Коефіцієнт використання поточної потужності

співвідношення річного випуску продукції та середньорічної величини виробничої потужності

Рис. 9.8. Основні показники визначення рівня використання виробничої потужності підприємства

9.3. Поняття, види та значення інфраструктури. Система технічного обслуговування.

Результативність господарської діяльності підприємства визначається рівнем організації не тільки основних виробничих процесів. За умов постійного вдосконалення технічної бази виробництва все більшого значення набувають проблеми раціональної організації допоміжних та обслуговуючих процесів, тобто розвитку інфраструктури підприємства.

Інфраструктура (від лат. Infra – нижче, під та struktura – побудова, розміщення) – це сукупність складових частин будь-якого об’єкта, що мають підпорядкований (допоміжний) характер і забезпечують умови для нормальної роботи об’єкта в цілому.

Інфраструктура підприємства – це комплекс цехів, господарств і служб підприємства, які забезпечують необхідні умови для функціонування підприємства в цілому (рис. 9.9).

Види інфраструктури підприємства

Виробнича інфраструктура

Соціальна інфраструктура

- Допоміжні і обслуговуючі цехи, дільниці й господарства;

- Комунікаційні мережі;

- Засоби збирання та обробки інформації;

- Природоохоронні споруди

- Заклади громадського  харчування;

- Установи охорони здоров’я;

- Спортивні споруди;

- Дитячі спортивні заклади;

- Заклади освіти;

- Заклади культури та відпочинку;

- Житлово-комунальне господарство

Рис. 9.9. Види інфраструктури підприємства

До виробничої інфраструктури підприємства належать підрозділи, які не беруть безпосередньої участі у створенні профільної продукції, але своєю діяльністю створюють умови, необхідні для роботи основних виробничих цехів.

Соціальна інфраструктура забезпечує задоволення соціально-побутових і культурних потреб працівників підприємства.

Необхідними умовами нормального перебігу виробничих процесів на підприємстві є: постійне підтримування в робочому стані машин та устаткування, інших засобів праці; своєчасне забезпечення робочих місць сировиною, матеріалами, інструментом, енергією; виконання транспортних операцій та інших зв’язаних з ними робіт. Усе це має здійснювати ефективно діюча система технічного обслуговування виробництва (рис. 9.10).

Система технічного обслуговування підприємства

Ремонтне господарство - ремонт технологічного, енергетичного, транспортного та іншого устаткування, догляд за ним і налагоджування

Інструментальне господарство - забезпечення робочих місць інструментом і пристосуваннями як власного виробництва, так і придбаними (купленими) у спеціалізованих виробників

Транспортне господарство - переміщення вантажів, виконання вантажно-розвантажувальних робіт

Енергетичне господарство - забезпечення підрозділів підприємства електричною та тепловою енергією, паром, газом, стиснутим повітрям тощо

Складське господарство своєчасне забезпечення виробничих цехів (дільниць, окремих виробництв) сировиною, основними та допоміжними матеріалами, паливом; складування та зберігання завезених (придбаних) матеріальних ресурсів, а також напівфабрикатів, окремих складальних одиниць, готових виробів

Рис. 9.10. Складові системи технічного обслуговування підприємства