2.6 Класифікація сппр

Для систематизації уявлень про СППР розглянемо підходи до їх класифікації. Аналіз існуючих точок зору на розробку і застосування систем, на способи отримання, подання та структуризації інформації, на можливості інтерфейсу «користувач-система», на специфічні відмінності СППР від інших типів автоматизованих систем дозволяє виділити як підстави класифікації СППР такі найбільш суттєві ознаки: концептуальні моделі; користувачі системи; вирішувані завдання ПР; забезпечувальні засоби; сфери застосування.

Підходи до класифікації СППР подані в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 – Класифікація СППР

Категорія класифікації	Ознака (основа) класифікації	Класифікаційні угруповання (типи систем)
Концептуальна модель	Інструментальний підхід	Спеціалізовані (прикладні) СППР. СППР - генератори. СППР - інструментарій
Користувачі	Ієрархічний рівень управління	Вища ланка управління. Середня ланка управління. Нижня ланка управління
	Спосіб взаємодії користувача з системою	Термінальний режим. Режим посередника. Автоматизований режим
	Ступінь залежності ОПР у процесі прийняття рішень	Термінальна підтримка. Групова підтримка. Організаційна підтримка
Задачі ПР	Новизна задачі	Унікальні проблеми. Повторювані проблеми
	Характер вибору	Цілісний вибір. Багатокритеріальний вибір
	Тип моделі	Об'єктивна модель. Суб'єктивна модель
Забезпечувальні засоби	Міра підтримки ПР	СППР, орієнтовані на дані. СППР, орієнтовані на моделі
Сфери застосування	Професійна сфера	Мікроекономіка. Макроекономіка. Офісна діяльність
	Тимчасовий горизонт	Стратегічне управління. Тактичне управління. Оперативне управління

2.7 Обмежені генератори підтримки прийняття рішень

Одним з видів СППР є обмежені генератори підтримки прийняття рішень (ГППР), до яких відносять програмні пакети електронних таблиць.

Обмежені генератори, як мінімум, підтримують:

• аналіз "що, якщо" ("What-if" аналіз);

• аналіз чутливості;

• оптимізаційний аналіз;

• аналіз цільової функції ("How can" аналіз);

• кореляційно-регресійний аналіз;

• аналіз і прогнозування на основі трендів.

Електронні таблиці дають можливість використовувати ці методи практично без застосування програмування, тобто на рівні користувача.

"What-if" аналіз дає можливість користувачеві змінювати значення одних перемінних (факторів) або їх зв'язку (формули), спостерігаючи простір зміни значень інших, залежних змінних.

Аналіз чутливості є варіантом аналізу "що, якщо". Цей вид аналізу ефективно реалізується також засобами спеціалізованих розвинених генераторів підтримки рішення, наприклад у програмі інвестиційного моделювання Project Expert.

"How can" аналіз призначений для виявлення такого значення незалежної змінної, яке доставляє певне значення результуючої змінної. Наприклад, менеджера може цікавити питання, скільки буде потрібно робочого часу (або будь-якого іншого виду ресурсу), якщо фірма бажає отримати конкретний розмір прибутку (припустимо, 1 млн. доларів). Методи "How can" аналізу широко застосовуються при пошуку ціни беззбитковості або, навпаки, при пошуку беззбиткового обсягу продажів конкретного товару при заданій ціні і витратах.

Оптимізаційний аналіз за змістом близький до аналізу цільової функції, але є значно більш складною технологією, яка зазвичай забезпечується застосуванням електронних таблиць або спеціальних пакетів лінійного програмування. Замість встановлення конкретного цільового значення змінної тут знаходять оптимальні значення (тобто максимум чи мінімум) декількох цільових змінних, на які накладено обмеження, – виробничі, фінансові, маркетингові.

Кореляційно-регресійний аналіз може допомогти менеджеру в перевірці деяких гіпотез щодо існування зв'язків між залежними змінними і чинниками, а також при пошуку статистично значущих моделей економічних об'єктів. Ця універсальна технологія особливо важлива для менеджерів з маркетингу та фінансів. Застосовується вона також і у виробничому менеджменті при контролі та управлінні якістю продукції.

Технологія аналізу та прогнозування на основі трендів (тобто аналіз динаміки розвитку з графічним і математичним моделюванням тенденцій) є повсякденним інструментом маркетолога, що досліджує хід продажів і оцінює їх перспективи. Вона може бути органічно включена у звітні системи, але може бути використана і в СППР для аналізу нових даних, відсутніх у регламентованих звітах ІС.