- •1 Прийняття рішень як елемент управлінської діяльності
- •1.1 Поняття «рішення»
- •1.2 Управлінське рішення
- •1.3 Проблема як ситуація, що вимагає ухвалення
- •1.4 Види рішень. Етапи прийняття рішень
- •2 Комп'ютерні системи підтримки прийняття рішень
- •2.1 Поняття системи підтримки прийняття рішень (сппр)
- •2.2 Види ситуацій прийняття рішень
- •2.3 Розвиток комп'ютерних технологій. Передумови
- •2.4 Структура та функції сппр
- •2.5 Розвиток структури інформаційних систем. Місце сппр серед поколінь інформаційних систем
- •2.6 Класифікація сппр
- •2.7 Обмежені генератори підтримки прийняття рішень
- •2.8 Табличний процесор Excel як обмежений генератор підтримки прийняття рішень
- •3 Сппр, орієнтовані на користувача
- •3.1 Поняття сппр, причини появи сппр, орієнтованих на користувача
- •3.2 Загальні закономірності мислення опр та їх
- •3.3 Типи мислення: візуальне, творче, критичне
- •3.4 Правопівкульні і лівопівкульні сппр
- •4 Підходи до формування сппр
- •4.1 Характеристика процесу прийняття рішень
- •Типи структурованості проблем, що вирішуються сппр
- •5 Прийняття рішень в умовах невизначеності
- •5.1 Основні поняття теорії нечітких множин
- •5.2 Методи побудови функції приналежності
- •5.3 Основні оператори та арифметичні дії з нечіткими множинами
- •5.4 Методи вирішення задач нечіткої «оптимізації»
- •5.5 Вибір варіанта рішення при рівній важливості вимог
- •6 Класифікація та характеристика моделей логістичних технологій
- •6.1 Основні поняття в процесі формалізації логістичних технологій
- •6.2 Основні положення при моделюванні логістичних систем
- •7 Формування сппр на арм логіста при транзитній формі постачання і організації перевезень повагонними партіями
- •8 Формування сппр на арм логіста при транзитній формі постачання і організації перевезень технологічними маршрутами
- •9 Формування моделей при відправленні вантажу за технологією «сухий порт»
- •10 Формування моделей виробничо-транспортного логістичного ланцюга при взаємодії залізничного та морського транспорту
8 Формування сппр на арм логіста при транзитній формі постачання і організації перевезень технологічними маршрутами
При управлінні вагонопотоками за участю СППР логіста в умовах перевезення масових видів вантажів (вугілля, руда та ін.) технологічними маршрутами в основу також доцільно покласти принципи японської системи «Канбан», яка передбачає і забезпечує синхронний режим роботи з випуску продукції, її навантаження, перевезення та споживання.
Формалізацію цих процесів проведено в умовах, що в пункті навантаження є постійний запас порожніх вагонів. Математичну модель сформуємо в рамках задач нелінійного програмування, спираючись на властивість детермінованості матеріального потоку. З урахуванням вищенаведених особливостей представимо цільову функцію у вигляді сумарних питомих витрат, що припадають на одиницю вантажу (т) по всьому виробничо-транспортному логістичному ланцюгу.
Питомі витрати на зберігання вантажів у вагонах при накопиченні на технологічний маршрут:
,
(8.1)
де q – маса вантажів у маршруті;
QП – виробнича потужність підприємства-виробника;
Cx – вартість збереження 1 т вантажу.
Витрати вагоно-годин простою при навантаженні партії вантажу q:
,
(8.2)
де CB – грошовий еквівалент 1 вагоно-години простою;
qст – середнє статистичне навантаження вагона.
Витрати на початкові та інформаційні операції:
,
(8.3)
де fн – витрати на початкові та інформаційні операції, що віднесено до всієї транспортної партії вантажу.
Витрати на переміщення вантажу до пункту призначення:
,
(8.4)
де fn – витрати на переміщення вантажу, що віднесено до всієї партії.
Витрати на маневрову роботу при розвантаженні технологічного маршруту в пункті призначення при подаванні та прибиранні вагонів на вантажному фронті:
,
(8.5)
де tПП – час на подавання-прибирання вагонів;
СЛГ – вартість однієї локомотиво-години маневрової роботи;
lф – довжина вантажного фронту у вагонах.
Витрати вагоно-годин при розвантаженні технологічного маршруту в пункті призначення:
,
(8.6)
де QВ – потужність вантажного фронту у вантажоотримувача.
Витрати на інформаційні та кінцеві операції:
,
(8.7)
де
–
витрати на кінцеві та інформаційні
операції, що віднесено до всієї партії
вантажу.
Витрати на зберігання вантажу до моменту надходження його у виробництво:
,
(8.8)
Витрати від схоронності вантажу в вагоні як у складі на колесах під час переміщення:
,
(8.9)
де ТП – час на переміщення.
Таким чином, загальний вираз цільової функції моделі для управління логістичним ланцюгом має вигляд:
,
(8.10)
а система обмежень:
.
