41. Попередження як адміністративно-правове стягнення.

Попередження як адміністративне стягнення треба від-різняти від попередження - запобіжного заходу протип-равного поводження.Суть попередження як запобіжного заходу полягає в то-му, що порушнику роз'яснюють протиправний характер його дій, зобов'язують їх припинити, усунути допущені порушення і застерігають щодо можливості застосування більш суворих примусових заходів. Це провадиться пи-сьмово компетентним державним органом. Одночасно мо-же бути встановлений конкретний термін виконання обов'язку.Попередження про припинення протиправної поведін-ки є самостійним запобіжним засобом, якщо закон уста-новлює, що спочатку до порушника повинна застосовува-тися ця міра, а у випадку подальшого невиконання право-вого обов'язку - більш сувора..Попередження про припинення протиправної поведін-ки провадиться, коли правопорушення ще не закінчене, з метою припинення протиправної поведінки й у встановле-них законодавством випадках є обов'язковим першим примусовим заходом. Попередження-стягнення необхідно також відрізняти від попередження як заходу впливу щодо неповнолітніх (від 16 до 18 років), що застосовується в порядку ст. 24 КпАП.Попередження як захід впливу щодо неповнолітніх за-стосовується на підставі постанови у відповідній справі про адміністративне правопорушення, що виноситься згід-но зі ст. 284 КпАП. Ця стаття визначає, що в справі про адміністративне правопорушення може бути винесена од-на з трьох постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбаче-них ст. 24'; 3) про закриття справи. Таким чином, попере-дження, винесене в порядку ст. 24', не є стягненням. Це стягнення (засудження, негативна оцінка) від імені держа-ви особи, яка здійснила адміністративне правопорушення.

42. Загальна характеристика штрафу.

Штраф, як міра покарання (характеристика).Штраф – це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і в межах, установлених законом. Розмір штрафу встановлюється в залежності від ваги зробленого злочину з урахуванням майнового положення винного (ст.32 КК).Штраф як міра покарання встановлюється законом за здійснення менш небезпечних злочинів проти власності, проти особистості, господарських і деяких інших видів злочинів, чинених, як правило, з корисливих мотивів чи при завданні майнових збитків. Штраф може бути призначений у виді як основного (ст. 106, 107, 135, 136, 137, 179 і ін.), так і додаткового покарання, але тільки у випадках, спеціально передбачених санкціями відповідних статей, або при призначенні більш м'якого покарання, чим передбачено законом, у порядку ст.44.Межі розміру штрафу в КК установлені від 10 до 400 мінімальних зарплат, а за корисливі злочини – у межах 1000 мінімальних зарплат. У виняткових випадках, визначених законом, можуть застосовуватися і великі суми штрафу (ст.32 КК). Щораз ці межі визначаються в залежності від ваги зробленого злочину по санкціях конкретних статей Особливої частини КК. При призначенні штрафу суд враховує, крім того, майнове положення винного – число працездатних членів родини, розмір заробітку винного й інші дані для того, щоб сума штрафу була реальної для сплати у випадку стягнення в примусовому порядку.Якщо засуджений ухиляється від сплати штрафу, він стягується в примусовому порядку, причому стягуватися можуть як кошти, так і майно засудженого. Однак у цьому випадку предмети, що не підлягають конфіскації, не можуть бути вилучені і при стягненні штрафу