9.8. Група з розроблення фінансових заходів боротьби з відмивання грошей

Для захисту міжнародної фінансової системи від ризиків відмивання коштів та фінансування тероризму, та з метою підвищення рівня додержання стандартів по боротьбі з ними, на зустрічі керівників країн Великої Сімки в Парижі було створено групу з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму FATF (Financial Action Task Force). Метою даної групи є розробка та поліпшення політики як на національному, так і на міжнародному рівнях з метою протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму. Діяльність FATF спрямована на виконання таких основних завдань:

• поширення інформації про заходи у сфері боротьби з відмиванням грошей на всіх континентах і в усіх регіонах світу;

• здійснення моніторингу за реалізацією сорока рекомендацій в країнах – членах FATF

• здійснення огляду тенденцій у сфері відмивання грошей та відповідних контрзаходів (проведення „типологічних досліджень”) [5].

9.9. Форум фінансової стабільності

З метою вчасного попередження та усунення чинників фінансової нестабільності у 1999 р. країнами «Великої сімки» було створено Форум фінансової стабільності (Financial Stability Forum, FSF). З 2009 р. на Лондонському саметі була створена «Велика двадцятка» [31]. Метою даного форуму є сприяння міжнародній фінансовій стабільності через інформаційний обмін та міжнародне партнерство у сфері фінансового контролю та нагляду. На регулярній основі форум об’єднав національні органи влади, відповідальні за фінансову стабільність, у міжнародні фінансові центри; міжнародні фінансові інститути, міжнародні угрупування за секторами та комітети експертів центральних банків.

9.10. Адаптації банківського нагляду в Україні до стандартів міжнародної банківської практики

Розвиток регулювання та нагляду на вітчизняному фінансовому секторі потребує урахування нових підходів та основних складових перебудови регулювання, що зараз відбувається у світі, і які передбачають:

• уніфікацію процедур регулювання;

• впровадження нагляду, що базується на ризиках, та стандартизованих процедурах управління ризиками;

• посилення контролю за власниками та керівниками банківських установ;

• концентрація та інтеграція регуляторних функцій, їх зосередження у єдиному державному органі;

• активізацію участі об'єднань професійних учасників ринку у вирішенні проблем, що стримують розвиток фінансового ринку, у тому числі, залучення їх ресурсів для фінансування діяльності регуляторних органів;

• здатність та готовність національних регуляторів до ефективної співпраці з міжнародними фінансовими органами та їх об'єднаннями;

• посилення боротьби з відмиванням грошей.

З огляду на це реформування регулювання та нагляду на фінансовому ринку України повинне здійснюватися за чотирма основними напрямами:

по-перше, шляхом уніфікації норм і правил державного регулювання на фінансовому ринку з поступовою концентрацією регуляторних функцій в одному державному органі;

по-друге, відокремлення наглядових функцій від регуляторних та впровадженням системи пруденційного нагляду в усіх основних сегментах фінансового ринку;

по-третє, підвищенням ролі саморегулівних організацій професійних учасників і встановленням їх більш тісного зв'язку регуляторними органами;

по-четверте, суттєвим поліпшенням фінансування державних регуляторів, у тому числі з ринкових джерел.

29