- •1.Види криміналістичної ідентифікації.
- •2. Види слідів знарядь зламу, особливості їх виявлення, фіксації та вилучення
- •3. Види слідів ніг і їх значення у розслідуванні злочинів.
- •4. Види слідів транспортних засобів. Особливості їх виявлення та фіксації.
- •6. Використання науково-технічних засобів при огляді місця події.
- •7. Використання спеціальних знань у розслідуванні злочинів
- •8. Елементи криміналістичної характеристики економічних злочинів.
- •10.Загальні положення і наукові основи методики розслідування злочинів
- •12. Засоби криміналістичної тактики
- •15. Криміналістична характеристика посадових злочинів.
- •17. Криміналістична характеристика злочинів проти життя.
- •1. Знаряддя, що були принесені з собою (спеціально виготовлені чи обладнані), або "свої знаряддя”.
- •2. Використане як знаряддя злочину обладнання та інші предмети обстановки.
- •23. Методика криміналістичного дослідження письмової мови та почерку.
- •25. Організація і тактика призначення судових експертиз.
- •27. Особливості криміналістичного дослідження зброї, боєприпасів та слідів пострілу.
- •28. Особливості побудови та перевірки слідчих версій.
- •1) Аналіз фактичного матеріалу;
- •2) Висловлення припущення (саме версії);
- •3) Виведення наслідків версії;
- •30. Особливості початкового етапу розслідування грабежів.
- •1) Мав місце грабіж чи розбійницький напад;
- •2) Злочин вчинено підозрюваною чи іншою особою;
- •3) Злочину не було, повідомлення неправдиве.
- •31. Особливості початкового етапу розслідування економічних злочинів.
- •33. Особливості початкового етапу розслідування розбоїв та грабежів.(див пит.30)
- •36. Особливості призначення експертиз при розслідуванні економічних злочинів.
- •38. Особливості розслідування злочинів, що вчиняються неповнолітніми.(див пит. 37)
- •42. Оцінка та використання висновку експерта у кримінальному процесі.
- •44. Письмо як об’єкт криміналістичного дослідження.
- •1) Індивідуальну тотожність об’єкта, яким утворений слід (ідентифікувати об’єкт);
- •2) Групову належність об’єктів (тип, клас, рід, вид, різновид);
- •3) Механізм і умови виникнення слідів, слідоутворення (вид сліду, напрямок і кут взаємодії об’єктів тощо);
- •51. Поняття і класифікація слідчих ситуацій
- •52. Поняття і принципи планування розслідування
- •56. Поняття криміналістичної характеристики та її значення для методики розслідування злочинів. (див пит. 50)
- •59. Поняття та елементи доріжки слідів ніг та її криміналістичне значення.(див пит. 48)
- •61. Поняття та класифікація слідчих ситуацій.(див пит. 51)
- •63. Поняття та структура криміналістичної техніки
- •66. Почерк як об’єкт криміналістичного дослідження
- •68. Призначення експертиз при розслідуванні хуліганства
- •69. Процесуальні та криміналістичні особливості пред’явлення для впізнання
- •74 Система тактичних прийомів проведення допиту та їх класифікація.
- •75. Слідчий огляд і дослідження зброї та слідів пострілу на місці події.
- •77. Структура методики розслідування злочинів.(див пит. 9)
- •79. Тактика допиту в конфліктній ситуації.
- •80. Тактика допиту підозрюваного, що заявив про алібі.
- •83. Тактика проведення огляду місця події при розслідуванні економічних злочинів.
- •90. Характеристика засобів криміналістичної тактики (див пит. 12)
68. Призначення експертиз при розслідуванні хуліганства
При розслідуванні більшості справ про хуліганство виникає необхідність у проведенні різних експертиз. За даними дослідження, про яке вже говорилось, кожному другому потерпілому наносилися побої і тілесні ушкодження, в тому числі 5% осіб - середньої тяжкості і 3% - тяжкі тілесні ушкодження. Нерідко поранення заподіювалося і правопорушникам, які вчиняли хуліганські дії. При розслідуванні таких справ судово-медична експертиза живих осіб може вирішувати широке коло питань, зокрема про характер і ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, про давність і механізм утворення ушкоджень, про рід і вид знарядь, якими вони заподіяні. Судово-психіатрична експертиза призначається для визначення психічного стану обвинуваченого при наявності даних, які викликають сумнів щодо його осудності. Судово-медичну експертизу речових доказів доцільно призначати для встановлення виду досліджуваної речовини, групових і типових ознак крові, волосся, слини, сперми,сечі та інших об'єктів судово-медичного характеру. Це має місце переважно у випадках, коли, наприклад, потерпілому під час хуліганства наносяться поранення, а при огляді одежі виявляються свіжі плями крові.
Хулігани, як правило не турбуються про знищення відбитків пальців на місці події. Тому добрі результати дає дактилоскопічна експертиза.
По справам про хулігансво можуть бути назначені експертизи- почеркознавча, судово-балістична, криміналістичне дослідження холодної зброї.
Важливі питання можуть вирішувати також судово-хімічні, біологічні та інші експертизи, можливості яких використовуються ще недостатньо.
Узагальнення практики показує, що при розслідуванні справ про хуліганство в основному призначаються судово-медичні експертизи потерпілих і судово-психіатричні експертизи обвинувачених, проведення яких у випадках, передбачених ст.76 КПК України, є обов'язкове. Що ж до судово-медичних експертиз речовин-доказів, хімічних, біологічних та криміналістичних експертиз, то вони призначаються луже рідко. Таке становище пояснюється головним чином недооцінкою ролі і значення вказаних експертиз при розслідуванні хуліганських вчинків та недостатньою обізнаністю працівників слідчих органів з досягненнями експертної практики.
Звертає на себе увагу й інше. Як мною вже зазначалося, 95% обвинувачених хуліганські дії вчинили в стані сп'яніння, причому багато з них зловживали спиртними напоями систематично, протягом тривалого часу. Розслідуючи справи про осіб, які вчинили хуліганство на грунті алкоголізму, слідчий повинен всебічно з'ясувати цю обставину і в разі необхідності призначити судово-медичну або судово-психіатричну експертизу для встановлення тяжкості захворювання з тим, щоб суд міг вирішити питання про направлення засудженого на примусове лікування. Проте слідчі в процесі розслідування вказаному питанню здебільшого не приділяють уваги, що приводить до неповноти зібраних матеріалів про особу обвинуваченого. На цей істотний недолік в діяльності слідчих вже зверталась увага в юридичній літературі*.