5. Наукове пізнання

1. Із наведеного оберіть характеристику істини з позицій теорії кореспонденції:

а) істина – це знання, яке відповідає реальній дійсності;

б) істинність визначається на основі узгодженості висловлювання із системою знання;

в) істина має методологічно – інструментальне призначення.

2. Із наведеного оберіть характеристику істини з позицій теорії когеренції:

а) істина – це знання, яке відповідає реальній дійсності;

б) істинність визначається на основі узгодженості висловлювання із системою знання;

в) істина має методологічно – інструментальне призначення.

3. Із наведеного оберіть характеристику істини з позицій прагматичної теорії істини:

а) істина – це знання, яке відповідає реальній дійсності;

б) істинність визначається на основі узгодженості висловлювання із системою знання;

в) істина має методологічно – інструментальне призначення.

4 .Визначте позицію, яка характеризує скептичну настанову як складову філософської рефлексії та науково – пізнавальної діяльності:

а) у будь – якому висловлюванні протиріччя можна мислити з рівним успіхом, тому потрібно утримуватися від судження;

б) пізнавальним можливостям людини довіряти не можна;

в) предметом нашого досвіду є зміст нашої свідомості, тому пізнавальні можливості людини мають певні обмеження.

5. Визначте позицію, яка характеризує філософію античного скептицизму:

а) у будь – якому висловлюванні протиріччя можна мислити з рівним успіхом, тому потрібно утримуватися від судження;

б) пізнавальним можливостям людини довіряти не можна;

в) предметом нашого досвіду є зміст нашої свідомості, тому пізнавальні можливості людини мають певні обмеження.

6. Визначте позицію, яка характеризує позицію агностицизму у ставленні до реальної дійсності:

а) у будь – якому висловлюванні протиріччя можна мислити з рівним успіхом, тому потрібно утримуватися від судження;

б) пізнавальним можливостям людини довіряти не можна;

в) предметом нашого досвіду є зміст нашої свідомості, тому пізнавальні можливості людини мають певні обмеження.

7. Скептична настанова як складова пізнавальної діяльності полягає:

а) у запереченні можливостей людського пізнання і ствердженні непізнаваності світу;

б) у ствердженні певної гіпотетичності, відносності та історичної мінливості наукового знання;

в) у критичному ставленні до реальності і до пізнавальних можливостей людини.

8. Сутність сучасного епістемологічного релятивізму:

а) у запереченні можливостей людського пізнання і ствердженні непізнаваності світу;

б) у ствердженні певної гіпотетичності, відносності та історичної мінливості наукового знання;

в) у критичному ставленні до реальності і до пізнавальних можливостей людини.

9. Визначте три джерела сучасного епістемологічного релятивізму:

а) заперечення наукової раціональності як такої;

б) плюралізм постнекласичної науки;

в) заперечення пізнаваності об’єктивної реальності;

г) заперечення класичного типу наукової раціональності;

д) об’єктивні властивості самої реальності у її розвитку та мінливості.

10. Поясніть розвиток науки з позицій інтерналізму:

а) наукове знання є автономним, головним чинником розвитку науки є внутрішня логіка розвитку теоретичних ідей;

б) у розвитку науки керівну роль мають зовнішні економічні та соціальні чинники;

в) наука розвивається як процес накопичення знання.

11. Поясніть розвиток науки з позицій кумулятивної теорії:

а) наукове знання є автономним, головним чинником розвитку науки є внутрішня логіка розвитку теоретичних ідей;

б) у розвитку науки керівну роль мають зовнішні економічні та соціальні чинники;

в) наука розвивається як процес накопичення знання

12. Поясніть розвиток науки з позицій екстерналізму:

а) наукове знання є автономним, головним чинником розвитку науки є внутрішня логіка розвитку теоретичних ідей;

б) у розвитку науки керівну роль мають зовнішні економічні та соціальні чинники;

в) наука розвивається як процес накопичення знання.

13. Оберіть дві тези, у яких висловлена сутність кумулятивної теорії розвитку науки:

а) наукове знання завжди є у певній мірі гіпотетичним, відносним та історично – мінливим;

б) наука не відокремлена від позанаукових форм знання, помилки можуть бути невід’ємними складовими наукового знання;

в) наука розвивається як процес накопичення знання;

г) наука відокремлена від позанаукових форм знання, помилки не є складовими наукового знання.

14. Оберіть дві тези, у яких надані характеристики наукового знання з позицій некласичної раціональності:

а) наукове знання завжди є у певній мірі гіпотетичним, відносним та історично – мінливим;

б) наука не відокремлена від позанаукових форм знання, помилки можуть бути невід’ємними складовими наукового знання;

в) наука розвивається як процес накопичення знання;

г) наука відокремлена від позанаукових форм знання, помилки не є складовими наукового знання.

