Тема 12. Фінансові результати діяльності підприємства

1. Характеристика фінансової діяльності підприємства

2. Фінансовий план підприємства

3. Поняття та місце прибутку в системі економічних показників діяльності підприємства.

4. Фактори, які формують прибуток підприємства.

5. Методи розрахунку прибутку від реалізації продукції.

6. Показники рентабельності та фактори, що їх визначають.

7. Використання чистого прибутку підприємства.

12.1. Характеристика фінансової діяльності підприємства

Суть фінансової діяльності підприємства полягає у виникненні грошових відносин, пов’язаних з безперервним кругообігом коштів у формах витрачання ресурсів, одержання доходу та його використання, а також з приводу відносин з постачальниками сировини, матеріалів, покупцями продукції підприємства, державними органами тощо. Усі ці грошові відносини становлять зміст фінансової діяльності підприємства.

Основні завдання фінансової діяльності підприємства:

1. вибір форм фінансування та їх оптимальне співвідношення;

2. вибір структури капіталу підприємства, напрямків його використання для забезпечення стабільно високої прибутковості;

3. збалансування надходжень і видатків коштів у часі;

4. забезпечення своєчасності розрахунків та погашення заборгованостей;

5. підтримання необхідної ліквідності.

Ці завдання виконуються через складання фінансових планів (бюджетів) підприємств.

Залежно від джерел коштів фінансування буває внутрішнє і зовнішнє (табл. 12.1).

Таблиця 12.1

Внутрішні (власні):	Зовнішні (залучені):
прибуток; амортизаційні суми; виручка від продажу майна або його оренди.	кредити (грошові і майнові); державні субсидії (грошова або натуральна допомога); продаж акцій і облігацій підприємства; оренда і лізинг; внески до статутного фонду; зобов’язання боржників.

Джерела фінансування підприємства

Якщо фінансування здійснюється за рахунок коштів, одержаних від діяльності підприємства (прибутку, амортизаційних відрахувань), то воно називається внутрішнім (власним).

Якщо джерелом фінансування є кошти, не пов’язані з діяльністю підприємства, то таке фінансування називається зовнішнім (залученим).

Важливим джерелом фінансування є кредит, тобто надання грошових сум в борг на певний період за відповідну плату. За рахунок кредитів розширюються фінансові можливості підприємства, але разом з тим виникає ризик, пов'язаний з необхідністю повернення боргів і сплатою відсотків за кредит. Тому підприємству слід підтримувати оптимальне співвідношення між власним і залученим капіталом. Зменшення питомої ваги залученого капіталу у його загальній структурі погіршує фінансові можливості підприємства, що призводить до зниження прибутковості. Надмірна заборгованість загрожує втратою довіри інвесторів через несплату великих боргів.

В період інфляції, коли її рівень вищий за відсоткову ставку по кредиту, кредит є вигідним. В такому випадку співвідношення між власним і залученим капіталом збільшується в сторону кредиту.

Крім кредитів, у вигляді надання грошових, сум підприємство може використовувати майновий кредит (бере в борг матеріальні цінності).

Кредити бувають короткострокові (до 1 року) і довгострокові (більше одного року).

Спеціальними формами довгострокового кредитування є оренда і лізинг.

Оренда – договірне строкове платне володіння і користування майном. В оренду передаються:

• земля (водойми, піски, кар’єри тощо);

• підприємства або їх структурні підрозділи (цехи, майстерні, лабораторії тощо);

• окремі будівлі, обладнання, транспортні засоби (склади, станки, автотранспорт тощо);

• інші матеріальні цінності.

Формою розрахунку при оренді є оренднаплата.

Оренднаплата – це регулярні платежі орендодавцю за здане в оренду майно протягом терміну оренди. Розміри цих платежів і порядок їх внесення фіксуються у договорі оренди.

Орендна плата включає амортизаційні відрахування від вартості орендованого майна, орендний відсоток, який встановлюється на рівні, не нижче банківського відсотка за користування грошовим кредитом.

Переваги оренди в порівнянні з придбанням об’єктів:

1. оренда не вимагає від орендаря значних сум початкових інвестицій на купівлю об’єктів;

2. ризик за моральне (техніко-економічне) старіння орендного майна несе орендодавець.

Недоліком оренди є те, що оренда обмежує підприємницьку діяльність орендаря, оскільки він не є власником орендного майна.

Особливим видом оренди є лізинг – довготермінова оренда машин, обладнання, транспортних засобів, виробничих споруд тощо на умовах поворотності, терміновості й платності і на підставі відповідного договору між орендодавцем і орендарем, що передбачає можливість їх наступного викупу орендарем. Розрізняють оперативний і фінансовий лізинг.

1. Оперативний лізинг – передбачає надання орендарю права користування майном на термін його повної амортизації з обов’язковим збереженням права власності орендодавця на це майно та обов’язкове повернення майна.

2. Фінансовий лізинг – придбання орендодавцем майна на замовлення орендаря і передачу його в користування орендарю на термін, не менший його повної амортизації, з обов’язковою наступною передачею права власності на майно орендарю.

Амортизаційні відрахування при оперативному лізингу нараховуються орендодавцем, а при фінансовому – орендарем і використовуються ними на повне відновлення цих основних фондів.