- •36. Об’єктивна сторона адміністративного правопорушення.
- •37.Суб’єктивна сторона адміністративного правопорушення.
- •38. Підстави адміністративної відповідальності.
- •39. Відокремлення адміністративної відповідальності від інших видів юридичної відповідальності.
- •40. Характеристика адміністративних стягнень. Види адміністративних стягнень.
- •41. Попередження як адміністративно-правове стягнення.
- •42. Загальна характеристика штрафу.
- •43. Загальна характеристика оплатного вилучення предмета, який став знаряддям вчинення правопорушення: поняття та порядок виконання.
- •44. Загальна характеристика конфіскації: поняття та порядок виконання.
- •45. Загальна характеристика громадських робіт: поняття та порядок виконання.
- •46.Загальна характеристика виправних робіт: поняття та порядок виконання.
- •47.Загальна характеристика позбавлення спеціальних прав: поняття та порядок виконання.
- •48. Загальна характеристика адміністративного арешту: поняття та порядок виконання.
- •49. Видворення за межі України – порядок застосування.
- •50. Заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх правопорушників Стаття 24/1. Заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх
- •51. Поняття та принципи адміністративного процесу.
- •52. Суб’єкти адміністративного процесу.
- •53. Структура адміністративного процесу.
- •54. Види адміністративних проваджень та їх стадії.
- •55. Спрощений порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення.
- •56. Строки в провадженні у справах про адміністративні правопорушення.
- •57. Законність у державному апараті.
- •58. Система способів забезпечення законності та дисципліни в державному управлінні.
- •59.Класифікація контрольної діяльності.
- •60. Президентський контроль.
- •61. Контроль з боку органів виконавчої влади.
- •62. Контроль з боку органів судової влади.
- •63. Контроль з боку органів місцевого самоврядування.
- •65. Управління системою органів внутрішніх справ.
- •66. Міністерство внутрішніх справ: функції, компетенція, структура. Управління внутрішніх справ – галузеві органи державного управління.
- •67. Служба в органах внутрішніх справ: особливості вступу, проходження та звільнення.
- •68. Міліція як складова частина Міністерства внутрішніх справ України
- •69. Державне управління в галузі юстиції як виконавчо-розпорядча діяльність суб’єктів державного управління.
- •70. Міністерство юстиції України: основні завдання, функції.
67. Служба в органах внутрішніх справ: особливості вступу, проходження та звільнення.
Служба в органах внутрішніх справ - різновид державної служби, що відбувається в спеціалізованому органі виконавчої влади і здійснюється спеціально уповноваженими суб'єктами з метою реалізації функцій держави в практичній юридичній діяльності. Вона має всі риси і принципи державної служби як різновиду професійної служби.Проходження служби в органах внутрішніх справ складається з прийому на службу, просування по службі, присвоєння спеціальних звань, умов проходження служби, припинення служби та ін.Згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 p., на службу приймають осіб, які досягли 18-річного віку.Підбір і попереднє вивчення кандидата на службу здійснюють на підставі Інструкції про порядок відбору, вивчення та перевірки осіб, які приймаються на службу в органи внутрішніх справ України.Рішення про зарахування кандидатів на службу приймають тільки після ретельної перевірки їх ділових і моральних якостей, способу життя, оточення, а також придатності до служби. Після зарахування до кадрів МВС України працівник складає присягу.До особового складу органів внутрішніх справ належать громадяни України, призначені на посаду рядового чи начальницького складу. Особовий склад поділяють на рядовий, молодший начальницький, середній начальницький, старший начальницький і вищий начальницький. До рядового та начальницького складу входять особи, які перебувають у кадрах МВС України та яким присвоєно спеціальні звання.Рядовий і начальницький склад поділяють на три категорії: міліцію, внутрішню службу та слідчих. До міліції належать працівники, яким присвоєно спеціальні звання міліції; до внутрішньої служби — особи, яким присвоєно звання внутрішньої служби. Слідчим присвоюють спеціальні звання міліції, але вони користуються всіма правами працівника міліції лише у випадку й під час виконання ними функцій, передбачених ст. 10 Закону України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 р. (зі змінами та доповненнями). Слідчі виконують свої функції згідно з кримінально-процесуальним законодавством.Відповідно до чинного законодавства й підзаконних актів установлено певні обмеження в прийомі на службу: віковий ценз, стан здоров'я, наявність минулої чи існуючої судимості.Заборонено проходження служби в одному органі внутрішніх справ працівників, які перебувають між собою в близькому спорідненні чи свойстві, якщо їх роботу пов'язано з безпосередньою підлеглістю або підконтрольністю один одному.Важливе значення для просування по службі має атестація, за допомогою якої характеризують діяльність працівника внутрішніх справ. Висновки атестації містять оцінку якостей співробітника, характеризують рівень його відповідності займаній посаді, оцінку його можливостей.Спеціальні звання присвоюють співробітникам органів внутрішніх справ з урахуванням їх освіти, кваліфікації, ставлення до службових обов'язків, вислуги років, а також займаної посади.Особливість завдань, які поставлено перед органами внутрішніх справ, передбачає високу організованість і дисциплінованість їх співробітників. Важливе значення для службової дисципліни має Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ.
