- •Предмет, об’єкт соціології комунікації.
- •Основні поняття соціології комунікації («спілкування», «мовна діяльність», «комунікація», «інтеракція», «інформація»).
- •Соціологія комунікацій як спеціальна галузь соціології.
- •Специфіка соціологічного аналізу комунікації.
- •Методи соціологічного дослідження комунікації
- •Онтологічний, гносеологічний, методологічний аспекти теорії соціальної комунікації.
- •Соціобіологія. Е.Уілсон.
- •Характеристика комунікативних революцій.
- •Соціолінгвістика.
- •Теорія мовного дефіциту б.Бернстайна.
- •Міфологічно-фольклорна, вербальна та аудіовізуальна стадії розвитку способів комунікації.
- •21. Джерело (відравник), повідомлення, канал, отримувач, зворотній зв’язок як основні елементи комунікаційного процесу.
- •22. Модель кодування / декодування інформації с.Холла.
- •23. Гіперреальність та симулякри (ж.Бодрійяр).
- •24. Код як система організації знаків.
- •25. Семантичний трикутник. Денотація і коннотація.
- •26. Бар’єри соціальної комунікації.
- •27. Лінійні моделі комунікації.
- •28. Циркулярні моделі комунікації.
- •29. Структурні моделі комунікації.
- •Модель комунікації г.Лассуела, недоліки лінійної моделі комунікації г.Лассуела.
- •31. Семіотична концепція комунікації. Праці ч. Пірса, ф. Соссюра
- •32. Синтактика. Семантика. Прагматика
- •33. Розуміючий підхід до вивчення комунікативних феноменів: витоки, основні принципи.
- •34. Розуміння як тлумачення тексту, реконструкція задуму автора (ф. Шлейєрмахер, в.Дільтей).
- •35. Місце природної мови серед інших знакових систем.
- •36. Усномовна комунікація.
- •37. Письмовомовна комунікація: властивості, види, функції.
- •38. Відмінність суспільств усної та письмової культури за г. Маклюеном.
- •40. Кінесика: жести, пози, міміка, погляди.
- •Проксеміка: дослідження просторових чинників комунікації.
- •Час як чинник комунікації. Пауза і ритм.
- •Психологічні особливості в процесі міжособистісної комунікації.
- •Аксіоми міжособистісної комунікації.
- •Психологічні і ситуаційні передумови міжособистісної комунікації.
- •Когнітивний та інтерактивний рівні масової комунікації.
- •Буденні типізації і запас наявного знання (а. Щюц).
- •Повсякденність як реальність особливого роду.
- •Міжособистісна взаємодія у символічному інтеракціонізмі. Концепція Дж. Міда.
- •Концепція міжособистісної комунікації е.Берна.
- •52. «Гарфінкелінг» як руйнування типових зразків взаємодії (г. Гарфінкель).
- •Поняття комунікативної дії (ю. Хабермас).
- •Комунікативна компетентність (ю. Хабермас).
- •Сутність, характеристики малої групи.
- •Комунікативна структура малої групи.
- •Сім’я як комунікативна група.
- •Види комунікації у групі: «коло», «ланцюг», «хрест».
- •Експерименти а.Бейвеласа.
- •Централізовані комунікативні структури: фронтальна, радіальна, ієрархічна.
- •Сутність масової комунікації.
- •Концепція інформаційного суспільства о. Тоффлера.
- •Інформаційні, нормативні, ідентифікуючі, культуротворчі функції масової комунікації. (вопрос очень специфический. Что смогла, то написала)
- •Особливості масової комунікації як суспільного інституту.
- •Концепція інформаційного суспільства р. Белла.
- •Розуміння масового суспільства і масової культури в межах провідних соціологічних теорій.
- •Форми та характеристики масової культури.
- •Особливості прояву масової та елітарної культури.
- •Характеристика праці Ортеги – і – Гассета «Бунт мас».
- •Поняття масового суспільства та масової культури в критичній теорії (франкфуртська школа).
- •Масова комунікація як соціальний інститут.
- •Змк і держава.
- •Роль змк у політиці (четверта влада).
