Практична частина

Задача. Розрахувати барабанний млин діаметром D зі співвідношенням довжини до діаметра L/D та ступенем заповнення камери завантаженням φ.

Послідовність виконання роботи

1. Виписати вихідні дані з таблиці 1 згідно з варіантом (за порядковим номером в журналі).

2. Визначити товщину футерівочних плит робочої камери млина (м)

,

де К_ф=(0,029-0,031) – коефіцієнт товщини футерівочних плит камери.

3. Визначити внутрішній діаметр робочої камери млина (м)

.

4. Визначити довжину робочої камери млина (м)

.

5. Визначити корисний об’єм робочої камери (м³)

.

6. Визначити масу молольних тіл (т)

,

де К_р=0,575 – коефіцієнт розпушування молольних тіл, ρ=7,85 т/м³ – густина матеріалу молольних тіл.

7. Визначити продуктивність млина (т/год.)

,

де К_а=1-1,25 – коефіцієнт аспірації, К_т=0,59-1,42 – коефіцієнт тонини помелу, q=0,05 т/(кВт∙год.) – середнє значення питомої продуктивності млина.

8. Визначити робочу частоту обертання барабана (об./хв.)

.

9. Визначити потужність приводу барабана млина (кВт)

.

Вихідні дані

Таблиця 1

Варіант	Величина та її розмірність
	D (м)	L/D	Φ
1	1,65	1	0,45
2	1,8	1,15	0,441
3	1,95	1,3	0,432
4	2,1	1,45	0,423
5	2,25	1,6	0,415
6	2,4	1,75	0,407
7	2,55	1,9	0,398
8	2,7	2,05	0,39
9	2,85	2,2	0,383
10	3	2,35	0,379
11	3,15	2,5	0,367
12	3,3	2,65	0,36
13	3,45	2,8	0,353
14	3,6	2,95	0,346
15	3,75	3,1	0,339
16	3,9	3,25	0,332
17	4,05	3,4	0,325
18	4,2	3,55	0,319
Варіант	Величина та її розмірність
	D (м)	L/D	Φ
19	4,35	3,7	0,312
20	4,5	3,85	0,306
21	4,65	4	0,3
22	4,8	4,15	0,294
23	4,95	4,3	0,288
24	5,1	4,45	0,282
25	5,25	4,6	0,277
26	5,4	4,75	0,271
27	5,55	4,9	0,266
28	5,7	5,05	0,26
29	5,85	5,2	0,255
30	6	5,35	0,25

Контрольні запитання

1. Що таке помел?

2. На які групи поділяють млини за величиною швидкості робочих органів?

3. Які переваги та недоліки барабанних млинів?

4. На які групи поділяють барабанні млини?

5. Яка будова та принцип роботи барабанних млинів?

Практична робота № 7

РОЗРАХУНОК вібраційного грохота

Мета роботи: Вивчити процес сортування, будову, принцип роботи вібраційного грохота, освоїти практично методику визначення його основних параметрів.

Теоретична частина

Сортування – розділення матеріалу за конструкцією за допомогою шорстких поверхонь з каліброваними отворами.

Способи сортування:

1. Механічне;

2. Гідравлічне;

3. Повітряне;

4. Магнітна сепарація.

Найбільш поширене – механічне.

Механічне сортування – розділення частинок за крупністю за допомогою машин і пристроїв, що мають просіюючі поверхні.

Гідравлічне сортування – розділення частинок за крупністю, питомою вагою і різною змочуваністю у воді або іншій рідині.

Повітряне сортування – розділення частинок за крупністю і питомою вагою при різних швидкостях осадження в повітряному потоці під дією відцентрових сил і сил тяжіння.

Грохот – пристрій для механічного розділення (сортування) сипких матеріалів за крупністю частинок шляхом просівання їх через просіювальну поверхню (решітку, решето, сито) з заданою шириною щілини або отвору.

Грохоти розділяють за принципом дії на рухомі та нерухомі.

Нерухомі грохоти використовуються для попереднього грубого відділення крупних кусків матеріалу.

В рухомих грохотах матеріал рухається під дією сил тяжіння, сил тертя, а також сил інерції.

Просіююча поверхня – основна частина робочих органів. Просіююючею поверхнею рухомих грохотів є колосникові решета або сита, які приводяться в коливальний рух. Вони мають калібровані отвори, через які можуть проходити частинки матеріалу.

Сито містить звиті між собою дроти. Решета – стальні пластини з каліброваними отворами. Сита мають високу міцність, але обмежену пропускну здатність. Решета мають протилежні характеристики.

Просіююча поверхня може бути у вигляді:

• колосникових грат (для крупного грохочіння);

• штампованих решет (середнє грохочіння);

• плетених сит (дрібне грохочіння).

Форма отворів може бути кругла, прямокутна, квадратна.

За конструкцією плоскі грохоти розділяють на:

• нерухомі;

• хитні;

• вібраційні.

Нерухомі грохоти мають похилі колосникові решітки і використовуються для грубого грохочення.

Хитні грохоти приводяться в рух ексцентриком з амплітудою 5-10мм, частотою 3-8Гц.

Вібраційний грохот – машина з вібраційним приводом, призначена для сортування (грохочення) сипких матеріалів. Це найпоширеніша група грохотів, що застосовуються.

Характерною особливістю вібраційного грохота є те, що при використанні динамічного приводу характер коливального руху, амплітуда та форма траєкторій визначається винятково динамічними факторами. У більшості вібраційних грохотах застосовують відцентрові віброзбуджувачі (дебалансні вібратори), значно рідше — електромагнітні.

Рис. 1. Схема вібраційного грохота:

1 – короб; 2 – просіюючи поверхня; 3 – віброзбудник; 4 – приводний пристрій; 5 – пружні віброізольовані елементи; 6 – рама.

Основними параметрами грохотів є: амплітуда колихань, швидкість руху матеріалу по ситі, кут нахилу грохота, продуктивність, ефективність грохочення.