21. Джерело (відравник), повідомлення, канал, отримувач, зворотній зв’язок як основні елементи комунікаційного процесу.

Комунікації за своєю природою - це контакт, зв'язок з метою обміну ідеями, думками та інформацією в усному або письмовому вигляді за допомогою символів або дій. Передана інформація повинна бути значущою для учасників комунікації. Мета комунікації - домогтися від приймаючої сторони точного розуміння відправленого повідомлення. У комунікаціях завжди беруть участь елементи, без яких комунікаційний процес не може відбуватися. Принаймні необхідно дві особи - відправник та одержувач. Відправник - це будь-який індивід (співробітник), що має певні ідеї, наміри, інформацію і мета комунікації. Відправник формулює зміст того, що і чому він хоче передати іншому учаснику процесу комунікації. Кодування - переклад інформації відправника в комплекс комунікаційних символів (слів, дій, виразу обличчя тощо). Основною формою кодування виступає мова комунікацій. Повідомлення - інформація, яку відправник передає бажаного одержувачу, формується в результаті кодування. Відправник ставить своєю метою вираз повідомлення у вербальній чи невербальній формі. Канали, по яких передається повідомлення в організації, різні. Інформація може передаватися шляхом особистого спілкування, телефонних переговорів, групових зустрічей, передачі повідомлень по факсу, доповідних і службових записок, документів, графіками виробництва і відвантаження продукції і т.д. Одержувач - індивід, що сприймає повідомлення відправника. Декодування - процес перетворення повідомлення в має сенс форму. Комунікація успішна, коли одержувач отримав і зрозумів відправлене повідомлення. Чим ближче декодувати повідомлення до наміру, вираженого відправником, тим ефективніша комунікація. Не слід ототожнювати відправку повідомлення та його передачу. Передача здійснюється тільки у разі, коли одержувач реально отримав повідомлення. Результати декодування залежать від навичок, установок, знань, очікувань, соціокультурного середовища одержувача. Зворотній зв'язок - присутній, коли одержувач демонструє реакцію на отримане повідомлення. Це може бути будь-який сигнал одержувача відправнику - кивок, що припускає розуміння питання, швидку відповідь по електронній пошті і т.д. Дає можливість відправнику встановити, чи отримали повідомлення і викликало воно очікувану реакцію.

22. Модель кодування / декодування інформації с.Холла.

В теории коммуникации под кодированием часто понимают соответствующую переработку исходной идеи сообщения с целью ее доведения до адресата. Декодирование — это обратный процесс перевода закодированного сообщения на язык, понятный получателю. В более широком плане это: а) процесс придания определенного смысла полученным сигналам; б) процесс выявления первоначального замысла, исходной идеи отправителя, понимания смысла его сообщения. Если смысл сообщения будет адекватно расшифрован получателем, то его реакція будет именно такой, какую и стремился вызвать отправитель (источник) сообщения. То, как получатель расшифрует сообщение, в значительной мере зависит от индивидуальных особенностей восприятия информации, присущих каждому человеку.

В современной коммуникативистике широкую известность получила модель кодирования/декодирования С. Холла. Теория Холла основывается на базовых принципах семиотики и структурализма, предполагающих, что любое смысловое «сообщение» конструируется из знаков, которые могут иметь явные (денотативные) и подразумеваемые (коннотативные) смыслы в зависимости от выбора, который делает «кодировщик». Различные группы людей (или субкультуры) занимают разные социальные и культурные пространства и по-разному воспринимают сообщения медиа. Общий вывод Холла заключается в том, что декодированный смысл не обязательно (или не всегда) совпадает с тем смыслом, который был закодирован, хотя он опосредуется уже сложившимися медиа-жанрами и общей языковой системой. Однако важнее, то, что декодирование может принимать направление, отличное от предполагаемого: получатели могут читать «между строк» и даже «переворачивать» изначальный смисл сообщения. Теория Холла содержит ряд принципиальных положений: многообразие смыслов, заложенных в тексте; первичность получателя в определении смысла; наличие различных «интерпретативных»сообществ.

Во-первых, коммуникаторы предпочитают кодировать сообщения с идеологическими целями и, преследуя их, манипулируют языком и медиа. Во-вторых, получатели не обязаны принимать или декодировать сообщения такими, какими они отправлены, но могут сопротивляться и сопротивляются идеологическому влиянию, применяя альтернативные или оппозиционные [стратегии] чтения, в соответствии со своим опытом и взглядом на вещи.