32. Управління залученням банківського кредиту.

При розширенні господарської діяльності підприємства пріоритетна роль належить банківському кредиту. Даний кредит має широку цільову спрямованість і залучається в найрізноманітніших видах. В останні роки в кредитуванні підприємств беруть участь не тільки вітчизняні, але й закордонні банки, особливо в кредитуванні спільних підприємств.

Під банківським кредитом розуміються кошти, надані банком у борг клієнту для цільового використання на встановлений термін під визначений відсоток.

Банківський кредит надається підприємствам на сучасному етапі в таких основних видах:

1. Бланковий (незабезпечений кредит).

2. Контокорентний кредит (овердрафт).

3. Сезонний кредит із щомісячною амортизацією боргу.

4. Відкриття кредитної лінії.

5. Револьверний (автоматично поновлювальний) кредит.

6. Онкольний кредит.

7. Ломбардний кредит.

8. Іпотечний кредит.

9. Роллеверний кредит.

10. Консорціумний (консорціальний) кредит.

Політика залучення банківського кредиту є частиною загальної політики залучення позикових засобів, що конкретизує умови залучення, використання й обслуговування банківського кредиту.

Розробка політики залучення банківського кредиту здійснюється за такими основними етапами:

1. Визначення цілей використання банківського кредиту.

2. Оцінка власної кредитоспроможності.

3. Вибір необхідних видів банківського кредиту, що залучається.

4. Вивчення й оцінка умов здійснення банківського кредитування в розрізі видів кредиту.

5. «Вирівнювання» кредитних умов у процесі укладання кредитного договору.

6. Забезпечення умов ефективного використання банківського кредиту.

7. Організація контролю за поточним обслуговуванням банківського кредиту.

8. Забезпечення своєчасної і повної амортизації суми основного боргу за банківськими кредитами.

33. Управління емісією облігацій підприємства

Основною метою управління емісією облігацій підприємства є забезпечення залучення необхідного обсягу позикових засобів шляхом випуску і розміщення на первинному фондовому ринку цінних паперів даного виду.

Управління облігаційною позикою створюється на підприємстві за такими основними етапами:

1. Дослідження можливостей ефективного розміщення припустимої емісії облігацій підприємства.

2. Визначення цілей залучення облігаційної позики.

3. Оцінка власного кредитного рейтингу.

4. Визначення обсягу емісії облігацій.

5. Визначення умов емісій.

6. Оцінка вартості облігаційної позики.

7. Визначення ефективних форм андерайтингу.

8. Формування фонду погашення облігацій.

Як правило, при формуванні інвестиційного рішення (чи купувати облігації і в якому обсязі) будь-який інвестор оцінює потенційний об’єкт інвестицій щонайменше, за такими критеріями: дохідність, ліквідність, надійність та прозорість емітента.

Шляхами підвищення інвестиційної привабливості облігацій для інвесторів є:

• удосконалення технології обігу та погашення боргових зобов’язань (наприклад, достроковий викуп емітентом власних облігацій (облігації з офертою), підтримка ліквідності облігацій на вторинному ринку, щомісячна чи щоквартальна виплата відсотків);

• підвищення рівня корпоративного управління та забезпечення прозорості фінансової звітності емітента;

• отримання кредитного рейтингу;

• побудова системного комплексу заходів щодо зв’язків з інвесторами (road-show, індивідуальні зустрічі з інвесторами, публічні виступи, підготовка та розповсюдження аналітичних матеріалів у діловій пресі, рекламні акції, залучення кваліфікованих консультантів, користування послугами андеррайтерів, отримання кредитного рейтингу).