Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
тхт_221.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
3 Мб
Скачать
☆

3.4 Правопівкульні і лівопівкульні сппр

У процесі обробки інформації людина застосовує дві півкулі головного мозку – ліве і праве. Спеціалізація півкуль мозку при обробці інформації полягає у такому (таблиця 3.1):

- ліва півкуля виконує раціональні, впорядковані і динамічні функції;

- права півкуля виконує інтуїтивні, паралельні дії, які мають якісний характер.

Таблиця 3.1 – Особливості обробки інформації правою і лівою півкулями мозку

Ліва півкуля мозку

Права півкуля мозку

Слова, числа

Уявлення

Аналітичний процес

Інтуїція

Упорядкованість

Паралельність

Активність

Враження

Реалістичність

Фантазія

Запланованість

Інтуїтивність

Висновок: СППР мають пропонувати користувачеві як кількісні, так і якісні методи подання та обробки інформації з метою підтримки та активізації діяльності як лівої, так і правої півкулі мозку ОПР.

У даний час існують два класи СППР – лівопівкульні (кількісні) СППР і правопівкульні (якісні), які реалізують функції лівої і правої півкулі мозку людини.

Лівопівкульні СППР:

• мають справу переважно з числовими базами даних;

• виконують чисельне порівняння альтернатив і наслідків рішень;

• здійснюють статистичну обробку даних;

• виконують аналіз дисперсії.

Правопівкульні СППР:

• працюють зі словами, фразами і рішеннями;

• здійснюють якісний аналіз подібності тих чи інших об'єктів завдання;

• формують класифікації (досліджують питання обсягу і взаємного ставлення підлеглих груп і категорій);

• проводять аналіз змісту (сценаріїв, заходів, альтернатив).

У майбутньому планується поява «тотальної» СППР, що складається з двох модулів «лівопівкульної» і «правопівкульної» підтримки, а також деякої сполуки між ними. У такій системі структуровані завдання будуть автоматично направлятися в кількісний модуль, а слабоструктуровані – вирішуватися із застосуванням підтримки обох модулів.

4 Підходи до формування сппр

Як відомо, у структурі інформаційно-керуючих систем (ІКС), зокрема на залізничному транспорті (автоматизована система управління вантажними перевезеннями (АСК ВП УЗ), автоматизована система управління пасажирськими перевезеннями (АСК ПП УЗ)), основними елементами є автоматизовані робочі місця (АРМи) оперативного і диспетчерського персоналу, бази даних та телекомунікаційні зв’язки для проведення оперативного управління або регулювання. Оперативне управління або регулювання може відбуватися або у формі стабілізації, або програмного регулювання, або спостереження. Метою стабілізації є підтримка заданого постійного значення вихідної величини об’єкта управління (ОУ). Програмне регулювання забезпечує змінення вихідної змінної ОУ згідно із заданою програмою. Спостереження відрізняється тим, що програма не розраховується заздалегідь, а визначається поведінкою ОУ. Будь-яке регулювання відбувається за допомогою регулятора та зворотного зв’язку. Більш ефективним є регулювання, при якому регулятор має властивості адаптації, тобто постійно має відбуватися його самонавчання.

Сьогодні, у час активного впровадження автоматизованих технологій більшість АРМів є інформаційно-довідковими, тобто людині, що приймає рішення, надається лише інформація. Це не забезпечує прийняття найкращого рішення при управлінні, на яке значною мірою впливає так званий «людський фактор», тобто кваліфікація персоналу та його суб’єктивне бачення ситуації. Світовий досвід доводить, що сучасні АРМи мають бути інформаційно-радницькими, тобто містити у собі системи підтримки прийняття рішень (СППР).

СППР є якісно новим рівнем системи автоматизації управлінських процесів у різних сферах. Вони розвивають управлінські інформаційні системи до високого рівня інтелектуалізації діяльності при прийнятті рішень у проблемних ситуаціях, які характеризуються значною складністю, невизначеністю та слабкою структурованістю. У діючих АСК не враховувалась сама психологія прийняття рішень.

Концептуальною основою формування СППР є:

1 СППР претендує на автоматизацію інтелектуальної діяльності людини, що приймає рішення, тобто вона спирається на досягнення когнітивної психології.

2 Центральними елементами СППР є база знань, яка формується на основі знань експертів, тобто спеціалістів у галузі прийняття рішень у конкретній предметній галузі.

3 СППР має бути притаманна властивість до самонавчання.

Відомо, що крім СППР, функції обробки людських знань та інформаційної підготовки рішень виконують експертні системи. Відмінність СППР від експертних систем полягає у тому, що: експертні системи завжди базуються на використанні експертних знань, тобто завжди є інтелектуальними. В СППР може використовуватися різноманітна інформація, а для її обробки можуть використовуватися різні математичні методи, у тому числі методи дослідження операцій і теорія нечітких множин. У цьому сенсі експертні системи можна розглядати як специфічний підклас СППР. Експертні системи, як правило, є автономними, а СППР, як правило, є підсистемою більш складнішої технічної системи, що накладає свої обмеження на СППР і вимагає її узгодження з іншими експертними системами або АРМами. Експертні системи орієнтуються на широке коло користувачів; для СППР характерно спілкування із користувачем у гнучкій, індивідуальній манері.