Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
PRIRODNIChA_GEOGRAFIYa_PODILLYa.docx
Скачиваний:
13
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆
  1. Заселення поділля

Географічне розташування та природні чинники на всіх ета­ни ч історичного розвитку сприяли заселенню території Поділля. Політичні і соціально-економічні чинники підсилювали або по­слаблювали цей процес, але ніколи його не зупиняли і не перери- иилн Регіональні відмінності в заселенні і формуванні поселень іумовлені різноманітністю і значною диференціацією природно- ні середовища Поділля. Вони детально розглянуті в працях J1. Иоропай і М. Куниці [21].

В ареалах найстародавнішого розселення людей територія Поділля — один із важливих регіонів ранньопалеолітичної культу­ри За багатством залишків, різноманітністю та будовою окремих пам'яток кам'яного віку Середнє Придністров'я відоме як один з опорних пунктів палеоліту Східної Європи. Сьогодні тут знайде­но більше 600 стоянок палеоліту і мезоліту [66,67].

Топографія поселень визначалась двома чинниками: гідрологіч­ним — коливанням рівня води в річках, близькістю джерел питної води, і господарським — заселювались райони, найбільш придатні для полювання, рибальства і збиральництва. У районах Середнього Придністров'я всі стоянки палеоліту приурочені до високих сучас­них IV і V терас Дністра, мисів; у більш рівнинних частинах Поділля вони зустрічаються в долинах річок і балках, де на поверхню вихо­дить кремінь сеноману. Унікальними для Східної Європи є багатоша­рові стоянки біля сіл Лука-Врублевецька, Молодово, Кормань [9]. Селитебний “образ” пізньопалеолітичних і мезолітичних поселень — стоянок Придністров'я і Південного Побужжя утворювали куре- неподібні, частково вкопані в землю житла, в яких мешкали парні родини. Приблизна кількість жителів мезолітичного поселення скла­дала 50-60 осіб, а родові матріархальні колективи об’єднували до 150-200 осіб. Щільність населення в мезоліті досягала 1-2 чол. на 100 кв.км. [57].

Важливим етапом у заселенні території Поділля була епоха міді, період Трипільської культури (ІУ-ИІ тис. до н.е.). Тут знайде­но більше 500 поселень осілого землеробського населення. На од­ному місці поселення існували 50-60 років. С. Бібіков підрахував, що за часів розвинутого трипілля в межах Середнього Придністро­в'я проживало, пересічно, по 19 чол. на 1 кв.км. [10], на Середньо­му Побужжі щільність заселення складала 7-10 чол. на 1 кв.км.1 [18,37]. Поселення приурочені до низько- і високотерасових місце| востей, частково вододілів. У них проживало до 500 і більше осіб Виникають “великі” міста площею до 2 кв.км. [8,47]. Заглиблен в землю житла поступово замінюються глинобитними наземними спорудами, іноді двоповерховими.

В епоху бронзи (Ш-І тис. до н.е.) Поділля було заселене земле робсько-тваринницькими племенами, які в II — на початку І тис. д н.е. утворили праслов'янське ядро. Використання з І тис. до н. заліза та металевих знарядь праці дало їм змогу, крім терас, зас лити і освоювати лісисті вододіли центральних і північних районі Поділля. У VII—II ст. до н.е. землеробське населення Поділля (осо ливо південних і східних регіонів) поступово завойовують і витіс няють рухливі і досить сильні у військовому відношенні скіфсь племена. Скіфи залишили після себе багато пам'ятників, серед як* помітно виділяються городища і кургани.

Одним із найбільших не тільки на Поділлі, але і в Україн є Немирівське городище VII—VI ст. до н.е. площею 150 га [37

іначна частина городищ, валів, що оточували поселення, курганів береглися до наших днів у вигляді оригінальних белігеративних комплексів.

