- •1.Види криміналістичної ідентифікації.
- •2. Види слідів знарядь зламу, особливості їх виявлення, фіксації та вилучення
- •3. Види слідів ніг і їх значення у розслідуванні злочинів.
- •4. Види слідів транспортних засобів. Особливості їх виявлення та фіксації.
- •6. Використання науково-технічних засобів при огляді місця події.
- •7. Використання спеціальних знань у розслідуванні злочинів
- •8. Елементи криміналістичної характеристики економічних злочинів.
- •10.Загальні положення і наукові основи методики розслідування злочинів
- •12. Засоби криміналістичної тактики
- •15. Криміналістична характеристика посадових злочинів.
- •17. Криміналістична характеристика злочинів проти життя.
- •1. Знаряддя, що були принесені з собою (спеціально виготовлені чи обладнані), або "свої знаряддя”.
- •2. Використане як знаряддя злочину обладнання та інші предмети обстановки.
- •23. Методика криміналістичного дослідження письмової мови та почерку.
- •25. Організація і тактика призначення судових експертиз.
- •27. Особливості криміналістичного дослідження зброї, боєприпасів та слідів пострілу.
- •28. Особливості побудови та перевірки слідчих версій.
- •1) Аналіз фактичного матеріалу;
- •2) Висловлення припущення (саме версії);
- •3) Виведення наслідків версії;
- •30. Особливості початкового етапу розслідування грабежів.
- •1) Мав місце грабіж чи розбійницький напад;
- •2) Злочин вчинено підозрюваною чи іншою особою;
- •3) Злочину не було, повідомлення неправдиве.
- •31. Особливості початкового етапу розслідування економічних злочинів.
- •33. Особливості початкового етапу розслідування розбоїв та грабежів.(див пит.30)
- •36. Особливості призначення експертиз при розслідуванні економічних злочинів.
- •38. Особливості розслідування злочинів, що вчиняються неповнолітніми.(див пит. 37)
- •42. Оцінка та використання висновку експерта у кримінальному процесі.
- •44. Письмо як об’єкт криміналістичного дослідження.
- •1) Індивідуальну тотожність об’єкта, яким утворений слід (ідентифікувати об’єкт);
- •2) Групову належність об’єктів (тип, клас, рід, вид, різновид);
- •3) Механізм і умови виникнення слідів, слідоутворення (вид сліду, напрямок і кут взаємодії об’єктів тощо);
- •51. Поняття і класифікація слідчих ситуацій
- •52. Поняття і принципи планування розслідування
- •56. Поняття криміналістичної характеристики та її значення для методики розслідування злочинів. (див пит. 50)
- •59. Поняття та елементи доріжки слідів ніг та її криміналістичне значення.(див пит. 48)
- •61. Поняття та класифікація слідчих ситуацій.(див пит. 51)
- •63. Поняття та структура криміналістичної техніки
- •66. Почерк як об’єкт криміналістичного дослідження
- •68. Призначення експертиз при розслідуванні хуліганства
- •69. Процесуальні та криміналістичні особливості пред’явлення для впізнання
- •74 Система тактичних прийомів проведення допиту та їх класифікація.
- •75. Слідчий огляд і дослідження зброї та слідів пострілу на місці події.
- •77. Структура методики розслідування злочинів.(див пит. 9)
- •79. Тактика допиту в конфліктній ситуації.
- •80. Тактика допиту підозрюваного, що заявив про алібі.
- •83. Тактика проведення огляду місця події при розслідуванні економічних злочинів.
- •90. Характеристика засобів криміналістичної тактики (див пит. 12)
8. Елементи криміналістичної характеристики економічних злочинів.
