Хід самостійної роботи

1. Скласти конспект (І рівень)

2. Дати відповіді на запитання (ІІ рівень)

Для більш глибшого засвоєння теми студентам рекомендується виконати наступне:

І. Контрольні питання :

1. Як визначаються витрати від участі в капіталі?

2. Дайте визначення надзвичайних витрат.

3. Наведіть кореспонденцію з відображення операцій, пов’язаних із здійсненням інших фінансових витрат.

4. Зробіть бух. записи з відображення операцій в обліку втрат від участі в капіталі.

5. Наведіть операції, які призводять до виникнення надзвичайних витрат та бух. записи по ним.

6. Розрахуйте втрати від участі в капіталі, якщо частка у капіталі асоційованого підприємства – 20%, сума зменшення власного капіталу асоційованого підприємства – 30 000 грн.

Самостійна робота

Тема. Загальні положення по обліку доходів, витрат і фінансових результатів.

Мета:

• вивчити основні термінологічні поняття теми, ознайомитись з основними питаннями теми;

• формувати аналітичне мислення, уміння розвивати волю і самостійність;

• виховувати у студентів охайність, почуття відповідальності, сумлінне ставлення до своїх обов’язків, інтерес до обраної професії

• застосовувати найбільш оптимальні методи організації самостійної роботи студентів поза заняттями;

План вивчення теми

1. Визначення і класифікація доходів.

2. Оцінка доходів.

3. Визначення і класифікація витрат.

4. Визначення прибутку(збитку) за звітний період.

5. Облік витрат і доходів майбутніх періодів.

6. Нормативна база для ведення обліку доходів і витрат.

Форма контролю

Конспект, відповіді на запитання, виконання завдань.

Опорний конспект

При вивченні теми студентам пропонується засвоїти необхідний мінімум теоретичних знань та звернути особливу увагу на наступне:

Норми П(С)БО 16 «Витрати» застосовуються підприємствами, організаціями, заснуваннями й іншими юридичними особами усіх форм власності, крім банків і бюджетних організацій.

У цьому ж П(С)БО використовуються наступні терміни:

Елемент витрат – сукупність економічно однорідних витрат.

Непрямі витрати – витрати, що не можуть бути віднесені безпосередньо на конкретний об'єкт економічно доцільним шляхом.

Об'єкт витрат – продукція, роботи, чи послуги вид діяльності підприємства, що вимагає визначення зв'язаних з їх чи виробництвом виконанням.

Витрати відбиваються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням чи активів збільшення зобов'язань. Витратами звітного періоду чи визнаються зменшення чи активів збільшення зобов'язань, що приводять до зменшення власного капіталу підприємства за умови, що ці витрати можуть бути вірогідно визначені.

Витрати визначеного періоду визнаються одночасно з визнанням доходу, для одержання яких вони здійснюються. Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом декількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу вартості активу (амортизація) між відповідними звітними періодами.

Не визнаються витратами платежі по договорах комісії, агентським угодам і іншим аналогічним договорам на користь комітента. Не визнаються аванси на виконання робіт, послуг і оплату запасів. Не визнаються витратами погашення державних позик і інші зменшення чи активів збільшення зобов'язань, що не відповідають критеріям визнання.

Одним із важливих і принципових теоретичних питань еконо­мічної діяльності є визначення терміна «доходи». Стандартом бухгалтерського обліку 15 «Доход» дається така інформація:

«Доход визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена»

Як економічна категорія, доход в загальному розумінні означає потік грошових та інших надходжень за одиницю часу і скла­дається з таких пофакторних елементів, як прибуток, заробітна плата, процент і рента.

Величина доходу впливає на показник фінансового результату (прибутку або збитку), який є основним фінансовим показником діяльності підприємства.

Прибуток - це економічна категорія, що визначається як різниця між загальною виручкою і загальними витратами, або різниця між доходами і витратами.

Виручка означає суму грошей, отриману від продажу продукції, виконаних робіт чи наданих послуг; розраховується способом множення ціни товару на кількість його реалізованих одиниць.

Витрати - це сума спожитих на виробництво товарів, робіт і послуг факторів виробництва (ресурсів).

Отже, такі економічні категорії, як доход, витрати і прибуток, повинні мати конкретне наповнення, а фінансовий облік регламентуватися державою з метою забезпечення однакового підходу до формування доходів і витрат у кожному підприємстві за певний період, що забезпечує порівнянність величини прибутку та платежів у бюджет.

Існують різні концепції прибутку:

• синтетична (розглядається з точки зору правил її визначення);

• семантична (розглядається через зв'язок з економічними реаліями);

• прагматична (розглядається з позиції використання даних інвес­тором, незалежно від того, яким способом визначена).

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи наводяться у стандарті 15 «Доходи», де наводяться визначення термінів, наприклад:

Відсотки - плата за використання коштів і їх еквівалентів.

Роялті - платежі за використання нематеріальних активів підприємства (патентів, авторських прав, програм, продуктів).

Дивіденди - частина чистого прибутку, розподілений між учасниками (власниками) відповідно до частини їх у власному капіталі підприємства.

Для визначення прибутку необхідно відповідно до стандартів розра­хувати доходи та витрати за період.

Критерії визнання доходу застосовуються окремо до кожної операції, але можуть застосовуватися також до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої операції (операцій).

