3. Види конфліктів.

Види конфліктів прийнято визначати у відповідності зі сферою, в межах якої вони виникають. Існують різні класифікації. Наприклад, конфлікти політичні, міжнародні, економічні, соціальні, релігійні, побутові, соціально-психологічні, професійні, інтелектуальні, внутрішні особистісні

Всі конфлікти можна поділити на дві великі групи:

- ділові;

- міжособові.

Розрізняють ще й такі типи конфліктів:

за кількістю залучених людей:

• парні конфлікти (співробітник – співробітник; керівник - підлеглий, правоохоронець - громадянин тощо);

• групові конфлікти (адміністрація - трудовий колектив; натовп - правоохоронники);

за включеністью у них суспільства:

• глобальні,

• регіональні,

• місцеві,

• локальні;

за рівнем гостроти протиріч:

• невдоволення;

• розбіжності;

• сутички;

• сварки;

• скандали;

• ворожнеча;

у залежності від психологічного стану конфліктуючих:

• з високою емоційною напругою (іноді некерованою);

• з помірною;

• без емоційної напруги.

за результатами:

• деструктивні, непродуктивні, руйнівні конфлікт;

• конструктивний, продуктивний, творчий (пошук істини)

за ступенем вираження:

• відкриті;

• закриті.

Та інші види конфліктів.

Юридична практика таїть у собі безліч як загальних, так і специфічних конфліктів, у яких тісно переплітаються соціальні, правові, економічні, моральні та психологічні аспекти.

У галузі цивільного права конфліктні відносини можуть бути пов'язані з:

• судовим розслідуванням,

• трудовими конфліктами, перевищенням посадових повноважень,

• сімейними конфліктами,

• позовами за цивільними та господарськими спорами, пов'язаними з невиконанням договірних зобов'язань,

У галузі трудового права як трудові спори - розбіжності між роботодавцем та працівником з питань:

• застосування нормативних актів про працю,

• зміни та встановлення нових умов праці,

- визначення допустимих форм конфліктної боротьби: голодовки – як пасивної форми протидії, страйку - припинення роботи і залишення робочого місця, бойкоту – повної або часткової відмови або ухилення від дій в інтересах тих, кого вважають супротивником, саботажу – свідомої дії з метою прихованого нанесення збитків, блокування та перешкоджання роботі транспорту, зв’язку тощо.

У галузі кримінального права конфлікти пов’язані:

• слідством та обвинуваченням,

• обманом як боротьбою неправдивої інформації з істинною,

• порушенням громадського порядку, наприклад, хуліганством,

• непокорою владі як відмовою виконувати законні вимоги представника міліції,

• шантажем та рекетом як його різновидом,

• розбоєм та тероризмом,

• масовими безпорядками,

• примусовими заходами виховного або медичного характеру,

• тощо.

У ситуації конфлікту раціональна поведінка можлива, якщо її учасники володіють достатньою інформацією про причини, умови, інтереси, що її породжують та підтримують. Отримання такої інформації є ключовим етапом управління конфліктом. Це досить складний компонент управління конфліктом, який на жаль досить часто недооцінюється і є джерелом багатьох непорозумінь та помилкових дій. Для уникнення такого становища необхідні спеціальні методи всебічного вивчення причин, ходу конфлікту та передбачення його можливих наслідків.