- •Практична частина
- •Послідовність виконання роботи
- •Практична частина
- •Послідовність виконання роботи
- •Практична частина
- •Послідовність виконання роботи
- •Практична частина
- •Послідовність виконання роботи
- •Послідовність виконання роботи
- •Практична частина
- •Послідовність виконання роботи
- •Практична частина
- •Послідовність виконання роботи
- •Практична частина
- •Послідовність виконання роботи
- •Практична частина
- •Послідовність виконання роботи
- •Послідовність виконання роботи
- •Типорозміри та частота обертання сушильних барабанів
- •Практична частина
- •Послідовність виконання роботи
- •Практична частина
- •Послідовність виконання роботи
- •Практична частина
- •Послідовність виконання роботи
- •Практична частина
- •Послідовність виконання роботи
- •Практична частина
- •Послідовність виконання роботи
- •Практична частина
- •Послідовність виконання роботи
- •Практична частина
- •Послідовність виконання роботи
- •Практична частина
- •Послідовність виконання роботи
- •Практична частина
- •Послідовність виконання роботи
- •Практична частина
- •Послідовність виконання роботи
- •Практична частина
- •Послідовність виконання роботи
- •Практична частина
- •Послідовність виконання роботи
- •Практична частина
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Література
Практична частина
Задача. Для очищення вентиляційного викиду внаслідок пересипання вугілля на технологічному комплексі вугільної шахти необхідно встановити звичайний циклонний пиловловлювач, його проектна ефективність має бути не меншою такої величини: ηпр= 87 %. Потрібно обчислити фракційну та загальну ефективність пиловловлювання.
Послідовність виконання роботи
Для розрахунку параметрів циклона обрано апарат ЦН-11, діаметр циліндричної частини якого D=0,5 м, оптимальна швидкість газу в апараті Wопт = 3,5 м/с.
1. Виписати вихідні дані з таблиці 1 згідно з варіантом (за порядковим номером в журналі).
2. Визначити необхідну площу перерізу циклонів (м2)
,
де Qр – витрата газу, м3/год;
Wопт – оптимальна швидкість газу в апараті.
3. Обчислити діаметр корпуса циклона (м)
,
де N – кількість установок у групі, шт. (N=1 шт.).
4. Визначити дійсну швидкість газу в циклоні (м/с)
.
Швидкість переміщення газу не повинна відхилятися більш ніж на 15% від оптимальної.
5. Обчислити коефіцієнт гідравлічного опору в циклоні
,
де К1=1 – поправочний коефіцієнт на визначення діаметра циклону;
К2=0,94 – поправочний коефіцієнт на ступінь запиленості газу;
=245
– коефіцієнт гідравлічного опору в
одиночному циклоні діаметром 500 мм
(індекс с
означає,
що циклон працює в гідравлічній мережі,
а п
–
без мережі, тобто відбувається
безпосередній викид повітря в атмосферу);
К3 – коефіцієнт, який враховує додаткові втрати тиску при роботі групи циклонів, а коли циклонів один то К3=0.
6. Визначити втрати тиску в циклоні на вході та виході (Па)
,
де Рвх, Рвих – значення тиску на вході в циклон та на виході з нього відповідно;
– коефіцієнт
гідравлічного опору циклона;
ρг – густина газу в робочих умовах, кг/м3 (ρг=0,89 кг/м3) .
Якщо величина ΔР виявилась допустимою (ΔРдоп ≤ 2500 Па), далі виконується розрахунок повного опору очищення газу в циклоні.
7. Визначити ефективність пиловловлювання в циклоні частинок розміром 25 мкм (%)
,
де Ф(Х) – таблична функція залежності ефективності очистки η від параметра Х (Ф(Х)=0,8643).
8. Обчислити концентрацію пилу на виході з циклона (г/м3).
де Свх – концентрація пилу в газопиловій суміші на вході в циклон, г/м3.
Вихідні дані
Таблиця 1
Варіант |
Величина та її розмірність |
Варіант |
Величина та її розмірність |
||||
Qp, (м3/год) |
ρП, (кг/м3) |
Свх, (г/м3) |
Qp, (м3/год) |
ρП, (кг/м3) |
Свх, (г/м3) |
||
1 |
6 |
1450 |
5 |
16 |
6 |
1450 |
5 |
2 |
6,5 |
1500 |
5,5 |
17 |
6,5 |
1500 |
5,5 |
3 |
7 |
1550 |
6 |
18 |
7 |
1550 |
6 |
4 |
7,5 |
1650 |
6,5 |
19 |
7,5 |
1650 |
6,5 |
5 |
8 |
1700 |
7 |
20 |
8 |
1700 |
7 |
6 |
8,5 |
1750 |
7,5 |
21 |
8,5 |
1750 |
7,5 |
7 |
9 |
1800 |
8 |
22 |
9 |
1800 |
8 |
8 |
9,5 |
1850 |
8,5 |
23 |
9,5 |
1850 |
8,5 |
9 |
10 |
1900 |
9 |
24 |
10 |
1900 |
9 |
10 |
10,5 |
1950 |
9,5 |
25 |
10,5 |
1950 |
9,5 |
11 |
11 |
1450 |
10 |
26 |
11 |
1450 |
10 |
12 |
11,5 |
1500 |
10,5 |
27 |
11,5 |
1500 |
10,5 |
13 |
12 |
1550 |
11 |
28 |
12 |
1550 |
11 |
14 |
12,5 |
1650 |
11,5 |
29 |
12,5 |
1650 |
11,5 |
15 |
13 |
1700 |
12 |
30 |
13 |
1700 |
12 |
Контрольні запитання
Що таке циклони?