Не визнаються доходами такі надходження від юридичних і фізичних осіб:

• сума податку на додану вартість;

• сума акцизного збору;

• сума інших податків і обов'язкових платежів до бюджету та поза­бюджетних фондів;

• сума надходжень за договором комісії, агентських та інших анало­гічних договорів на користь комітента (власника товару), принципала (боржника, посередника) тощо;

• сума попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг);

• сума авансу в рахунок оплати продукції (товарів, робіт, послуг);

• сума завдатку під заставу або в погашення позики, якщо це

• передбачено відповідним договором;

• надходження, що належать іншим особам;

• надходження від первинного розміщення цінних паперів.

В інших випадках доход визнається під час збільшення активу чи зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

У фінансовому обліку доходи повинні групуватися за такими напрямками:

• доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

• інші операційні доходи;

• фінансові доходи;

• інші доходи;

• надзвичайні доходи.

Якщо доходи можуть бути достовірно визначені, то їх потрібно відображати в обліку в момент надходження активу або погашен­ня зобов'язань, котрі призводять до збільшення власного капіталу, а витрати - в момент вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу.

У випадку, коли актив забезпечує економічні вигоди протягом кількох звітних періодів, витрати відображаються в обліку та звіт­ності на основі систематичного та раціонального їх розподілу протягом декількох звітних періодів (наприклад ,амортизація). Витрати негайно відображаються в обліку, якщо економічні вигоди не відповідають стану, за якого вони визнаються активами підприємства.

Визнання доходів відбувається за наявності усіх вказаних умов:

• передані покупцю ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на цінності;

• підприємство надалі не здійснює контролю за реалізованою продукцію;

• сума доходу може бути достовірно визначена;

• в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод під­приємства, а витрати на операцію можуть бути достовірно визначені.

У бухгалтерському обліку для обліку доходів Планом рахунків передбачено 7 клас рахунків — «Доходи і результати діяльності». Цей клас рахунків можна вважати тимчасовим, оскільки він закривається в кінці кожного звітного періоду. Ці рахунки відображають стан доходів за певний звітний період. Тимчасові рахунки починають новий звітний період із нульового сальдо, на яких накопичується інформація про доходи за даний період, що дає змогу використовувати накопичену інформацію при складанні проміжної звітності (квартальної, за півроку, за дев’ять місяців).У кінці періоду рахунки доходів (як, до речі і рахунки витрат) закриваються через списання їх сальдо на рахунок 79 «Фінансові результати». Інструкція до нового Плану рахунків дозволяє закривати рахунки доходів та витрат щомісяця або по закінчені звітного року.

Схематично взаємозв’язок рахунків обліку доходів і витрат має наступний вигляд:

Рис. 18.1. Взаємозв’язок рахунків обліку доходів і витрат

Рахунки 7 класу «Доходи і результати діяльності» застосовуються для обліку доходів наступним чином:

За кредитом рахунків 7 класу — валовий дохід.

За дебетом рахунків 7 класу (крім рахунка 76 «Страхові платежі»):

• ПДВ;

• акцизний збір;

• інші непрямі платежі, включені до ціни продажу.

Після чого на фінансовий результат діяльності підприємства відноситься сума чистого доходу.

У бухгалтерському обліку і фінансовій звітності доходи відображаються в момент їхнього виникнення незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів — це означає, що облік доходів і складання звітності здійснюється на підставі облікового принципу нарахування. Складена згідно з принципом нарахування фінансова звітність інформує користувача не лише про проведені операції, які супроводжувались виплатою або одержанням грошових коштів, але й про зобов’язання сплатити грошові кошти в майбутньому, та про ресурси, наведені у грошовому вираженні, які будуть отриманні у майбутньому. Визнані в бухгалтерському обліку доходи класифікуються за такою схемою:

Рис. 18.2. Класифікація доходів підприємства

Планом рахунків для відображення доходів у бухгалтерському обліку передбачені рахунки

70	«Дохід від реалізації»
71	«Інший операційний дохід»
72	«Дохід від участі в капіталі»
73	«Інші фінансові доходи»
74	«Інші доходи»
75	«Надзвичайні доходи»
76	«Страхові платежі»
79	«Фінансові результати»

Закінчується 7 клас рахунків рахунком 79 «Фінансові результати». Цей рахунок призначений для обліку і узагальнення інфор­мації про фінансові результати підприємства від звичайної діяльності та надзвичайних подій.

Фінансовий результат визначається за кожним видом діяльнос­ті шляхом зіставлення доходів і витрат звітного періоду.

За кредитом рахунка 79 «Фінансові результати» відображаються суми в порядку закриття рахунків обліку доходів, за дебетом — суми в порядку закриття рахунків обліку витрат, а також належна сума нарахованого податку на прибуток.

Сальдо рахунка при його закритті списується на рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» і потрапляє до бухгалтерського балансу.

Рахунок 79 «Фінансові результати» має такі субрахунки:

791 «Результат основної діяльності»

792 «Результат фінансових операцій»

793 «Результат іншої звичайної діяльності»

794 «Результат надзвичайних подій».

Закриття рахунка 79 «Фінансові результати» здійснюється по закінченні звітного періоду (місяця чи календарного року).

Планом рахунків співвідношення доходів і витрат діяльності підприємства визначено спеціальними рахунками, класифікація яких за групами наведена у таблиці 18.1.

Таблиця 18.1