1. 6. Німецька класична філософія

1. Оберіть тезу, у якій сформульований категоричний імператив І.Канта:

а) проживи непомітно;

б) дій завжди у згоді із своїм призначенням;

в) чини так, ніби максима твого вчинку за допомогою твоєї волі повинна стати загальним законом природи.

2. Оберіть тезу, у якій сформульований категоричний імператив Й.Г.Фіхте:

а) проживи непомітно;

б) дій завжди у згоді із своїм призначенням;

в) чини так, ніби максима твого вчинку за допомогою твоєї волі повинна стати загальним законом природи.

3. Оберіть дві тези, які характеризують теорію пізнання І.Канта:

а) у розумі немає нічого, що вже не містилося б у чуттях;

б) форма знання породжується людським мисленням;

в) у розумі немає нічого, що вже не містилося б у чуттях, крім самого розуму;

г) зміст знання дається нашій свідомості через дію „речей у собі” на нашу чуттєвість.

4. Визначте тезу, яка характеризує філософію Й.Г.Фіхте:

а) поза суб’єктом немає об’єкту, поза об’єктом немає суб’єкту;

б) природа виникає унаслідок відчуження абсолютної ідеї і становить її „інобуття”;

в) умоглядна фізика завжди була джерелом усіх великих відкриттів у природі;

г) простір і час є формами людської свідомості, конструктивними актами споглядання.

5. Визначте тезу, яка характеризує філософію І.Канта:

а) поза суб’єктом немає об’єкту, поза об’єктом немає суб’єкту;

б) природа виникає унаслідок відчуження абсолютної ідеї і становить її „інобуття”;

в) умоглядна фізика завжди була джерелом усіх великих відкриттів у природі;

г) простір і час є формами людської свідомості, конструктивними актами споглядання.

6. Визначте тезу, яка характеризує філософію В.Г. Гегеля:

а) поза суб’єктом немає об’єкту, поза об’єктом немає суб’єкту;

б) природа виникає унаслідок відчуження абсолютної ідеї і становить її „інобуття”;

в) умоглядна фізика завжди була джерелом усіх великих відкриттів у природі;

г) простір і час є формами людської свідомості, конструктивними актами споглядання.

7. Визначте тезу, яка характеризує філософію Шеллінга:

а) поза суб’єктом немає об’єкту, поза об’єктом немає суб’єкту;

б) природа виникає унаслідок відчуження абсолютної ідеї і становить її „інобуття”;

в) умоглядна фізика завжди була джерелом усіх великих відкриттів у природі;

г) простір і час є формами людської свідомості, конструктивними актами споглядання.

8. Поняттям „трансцендентальний” Кант позначував:

а) те, що існує поза свідомістю, є недоступним для неї, непізнаваним;

б) те, що внутрішнє притаманне свідомості і може бути пізнаним;

в) світ ноуменів, „речей у собі”.

9. Оберіть дві тези, які характеризують особливості німецької класичної філософії:

а) їй властивий матеріалістичний характер;

б) у межах її здійснюється поворот до проблеми людини;

в) їй властивий діалектичний метод;

г) головною її проблемою є визначення методу наукового пізнання.

10. Яку роль у пізнанні, за Кантом, відіграє така здатність людської душі як чуттєве споглядання?

а) підводить отримане знання під вищу єдність мислення;

б) слугує матеріалом для складання певних суджень;

в) за допомогою понять и категорій виконує роботу обробки матеріалу споглядань і перетворення їх у досвід.

11. Яку роль у пізнанні, за Кантом, відіграє така здатність людської душі як розсудок?

а) підводить отримане знання під вищу єдність мислення;

б) слугує матеріалом для складання певних суджень;

в) за допомогою понять и категорій виконує роботу обробки матеріалу споглядань і перетворення їх у досвід.

12. Яку роль у пізнанні, за Кантом, відіграє така здатність людської душі як розум?

а) підводить отримане знання під вищу єдність мислення;

б) слугує матеріалом для складання певних суджень;

в) за допомогою понять и категорій виконує роботу обробки матеріалу споглядань і перетворення їх у досвід.

13. Виберіть дві позиції, які позначають, за Кантом, апріорні форми людської свідомості:

а) чуттєві споглядання;

б) простір і час;

в) категорії і поняття;

г) антиномії.

14. Продуктивна здатність уявлення відіграє, за Кантом, важливу роль у діяльності людської свідомості, яка полягає:

а) у створенні людиною художніх образів, символів, метафор;

б) у конструюванні понять, синтезі чуттєвих споглядань з категоріальними структурами розсудку;

в) у покладанні вищої єдності правил діяальності розсудку за принципами.

15. Якій із пізнавальних здатностей людської душі, за Кантом, належить конструктивна, продуктивна роль в утворенні знання?

а) чуттєвим спогляданням;

б) розуму;

в) розсудку.

16. Якій із пізнавальних здатностей людської душі, за Кантом, належить регулятивна роль у діяльності мислення?

а) чуттєвим спогляданням;

б) розуму;

в) розсудку.

17. Трансцендентальними ідеями Кант називав:

а) світ, душу, Бога;

б) буття, небуття, необхідність, випадковість;

в) субстанцію, причину, наслідок.

18. Трансцендентальні ідеї, за Кантом, є продуктом діяльності:

а) чуттєвих споглядань;

б) розуму;

в) розсудку.

19. У пізнавальній діяльності досвід, за Кантом, - це:

а) продукт чуттєвих споглядань;

б) продукт діяльності розсудку;

в) продукт діяльності розуму;

г) продукт розуму із матеріалів чуттєвості;

д) продукт розсудку із матеріалів чуттєвості.

20. Трансцендентальні ідеї, за Кантом, - це:

а) ідеальні образи предметів, які існують;

б) поняття, яким у відчуттях не може бути даний адекватний предмет;

в) зміст людської свідомості.

21. За Кантом, роль трансцендентальних ідей у пізнавальній діяльності полягає:

а) в утворенні понять і категорій і у підведенні під них чуттєвих споглядань;

б) у здатності складати судження;

в) в орієнтації пізнавальної діяльності на гносеологічний ідеал.

22. Оберіть дві тези, які характеризують революційний характер філософського вчення Канта:

а) у його вченні вперше у світовій філософії починає застосовуватись діалектичний метод;

б) у його вченні етика набуває автономності;

в) у його вченні вперше у світовій філософії висувається необхідність пізнання людини;

г) у його вченні було відкрито творчий, активний характер пізнавальної діяльності людини.

23. Наявність діалектики у філософії Канта засвідчено:

а) аналізом пізнавальної людини;

б) вченням Канта про антиномії чистого розуму;

в) категоричним імперативом Канта.

24. Сутність „коперніканського перевороту” Канта у розумінні пізнавальної діяльності людини полягала у відкритті:

а) необхідності поєднання досвідної і теоретичної форми пізнання;

б) все, що ми знаходимо у предметах, як ми їх пізнаємо, залежить від суб’єкта пізнання, вкладається в них нами самими;

в) світ є непізнаваним, тому що складається з „речей у собі”, які є ноуменами, недоступними для досвіду.