- •1. Предмет філософії та її історичний розвиток
- •1.1. Філософія як світогляд
- •1. 2. Філософія Стародавнього Сходу.
- •1.3. Антична філософія
- •1. 4. Середньовічна християнська філософія. Філософія ренесансу
- •1. 5. Філософія Нового часу.
- •1. 6. Німецька класична філософія
- •1. 7. Філософія 19-20 століття.
- •1. 8. Українська філософія.
- •2. Проблема буття. Філософське вчення про розвиток.
- •3. Проблема свідомості у філософії.
- •4. Теорія пізнання.
- •5. Наукове пізнання
- •6. Проблема людини у філософії.
- •7. Філософія релігії
- •Підручники та посібники для опанування курсу «Філософія»
4. Теорія пізнання.
1. Із наведеного оберіть дві тези, які характеризують класичну теорію пізнання:
а) пізнавальна діяльність людини є діалектикою відображувальних та позавідображувальних дій свідомості;
б) пізнавальна діяльність людини є відображенням об’єктивної реальності;
в) суб’єкт пізнання є цілісною людською особистістю, із пізнавальної діяльності неможливо вилучити ціннісні аспекти;
г) суб’єкт пізнання є „свідомістю взагалі”, з метою досягнення об’єктивності із пізнавального процесу ціннісні аспекти мають бути вилучені.
2. Із наведеного оберіть дві тези, які характеризують некласичну теорію пізнання:
а) пізнавальна діяльність людини є діалектикою відображувальних та позавідображувальних дій свідомості;
б) пізнавальна діяльність людини є відображенням об’єктивної реальності;
в) суб’єкт пізнання є цілісною людською особистістю, із пізнавальної діяльності неможливо вилучити ціннісні аспекти;
г) суб’єкт пізнання є „свідомістю взагалі”, з метою досягнення об’єктивності із пізнавального процесу ціннісні аспекти мають бути вилучені.
3. Класична теорія пізнання:
а) епістемологія;
б) гносеологія;
в) філософія та методологія науки.
4. Некласична теорія пізнання:
а) епістемологія;
б) гносеологія;
в) філософія та методологія науки.
5. До філософської теорії пізнання належать наступні галузі знання:
а) антропологія;
б) філософія науки;
в) етнологія;
г) епістемологія;
д) гносеологія.
6. Назвіть дві причини формування епістемології:
а) необхідність вилучення ціннісних аспектів із пізнавального процесу;
б) становлення некласичної науки про природу;
в) необхідність приведення знання у відповідність до ідеалів класичної науки;
г)необхідність ураховувати у пізнавальній діяльності досягнень гуманітарного знання.
7. Із наведеного оберіть дві тези, які характеризують некласичну теорію пізнання:
а) орієнтація на природничий науково – пізнавальний ідеал, який передбачає пояснення явищ на основі причинності;
б) урахування у пізнавальній діяльності не лише наукового, а й повсякденного, передумовного, позалогічного знання;
в) орієнтація на діалог підходів та плюралізм пізнавальних практик;
г) монометодологічна настанова у пізнанні.
8. Із наведеного оберіть дві тези, характеризують класичну теорію пізнання:
а) орієнтація на природничий науково – пізнавальний ідеал, який передбачає пояснення явищ на основі причинності;
б) урахування у пізнавальній діяльності не лише наукового, а й повсякденного, передумовного, позалогічного знання;
в) орієнтація на діалог підходів та плюралізм пізнавальних практик;
г) монометодологічна настанова у пізнанні.
9. Із наведеного оберіть дві тези, які характеризують еволюційну епістемологію:
а) пізнавальна діяльність людини є діалектикою відображувальних та позавідображувальних дій свідомості;
б) пізнавальна діяльність людини є відображенням об’єктивної реальності;
в) наші істини не є „абсолютними істинами”, але „робочими гіпотезами”, треба бути готовими їх відкинути, якщо вони суперечать новим фактам;
г) пізнання – це процес вирішення проблем методом спроб і помилок, адаптація до природи є прирощенням знання.
10. Оберіть дві тези, які характеризують чуттєве пізнання з позицій традиційної гносеології:
а) пізнання – це суб’єктивний образ об’єктивного світу;
б) це єдність сенсорних даних, змістовних схем мислення та культурно – історичних зразків;
в) це діалектична єдність знакової та образної складових;
г) це відображення реальності, матеріально – практичної діяльності у свідомості суб’єкта.