15. Визначте дві проблеми розвитку науки, які неможливо вирішити з позицій кумулятивної теорії;

а) як відбувається кооперація колективної наукової творчості;

б) якою є природа наукового відкриття;

в) як здійснюється демаркація наукового та позанаукового знання;

г) якими є механізми прогнозування наступного розвитку науки.

16. Визначте дві тези, у яких викладена сутність концепції наукових революцій Т.Куна:

а) наука розвивається як процес накопичення знання;

б) наука відокремлена від позанаукових форм знання, помилки не є складовими наукового знання.

в) наукове знання розвивається через зміну парадигм;

г) накопичення аномалій веде до перетворення нормальної науки в екстраординарну науку.

17. Назвіть дві складові теорії наукових революцій Т.Куна, які можна піддати обґрунтованій критиці:

а) примусовість, догматичність у дії парадигми;

б) дослідження механізмів трансформації знання;

в) несумірність старої та нової парадигм;

г) синтез еволюційних та революційних складових у розвитку наукового знання.

18. Назвіть дві складові теорії наукових революцій Т.Куна, які є позитивним внеском у розуміння розвитку наукового знання:

а) примусовість, догматичність у дії парадигми;

б) дослідження механізмів трансформації знання;

в) несумірність старої та нової парадигм;

г) синтез еволюційних та революційних складових у розвитку наукового знання.

19. Визначте дві ключові ідеї Т.Куна, які були альтернативою неопозитивізму з питання характеру й структури наукового знання:

а) емпіричне фактуальне знання не залежить від теоретичного;

б) емпіричне актуальне знання є завжди теоретично навантаженим;

в) науковий підхід вимагає демаркації наукового і метафізичного знання, вилучення метафізики із науки;

г) теоретичне знання є завжди метафізично навантаженим.

20. Визначте дві ключові ідеї неопозитивізму з питання характеру й структури наукового знання:

а) емпіричне фактуальне знання не залежить від теоретичного;

б) емпіричне фактуальне знання є завжди теоретично навантаженим;

в) науковий підхід вимагає демаркації наукового і метафізичного знання, вилучення метафізики із науки;

г) теоретичне знання є завжди метафізично навантаженим.

21. „Нормальна наука” за Т.Куном – це:

а) наука, що розвивається революційним шляхом;

б) наука, що розвивається кумулятивним шляхом;

в) наука, що розвивається еволюційним шляхом.

22. Визначте дві ключові позиції з питання характеру та структури наукового знання, у яких неопозитивізм збігається з позицією буденної свідомості:

а) наука не відокремлена від позанаукових форм знання, помилки можуть бути невід’ємними складовими наукового знання;

б) теоретичне знання завжди залежить від емпіричного;

в) якщо експеримент довів помилковість теорії, треба від неї відмовитись;

г) теоретичне знання є завжди метафізично навантаженим.

23. Визначте дві позиції, у яких викладена сутність моделі розвитку нуки І.Лакатоса:

а) наукове знання розвивається через зміну парадигм;

б) накопичення аномалій веде до перетворення нормальної науки в екстраординарну науку.

в) низка теорій утворює „зсув проблем”, веде до виникнення додаткової наукової інформації, зумовлює приріст знання;

г) позитивна евристика визначає напрямок наукового дослідження.

24. Сутність наукової революції за Т.Куном:

а) у зміні, оновленні, запереченні допоміжних наукових гіпотез, які утворюють „захисний пояс” навколо незмінної теоретичної серцевини;

б) у зміні однієї наукової парадигми іншою;

в) якщо експеримент довів помилковість теорії, науковці відмовляються від неї.

25. Сутність моделі розвитку науки за І. Лакатосом:

а) у зміні, оновленні, запереченні допоміжних наукових гіпотез, які утворюють „захисний пояс” навколо незмінної теоретичної серцевини;

б) у зміні однієї наукової парадигми іншою;

в) якщо експеримент довів помилковість теорії, науковці відмовляються від неї.

26. Визначте дві позиції, у яких викладена сутність „методологічного анархізму” П.Фейерабенда:

а) функціонування наукового пізнання у відповідності до методологічних норм визначено типом раціональності;

б) наукове пізнання є діалектикою творчої і нормативної складових, остання ж може гальмувати розвиток творчого наукового пошуку;

в) знецінення евристичної ролі методу у науковому пізнанні;

г) метод є системою правил пізнання і практики, які визначені характером пізнавальної системи „суб’єкт - об’єкт”.