- •Віртуалізація соціальних відносин.
- •Глобальна мережа: соціальні та культурні функції.
- •Змк як індустрія.
- •Роль економічних чинників у функціонуванні змк.
- •Аналіз праці п.Бурдьє «Про телебачення і журналістику»
- •Сутність реклами.
- •Соціальна реклама в змк.
- •Реклама як маніпуляція свідомістю.
Сутність реклами.
Термін "реклама" походить від лат. reclamare — викрикувати (у ДавнійГреції та Римі оголошення голосно викрикувалися на майданах та в інших людних місцях). Нині реклама є найдієвішим, отже, найзастосовнішим засобом впливу на покупців і споживачів. Однак досить складно знайти визначення поняття "реклама". Існують різноманітні визначення і тлумачення понять маркетингу і реклами.
Автор книги "Теорія і практика сучасної реклами" В. Музикант подає визначення реклами, схвалене у США в результаті конкурсу, проведенного журналом "Едвертайзінг Ейдж" [25, с. 121].
Реклама — це друковане, рукописне, усне або графічне повідомлення про особу, товари, послуги або суспільний рух, відкрито опубліковане рекламодавцем й оплачене з метою збільшення обсягів збуту, розширення клієнтури, одержання голосів або суспільної підтримки.
Професор Північно-Західного університету США, відомий спеціаліст із маркетингу Ф. Котлер, дає таке визначення реклами [25, с. 121]: Реклама — це неособиста форма комунікації, що здійснюється за допомогою платних засобів поширення інформації з чітко зазначеним джерелом фінансування.
У ст. 1 Закону України "Про рекламу" [2] міститься таке визначення: Реклама — це спеціальна інформація про осіб чи продукцію, яка розповсюджується в будь-якій формі і в будь-який спосіб з метою прямого або опосередкованого одержання зиску.
Реклама — ефективний засіб поширення інформації про фірму, товар, місце й умови його продажу. Не дивно, відтак, що бізнесмени вважають рекламну інформацію однією з головних матеріальних передумов комерційного успіху. Адже, як відомо, хто володіє інформацією — той володіє світом. Цим пояснюється вражаючий факт швидкого завоювання провідної ролі на ринку комунікацій засобами глобальної комп'ютерної мережі Internet
АБО:
Реклама - це поширювана в будь-якій знеособленій формі, за допомогою будь-яких засобів інформація про фізичну чи юридичну особу, товари, ідеї й починання (рекламна інформація), що призначена для невизначеного чи визначеного кола осіб, відкрито виходить і оплачується рекламодавцем і покликана формувати чи підтримувати інтерес до фізичних, юридичних осіб, ідей і починань і сприяти реалізації товарів, ідей, починань.
Реклама - будь-яка оплачена конкретною особою форма комунікацій, призначена для просування товарів, послуг чи ідей. Хоча деякі види реклами (наприклад, пряме поштове розсилання) орієнтовані на конкретного індивідуума, усе-таки більшість рекламних послань призначені для великих гру п населення, і поширюються такими засобами масової інформації, як радіо, телебачення, газети і журнали.
Реклама сприяє розвитку масового ринку збуту товарів і послуг, і, в решті-решт, вкладення підприємців у виробництво стають виправданими. Доходи від реклами починають забезпечувати життєдіяльність газет і журналів, що прагнуть охопити велику аудиторію. Таким чином, мільйони людей одержують свіжі новини, а також і рекламні повідомлення.
Реклама може передавати суспільні, політичні та благодійні ідеї й тим самим ставати частиною громадського життя. Підводячи підсумок вищесказаному, можна виділити такі функції реклами:
> економічна;
> просвітницька;
> виховна;
> політична;
> соціальна;
> естетична.
Реклама є як частиною економічних відносин, так і частиною стосунків між людьми. Тому реклама - діалог між продавцем і споживачем, де продавець виражає свої наміри через рекламні засоби, а споживач - зацікавленістю в даному товарі. Якщо покупець не виявив інтерес, то мета рекламодавця не досягнута.
Реклама також дає фінансове підживлення ЗМІ
