому, по-нашому, по-своєму, по-українському, по-християнському; по-батьківськи, по-братерськи, по-господарськи, по-українськи; також по-латині.
Примітка. У прислівниках цього типу, утворених від складних прикметників, що пишуться через дефіс, дефіс ставиться тільки після по-:
по-демократичному.
2. Складні прислівники, утворені за допомогою прийменника по від порядкових числівників: по-перше, по-друге, по-третє.
3. Неозначені складні прислівники з частками будь?, -будь, -небудь, казна-, -то, хтозна-: аби-то, будь-де, будь-коли, будь-куди, де-небудь, десь-то, казна-де, казна-коли, коли-будь, коли-небудь, куди-будь, куди-небудь, так-то, хтозна-як, як-небудь.
4. Складні прислівники, утворені з двох прислівників: вряди-годи, десь-інде, десь-інколи, сяк-так та ін.
5. Складні прислівники, утворені повторенням слова або основи без службових слів або зі службовими словами між ними:
будь-що-будь, віч-на-віч, всього-на-всього, далеко-далеко, де-не-де, коли-не-коли, ледве-ледве, ось-ось, пліч-о-пліч, хоч-не-хоч, як-не-як. ?