Яка будова відцентрового циклону?
Який принцип роботи відцентрового циклону?
В залежності від конструктивного виконання, які бувають циклони?
Від чого залежить продуктивність циклону?
Як можна підвищити ефектність очищення повітря або газу в циклоні?
РОЗДІЛ 2. МАСООБМІННІ ПРОЦЕСИ
Практична робота №1
РОЗРАХУНОК ТАРІЛЧАСТОГО АБСОРБЕРА
Мета роботи: Вивчити процес абсорбції, освоїти практично методику визначення основних параметрів тарілчастого абсорберу із сітчастими тарілками для поглинання водою сернистого газу (SO2) із суміші його з повітрям.
Теоретична частина
Абсорбцією називають процес поглинання газів або парів з газових або газо-парових сумішей рідким поглиначем – абсорбентом.
Зворотний процес - виділення з абсорбенту розчинених в ньому газів носить назву – десорбції. Поєднання абсорбції з десорбцією дозволяє багаторазово використовувати поглинач і виділяти поглинений компонент в чистому вигляді.
Поглинання газу може відбуватися або за рахунок його розчинення в абсорбенті або в результаті його хімічної взаємодії з абсорбентом.
Фізична абсорбція – абсорбція, при якій компонент, що поглинається, (абсорбтив) хімічно не взаємодіє з поглиначем.
Хімічна абсорбція (хемосорбція) – абсорбція, при якій компонент, що поглинається, хімічно взаємодіє з поглиначем.
Абсорбент – рідина, що поглинає газ у процесі абсорбції, наприклад, вода, водні розчини карбонатів металів, лугів та кислот, спирти та ін.
Абсорбтив – газ, який поглинається з газової фази рідиною у процесі абсорбції.
У промисловості процеси абсорбції застосовуються головним чином для виробництва сірчаної, соляної та азотної кислот, нітратів, соди (абсорбція SO3, НС1, NO, NO2, NO3, СО2), вилучення цінних компонентів з газових сумішей або для їх очищення від шкідливих домішок (Н2S, СО2, SO2, СО). Для проведення процесів абсорбції застосовують абсорбенти, що володіють вибірковою, селективною здатністю.
Абсорбційні апарати (абсорбери) – апарати, в яких здійснюються абсорбційні процеси.
Абсорбція протікає на поверхні розділу фаз. Тому абсорбери повинні мати розвинену поверхню контакту фаз між рідиною і газом. За способом утворення цієї поверхні виділяють три основні групи абсорберів:
1. Плівкові і насадкові. Поверхнею контакту в плівкових абсорберах є поверхня стікаючої плівки рідини; в насадкових - поверхня рідини, що розтікається по спеціальній насадці;
2. Барботажні абсорбери, в яких поверхня контакту фаз створюється потоками газу (пара) і рідини;
3. Розпилюючі абсорбери, в яких поверхня контакту фаз створюється внаслідок розбризкування рідини.
Очищений газ
Рис.1 – Принципова схема абсорбційної установки
На рис.1 представлена схема абсорбційної установки. Газ на абсорбцію подається газодувкою 1 у нижню частину колони 2, де рівномірно розподіляється перед надходженням до контактного елемента (насадки або тарілки). Абсорбент із проміжної ємкості 9 насосом 10 подається у верхню частину колони і рівномірно розподіляється по поперечному перерізу абсорбера за допомогою зрошувача 4. В колоні здійснюється протитокова взаємодія газу і рідини. Газ після абсорбції, пройшовши бризковідбійник 3, виходить з колони. Абсорбент стікає через гідрозатвор 13 в проміжну ємкість, звідки насосом 12 направляється на регенерацію в десорбер 7 після попереднього підігріву в теплообміннику-рекуператорі 11. Вичерпування поглиненого компоненту з абсорбенту відбувається в кубі 8, що обігрівається насиченою водяною парою. Перед подачею на зрошення колони, абсорбент, пройшовши теплообмінник-рекуператор 11, додатково охолоджується в холодильнику 5.
Регенерація може здійснюватись також іншими методами, наприклад відгонкою поглиненого компоненту потоком інертного газу чи пару, зниженням тиску, підвищенням температури.