Відносно щільно була заселена територія Поділля слов’янсь­кими землеробськими племенами протягом І тис. н.е. На почат­ку тисячоліття тут сформувались Зарубинецька (II ст. до н.е. — II сг.н.е.) і Черняхівська (II —VI ст.н.е.) культури. Тільки чернях- ііи і.ких поселень тут було знайдено більше 500. Приурочені до тньких терас, неукріплені поселення займали площі 30-40 га. Щільність заселення окремих регіонів Поділля складала в цей час І '» чол. на 1 кв.км. [21]. Поселення слов'ян VI—VII ст. розташо­вувались “гніздами” (по 5-7) на відстані 3-5 км і Існували на пішому місці 100-120 років.

ї ї початку VIII ст. у східних слов'ян наступає вищий етап їх І ппіально-економічного розвитку. Його процеси зумовили роз­ішли общинно-родового устрою і формування феодальних виробни­чих відносин, сприяли активному заселенню території Поділля та тшикненню господарсько-адміністративних центрів — градів і ремі- і ііичих поселень. На соціально-економічній базі феодалізму починає 1><' пишатися селитебний процес становлення сучасної системи ІІІІІ 1‘ЛЄНИХ пунктів. Його розвиток ішов нерівномірно в просторі і часі Імші 9). УХ — на початку XIII ст. зароджуються великі слов’янські ми і.і, укріплені поселення — Галич, Теребовля, Кам'янець, Смотрич, І оп лав та ін. Лаврентіївський літопис повідомляє, що в 1032 р. "Ярослав поча ставити городи по Роси”. їх площі до 90 гектарів і більше, населення 5-10 тис. чол. Міські поселення приурочені до кру­пі* схилів, підвищень або “мисів” долин річок. їх оточували сільські «»укріплені поселення невеликих розмірів, в середньому 0,8-1,5 га,

» більш різноманітною топографією.

■

Г.паро-монгольське нашестя (середина XIII — середина ХІУст.), МІі непі сварки між феодалами привели до занепаду економіки і зни­щення значної кількості людей і поселень. У 1474 р. з Поділля було «брано в неволю близько 100 тис., в 1500 р. — ще 50 тис. чоловік |,1Г>| Для захисту від набігів князі будують нові укріплення, серед «юн і кам’яні — Кам'янець-Подільська і Хотинська фортеці. Ряту- иічмсі. від рабства, люди заселяють лісисті регіони Поділля — Тов- ірн. Кременецькі гори; частково переховуються у природних (по до- ііішяч річок Збруч, Смотрич, Мурафа) та штучних печерах. Останні і|н цінних днів збереглися у Погребищенському, Липовецькому, Шар- іиршіському та Барському районах Вінницької області.

У 40-80-х роках XVI ст. збільшується кількість спустошуваль­них набігів кримських татар на південні і південно-східні райони Поділля. Особливо нищівними вони були на постійних шляхах їх руху — Чорному (Придніпровська височина), Кучманському (Дністровсько-Бузьке межиріччя), Волоському (долина Дністра). ї реєстрах 1493, 1530 і 1542 років лісостеп по Дністру представленні суцільною “пустелею”. У 1560 р. в Кам'янець-Подільському повіт

%

8.0

7.5

7.0

6.5

6.0

5.5

5.0

4.5

4.0

3.5

3.0

2.5

2.0

  1. 1.0 0.5

И

і < і І і І * >

!А

*// Н / * \\

а / \\

11 • \ .* // / \.\

ІШ7 И8 СШ9 ЕЗ10 ЕЗ 40

Ш«№№ 42

\Ш}» Г~^~118 1 ^ I ізі » у |20 43

Г1' Е!> [ТТ]4 ЕЗ5 [ТТівГїЛг 47

[З15 ЕЕ316 СЕН17 Е~318 ШМІ19 {ЦЦ 20 в 21 ЦТ ‘] 22 ЕНЗ23 НЕЗ24 Г* І 25 І * * І 26 І у у І 27І У} І 28 47

!А 64

а / \\ 64

□П«Ш«ЕЗЧЕ]"Е3 143

Ь ОНіШ2 Шз Е23*Ш* г* >)7 ЕШ Е539 мишв^шв^еш^^и 143

ЕЗ В СЭ ЕЗ 143

Iі» »|П * Ы* ■ |4 144

(Г7> ЕЗ« ЕЛ201—"Нг 161

зміст 182

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]