11. Оберіть дві тези, які характеризують чуттєве пізнання з позицій епістемології:
а) пізнання – це суб’єктивний образ об’єктивного світу;
б) це єдність сенсорних даних, змістовних схем мислення та культурно – історичних зразків;
в) це діалектична єдність знакової та образної складових;
г) це відображення реальності, матеріально – практичної діяльності у свідомості суб’єкта.
12. Оберіть тезу, яку відстоював Г.Гельмгольц з питання природи відчуттів:
а) відчуття - суб’єктивний образ об’єктивного світу;
б) відчуття є знаками зовнішніх об’єктів, у яких закодовані їх фізичні властивості, і містять опосередковані дані про фізичну природу реальності;
в) одна й та сама причина у різних органах збуджує різні відчуття у відповідності до природи кожного органу чуття.
13. Оберіть тезу, яку відстоював В.І.Ленін з питання природи відчуттів:
а) відчуття - суб’єктивний образ об’єктивного світу;
б) відчуття є знаками зовнішніх об’єктів, у яких закодовані їх фізичні властивості, і містять опосередковані дані про фізичну природу реальності;
в) одна й та сама причина у різних органах збуджує різні відчуття у відповідності до природи кожного органу чуття.
14 До раціонального логічного пізнання відносимо:
а) утворення відчуттів;
б) продуктивну здатність уявлення;
в) діяльність розсудку;
г) діяльність розуму;
д) утворення уявлень.
15. Визначте дві позиції, з якими пов’язана діяльність правопівкульного мислення:
а) розсудок;
б) розум;
в) продуктивна здатність уявлення.
16. Лівопівкульне мислення пов’язане із діяльністю:
а) розсудку;
б) розуму;
в) продуктивної здатності уявлення.
17. До складу чуттєвого пізнання відносимо:
а) утворення відчуттів;
б) продуктивну здатність уявлення;
в) діяльність розсудку;
г) діяльність розуму;
д) утворення уявлень.
18. Чуттєве пізнання містить такі складові:
а) логічні операції;
б) розбудова теоретичних концепцій;
в) схеми мислення та інтерпретативні процедури;
г) сенсорні дані;
д) культурно – історичні зразки.
19. Повсякденне знання має такі ознаки:
а) вимагає доведення та перевірки;
б) має нормативний рецептурний характер;
в) передбачає вилучення із пізнавальної діяльності ціннісного аспекту;
г) має типовий характер, допомагає розуміти інших та здійснювати спільну діяльність.
20. Із наведеного оберіть дві позиції, які характеризують некласичний тип раціональності:
а) існування критеріїв, які дозволяють однозначно відрізнити наукове знання від ненаукового, помилкового;
б) можливість виходу за межі фіксованої системи пізнавальних орієнтирів та критеріїв, допустимість їх критики та зміни;
в) пізнавальна діяльність у межах однієї прийнятої концепції, яка вважається незмінною і не піддається критиці;
г) включення до пізнавального процесу передумовного знання, яке має позалогічну невідрефлексовану природу.
21. Із наведеного оберіть дві позиції, які характеризують класичний тип раціональності:
а) існування критеріїв, які дозволяють однозначно відрізнити наукове знання від ненаукового, помилкового;
б) можливість виходу за межі фіксованої системи пізнавальних орієнтирів та критеріїв, допустимість їх критики та зміни;
в) пізнавальна діяльність у межах однієї прийнятої концепції, яка вважається незмінною і не піддається критиці;
г) включення до пізнавального процесу передумовного знання, яке має позалогічну невідрефлексовану природу.
22. Із наведеного оберіть дві позиції, які характеризують некласичний тип раціональності:
а) єдність раціональних та позараціональних форм у пізнавальній діяльності;
б) виокремлення раціональних форм пізнання як продуктивних і заперечення ірраціонального як перешкоди у пізнанні об’єктивного світу;
в) тотожність логіки й розуму;
г) критичний аналіз пізнавальних та ціннісних передумов, можливість виходу за їх межі.
23. Із наведеного оберіть дві позиції, які характеризують класичний тип раціональності:
а) єдність раціональних та позараціональних форм у пізнавальній діяльності;
б) виокремлення раціональних форм пізнання як продуктивних і заперечення ірраціонального як перешкоди у пізнанні об’єктивного світу;
в) тотожність логіки й розуму;
г) критичний аналіз пізнавальних та ціннісних передумов, можливість виходу їх межі.
