58. Система способів забезпечення законності та дисципліни в державному управлінні.

законність і дисципліна – це обов'язкові риси правової держави, сукупність форм і методів державного управління, які знаходять своє відображенняив чинному законодавстві і за допомогою яких держава регулює взаємовідносини в суспільстві, досягається стан законослухняної поведінки об'єктів управління.Законність і дисципліна в державному управлінні забеспечується трьома основними способами – проведенням контролю, здійсненням нагляду та за допомогою звернень громадян. Проте здійсненню цих конкретно юридично значущих дій передує переконання, яке виявляється в попереджені, роз'яснені, вихованні, а також в утворенні певних стимулів законослухняної поведінки суб'єктів державного управління.Забеспечення законності і дисципліни в державному управлінні досягається в процесі повсякденної діяльності державних органів і знаходить своє зовнішнє відображення  в припиненні порушень законів і дисципліни; здійсненні заходів щодо ліквідації причин і умов, які їх породжують; відновленні порушених прав і законних інтересів громадян, громадських організацій; притягненні до відповідальності іпокарання осіб, винних у порушенні законності і дисципліни; створені атмосфери невідворотності покарання за порушення вимог законності і дисципліни; вихованні працівників апарату управління в дусі суворого додержання існуючих правил.Цим забеспечується додержання законності кожною ланкою державного управління, кожним службовцем з метою організації їх чіткої роботи, підтримання державної дисципліни, а також охорони і захисту прав і свобод громадян, інтересів юридичних осіб у повсякденній діяльності апарату управліня.

59.Класифікація контрольної діяльності.

  У юридичній теорії та практиці прийнято класифікувати контрольну діяльність на види. Найчастіше пропонують такі класифікації:1)залежно від місця суб'єкта (що здійснює контроль) в системі державного управління виділяють такі види контролю:*контроль з боку органів законодавчої влади (парламетський контроль);*контроль з боку Президента України та його апарату (президентський контроль);*контроль з боку Кабінету Міністрів україни (урядовий контроль);*контроль з боку органів центральної виконавчої влади;*контроль з боку місцевихорганів, органів державної виконавчої влади;*контроль з боку органів судової влади;*контроль з боку органів місцевого самоврядування;*контроль з боку громадськості (громадський контроль);2)залежно від належності суб'єкта до державних або громадських структур виділяють:*державний контроль;*громадський коптроль;3)залежно від адміністративно-правової компетенції суб'єкта виділяють:*відомчий, міжвідомчий та над (або поза) відомчий контроль.Відомчий контроль здійснюється міністерствами і відомствами у середині відповідної структури (тому його ще називають внутрішньовідомчим контролем). Такий контроль тісно пов'язаний із завданнями, що стоять перед міністерствами і відомствами. Загальні питання його організації проведення регулюються Положенням про відомчий контроль у системі міністерств, інших центральних органів виконавчої влади за фінансово-господарською діяльністю підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління.Сутність міжвідомчого контролю полягає в тому, що він здійснюється органом міжгалузевої компетенції за виконанням загальнообов'язкових правил, які діють у відповідній сфері. Надвідомчий контроль здійснюється органами загальної компетенції – Кабінетом Міністрів України, місцевими державними адміністраціями з питань господарського, соціально-культурного та адміністративно-політичного будівництва незалежно від відомчого підпорядкування об'єктів контролю.Ще однією характерною рисою зазначених видів контролю є те, що тільки за результатами відомчого і над відомчого контролю винну особу можна притягти до дисциплінарної відповідальності за тих обставин, що перевірки здійснюють вищі посадові особи, які наділені правом прийому на роботу. Результатом проведення міжвідомчого контролю може стати притягнення до адміністративної або кримінальної  відповідальності. Притягнення до кримінальної відповідальності не включає можливості застосування дисциплінарного стягнення.