9.3. Характеристика компонентів “Угоди про капітал “ – Базель-і

Базель-І у редакції 1988 р. містив три основні постулати:

1) капітал банку складається з основного та додаткового (в Україні це передбачено Законом України «Про банки і банківську діяльність»);

2) банки повинні утримувати капітал для покриття кредитного ризику. Кредитний ризик оцінювався за допомогою вагових коефіцієнтів (в Україні передбачено розрахунок резерву під кредитні ризики згідно з Положенням про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих утрат за кредитними операціями банків);

3) в будь-який момент часу співвідношення між капіталом банку та його активами, взятими з урахуванням коефіцієнта кредитного ризику, не повинне бути меншим від 8% .

9.4. Компоненти “Угоди про капітал “– Базель-іі

Основні відмінності угоди «Базель ІІ» порівняно з попередньою угодою про капітал полягають у формуванні нових підходів до: оцінювання кредитних ризиків, що передбачає наявність у банків власних рейтингових систем, які уможливлюють класифікацію клієнтів за ступенем надійності; прозорості діяльності банку через уточнення обсягу інформації, яку банки мають надавати наглядовим органам та ринку; оцінювання кредитного, ринкового та операційного ризиків, що дають змогу підвищити чутливість банку до ризиків, пропонуючи альтернативні методи оцінювання ризиків та надаючи право банкам і наглядовим органам обирати прийнятний метод залежно від рівня розвитку банківської діяльності та інфраструктури фінансового ринку.

Нова угода містить положення про вдосконалення методики оцінювання та управління кредитними ризиками, а також щодо розвитку нагляду на основі ризиків, якості системи ризик-менеджменту, стану ринкової дисципліни в банках. Нові методики визначення величини активів, зважених за ступенем ризику, дають змогу покращити якість оцінювання ризиків, що проводиться банками, і в такий спосіб підвищити інформативність коефіцієнтів капіталу, отриманих у результаті розрахунків.

«Базель II» доповнює «Угоди про капітал» попередню редакцію, тому є черговою поправкою до угоди, аніж новим самостійним документом. Тому він не містить ні порядку розрахунку регулятивного капіталу, ні вказівок щодо мінімально необхідного значення адекватності капіталу – ці вимоги лишаються незмінними з попередніх версій документа.

Перша компонента «Мінімальні вимоги до капіталу» містить методику розрахунку мінімально необхідної величини капіталу для трьох ризиків: кредитного, ринкового та операційного. Згідно даної опори банку надається вибір методу оцінювання ризиків, тобто наявність декількох альтернативних варіантів.

Методика розрахунку самого регулятивного капіталу залишається практично незмінною з першої угоди про капітал. Єдиний виняток зроблено для випадку, коли кредитний ризик розраховується методом внутрішніх рейтингів. У цьому разі загальні резерви не вважаються компонентою додаткового капіталу. Незмінним із першої угоди залишилося й числове значення адекватності капіталу банку – 8%.

Друга компонента угоди «Контроль з боку нагляду» передбачає, що наглядові органи вважають, що капіталу, який виділяється банками, недостатньо, вони вимагають від кредитних інститутів збільшити його розмір. Відповідно до даної опори орган банківського нагляду ретельно контролює порядок та результати розрахунку адекватності капіталу кожного банку.

Остання компонента Базель ІІ «Ринкова дисципліна» передбачає, що в банку має бути сформована загальна методологія управління ризиками, а для кожного ризику (кредитного, ринкового, операційного, відсоткового та ін.) банк повинен розробити окрему методику його оцінювання та управління.