1) особистість злочинця, яка характеризується фізичними даними, соціальною характеристикою, категорією посадових, матеріально відповідальних та інших осіб, які можуть бути причетними до злочину; фактори, що вплинули на формування та здійснення злочинних цілей, створення злочинної групи, розподіл ролей між співучасниками і т.д .; Це можуть бути посадові особи юридичних осіб приватного або публічного права (напр.., керівники підприємств, бухгалтери, представники фірм, програмісти, страховики тощо)
2) способи приготування до злочину (підшукання відповідних коштів злочину, прийоми створення надлишків сировини, готової продукції, резерву грошових коштів і т. Д.), Вчинення злочину (дії, прийоми заволодіння майном, його вилучення, збуту, реалізації), приховування злочину, маскування злочинних дій; обставини, що зумовили вибір злочинцями певних способів (загальних для різних видів злочинів, характерних для даного виду і т. д.): 3) предмет посягання: грошові кошти, цінні папери, матеріальні цінності у вигляді сировини, матеріалів, напівфабрикатів, джерел енергії, готових виробів з урахуванням їх споживчої цінності, які можуть бути віднесені до різних джерел посягань (підзвітні цінності, невраховані цінності, створені при їх виробництві за рахунок надлишків, що надійшли з боку - сторонні цінності - від співучасників); майно, приховане від оподаткування; 4) обстановка і умови вчинення злочину: певне місце як частина матеріального середовища, що включає житлові, виробничі, офісні, складські та інші приміщення, ділянки місцевості, сукупності різних предметів, машин, устаткування і т.д. Обстановку визначають фактори регулятивного характеру, що встановлюють порядок діяльності, поведінку людей у побуті, професійній діяльності, кримінальному середовищі. Для багатьох економічних злочинів даний елемент пов'язаний з особливостями нормативно-правового регулювання сфери діяльності галузі, виду виробництва або інший; умов, визначених технологічним процесом або операцією, системою обліку та звітності, зберігання і руху грошових коштів і матеріальних цінностей, документообігу (оформлення та використання планових, проектних, облікових, бухгалтерських, лабораторних, технічних, технологічних, виробничо-господарських, статистичних та інших документів); виду використовуваної, що переробляється, чи реалізованої продукції; з часом (сезонність робіт: посівний, прибиральний, заготівельний періоди і т. д.) вчинення злочину; каналами збуту, реалізації викраденого та ін .; 5) наслідки у вигляді будь-яких викликаних злочином змін, які виразилися в таких компонентах: а) характерні сліди, їх локалізація і взаємозв'язок, викликані службовими та позаслужбовими діями і зв'язками, способом життя (докази поводження); Слід враховувати особливості функціонування єдиних автоматизованих систем реєстрів фізичних і юридичних осіб, об'єктів нерухомого майна, автотранспорту та відповідних електронних документів. б) матеріальний і фізичний збиток, моральну шкоду, підрив ділової репутації, заподіяні злочином.
9. Загальна структура методики розслідування злочинів. Внутрішня система розділу методики розслідування складається з двох основних частин:
1) загальної методики розслідування злочинів (поняття, об’єкт дослідження, завдання, принципи, місце у системі криміналістики та зв’язок з іншими галузями знань);
2) окремих методик розслідування різних видів злочинів (криміналістична класифікація злочинів і методики їх розслідування, структура окремих методик розслідування).
До загальних наукових положень відносять теоретичні положення, що мають загальнонауковий характер для окремої криміналістичної методики, зокрема предмет та структура цього розділу криміналістики, його завдання, джерела, принципи, зв'язок із іншими розділами криміналістики та науками, а також інші загальні положення та рекомендації (положення щодо вивчення особи підозрюваного (обвинуваченого), положення щодо криміналістичних етапів розслідування, криміналістична класифікація окремих видів злочинів).
Структура окремих методик розслідування злочинів. Кожна окрема методика розслідування являє собою результат наукового дослідження, узагальнення практики розслідування певного виду злочинів, характеристики його як явища, що відображається у специфічних проявах наслідків, слідах.
У криміналістиці розроблена структура окремих методик розслідування, узагальнений варіант якої можна подати так:
а) криміналістична характеристика даного виду злочину;
б) типові слідчі ситуації на стадії виявлення злочину та етапах його розслідування;
в) криміналістичні питання порушення кримінальної справи;
г) слідчі версії, обставини, що підлягають з’ясуванню;
ґ) організація і планування розслідування;
д) першочергові слідчі дії і оперативно-розшукові заходи;
е) особливості проведення окремих слідчих дій та їх комплексів (тактичних операцій);
є) забезпечення координації дій правоохоронних органів у розслідуванні та взаємодії з контролюючими та іншими державними органами, об’єднаннями громадян;
ж) заходи криміналістичної профілактики.
