Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Praktikum_PROTsESI_m-kh.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
8 Мб
Скачать
☆

Практична частина

Задача. Визначити діаметр адсорбера, кількість активованого вугілля, що завантажується, та тривалість періоду поглинання парів октану масою mокт, кг при таких даних: початкова концентрація октану в пароповітряній суміші – Со, кг/м3, швидкість пароповітряній суміші – w, м/хв., динамічна адсорбційна ємність активованого вугілля по октану – ад, %, насипна густина активованого вугілля ρнас = 350 кг/м3, висота шару активованого вугілля в адсорбері – На, м.

Послідовність виконання роботи

1. Виписати вихідні дані з таблиці 1 згідно з варіантом (за порядковим номером в журналі).

2. Визначити масу адсорбенту (кг):

,

де mокт – маса октану, кг;

ад – динамічна адсорбційна ємність активованого вугілля по октану, %.

3. Знайти об’єм активованого вугілля (м3):

,

де ρнас = 350 кг/м3 – насипна густина активованого вугілля.

4. Визначити площу перерізу адсорбера (м2):

,

де – висота шару активованого вугілля в адсорбері, м.

5. Знайти діаметр адсорбера (м):

.

6. Визначити об’ємну витрату парогазової суміші (м3/хв):

,

де w – швидкість пароповітряної суміші, м/хв.

7. Знайти тривалість періоду поглинання октану (хв):

,

де Со – початкова концентрація октану в пароповітряній суміші, кг/м3.

Вихідні дані

Таблиця 1

Варіант

Величина та її розмірність

mокт

(кг)

Со

(кг/м3)

w

(м/хв.)

ад

(%)

На

(м)

1

78

0,0098

14,5

4,8

0,69

2

80

0,01

15

5

0,7

3

82

0,0102

15,5

5,2

0,71

4

84

0,0104

16

5,4

0,72

5

86

0,0106

16,5

5,6

0,73

6

88

0,0108

17

5,8

0,74

7

90

0,011

17,5

6

0,75

8

92

0,0112

18

6,2

0,76

9

94

0,0114

18,5

6,4

0,77

10

96

0,0116

19

6,6

0,78

11

98

0,0118

19,5

6,8

0,79

12

100

0,012

20

7

0,8

13

102

0,0122

20,5

7,2

0,81

14

104

0,0124

21

7,4

0,82

15

106

0,0126

21,5

7,6

0,83

16

108

0,0128

22

7,8

0,84

17

110

0,013

22,5

8

0,85

18

112

0,0132

23

8,2

0,86

19

114

0,0134

23,5

8,4

0,87

20

116

0,0136

24

8,6

0,88

21

118

0,0138

24,5

8,8

0,89

22

120

0,014

25

9

0,9

23

122

0,0142

25,5

9,2

0,91

24

124

0,0144

26

9,4

0,92

25

126

0,0146

26,5

9,6

0,93

26

128

0,0148

27

9,8

0,94

27

130

0,015

27,5

10

0,95

Варіант

Величина та її розмірність

mокт

(кг)

Со

(кг/м3)

w

(м/хв.)

ад

(%)

На

(м)

28

132

0,0152

28

10,2

0,96

29

134

0,0154

28,5

10,4

0,97

30

136

0,0156

29

10,6

0,98

Контрольні запитання

  1. Що таке адсорбція?

  2. Чим адсорбція відрізняється від абсорбції?

  3. Які є види адсорбції в залежності від природних сил, що діють на поверхні твердого ті­ла?

  4. Які існують пористі адсорбенти?

  5. Які стадії адсорбції проводяться в адсорберах безперервної дії?

Практична робота № 5

РОЗРАХУНОК БАРАБАННОЇ СУШАРКИ

Мета роботи: Вивчити процес сушіння, освоїти практично методику визначення основних параметрів барабанної сушарки.

Теоретична частина

Сушіння – це процес видалення вологи з речовин (звичайно твердих тіл) шляхом її ви­паровування і відведення пари, що утвориться.

Процес сушіння зводиться до перерозподілу і перемі­щення вологи під дією тепла з глибини матеріалу, що висушується, до його поверхні й наступного її випаровування.

Сушіння супроводжується масо- і теплообміном між сушильним агентом (повітрям, топковими газами) і вологістю матеріалу.

Сушіння здійснюється у спеціальних апаратах (сушильних установках або камерах), з примусовою зміною факторів, що впливають на інтенсивність процесу (температура, тиск, вологість, геометричні розміри об'єкта сушіння).

Сушіння відбувається нагрітим повітрям, яке після поглинання ним вологи з матеріалу відводять за допомогою спеціальних витяжних пристроїв (вентиляторів).

За способом підведення теплоти розрізняють такі види сушіння:

– конвективне сушіння (найпоширеніший метод) шляхом безпосереднього контакту матеріа­лу з потоком нагрітого газу. Волога випаровується за допомогою теплоти нагрітого газу, який одночасно поглинає і виносить із сушарки утворену водяну пару;

– контактне сушіння – шляхом передачі тепла від теплоносія (зви­чайно водяної пари) до матеріалу через металеву стінку, що роз­діляє їх;

– радіаційне сушіння – шляхом передачі тепла інфрачервоним промінням.

Мета сушіння — підвищення стійкості матеріалів під час зберігання, поліпшення якісних показників, зменшення маси з метою транспортування.

Барабанні сушарки найчастіше використовуються на підприємствах великої продуктивності. Вони можуть бути застосовані для сушіння будь-яких матеріалів незалежно від їх крупності (до 250 - 300 мм) і початкової вологості.

Рис.1. Схема барабанної сушарки:

1 – топка, 2 – завантажувальний лоток, 3 – барабан, 4 – котки,

5 – розвантажувальна камера.

Для сушіння матеріал по завантажувальному лотку 2 подається у обертальний барабан 3, що спирається на котки 4. Всередині барабана установлюють різної форми насадки для кращого контакту матеріалу з гарячими газами. Гарячі димові гази надходять до барабана з топки 1 і рухаються в тому ж напрямку, що й матеріал. Переміщення матеріалу забезпечується обертанням барабана і його нахилом під кутом 3…5º до горизонту. Вологий матеріал при русі розпушується, перемішується насадками і висушується від зіткнення з гарячими газами і нагрітою внутрішньою поверхнею барабана. Сухий матеріал видається з барабана через розвантажувальну камеру 5. Відпрацьовані димові гази надходять у систему пиловловлення і після очищення викидаються в атмосферу.

Рис.2. Схема сушки сировини з використання сушильного барабана:

1 – бункер, 2 – живильник, 3 – топка, 4 – барабан, 5 – розвантажувальна камера, 6 – газохід, 7 – циклон, 8 – газохід, 9 – фільтр, 10 – вентилятор.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]