14.2. Прийоми та методи аналізу фінансово-майнового стану підприємства

Традиційна практика аналізу фінансово-майнового стану підприємства створила певні прийоми та методи його здійснення.

Основними прийомами аналізу фінансово-майнового стану підприємства є:

• горизонтальний аналіз – порівняння кожної позиції звітності з відповідним показником за попередній період;

• вертикальний (структурний) аналіз – визначення структури фінансових показників з оцінкою впливу різних факторів на кінцевий результат;

• трендовий аналіз – порівняння кожної позиції звітності з попередніми періодами і визначення тренда – основної тенденції динаміки показників;

• аналіз відносних показників (коефіцієнтів) – розрахунок відношень між окремими позиціями звіту або позиціями різних форм звітності, визначення взаємозв’язків показників;

• порівняльний аналіз – внутрішньогосподарський аналіз різних показників звітності самого підприємства та його дочірніх підприємств (філій), а також міжгосподарський аналіз показників підприємства в порівнянні з показниками конкурентів або середньогалузевих показників;

• факторний аналіз – визначення впливу окремих факторів на результативний показник.

Для досягнення мети аналізу фінансово-майнового стану підприємства – об’єктивної його оцінки та виявлення потенційних можливостей підвищення ефективності формування і використання фінансових ресурсів – можуть застосовуватись різні методи.

Метод фінансово-майнового стану – це комплекс науково-методичних інструментів та принципів дослідження. В економічній теорії та практиці існують різні класифікації методів економічного аналізу.

Класифікація методів фінансового аналізу:

Перший рівень.

Неформалізовані методи аналізу базуються на описі аналітичних процедур на політичному рівні, а не на твердих аналітичних взаємозв’язках і залежностях:

1. метод експертних оцінок і сценаріїв;

2. психологічний метод;

3. морфологічний метод;

4. порівняльний метод;

5. побудова системи показників;

6. побудова системи аналітичних таблиць.

Формалізовані методи аналізу засновані на жорстко формалізованих аналітичних залежностях:

1. метод ланцюгових підставок;

2. метод арифметичної різниці;

3. балансовий метод;

4. метод виокремлювання ізольованого впливу факторів;

5. метод відсоткових чисел;

6. диференційний метод;

7. логарифмічний метод;

8. інтегральний метод;

9. метод простих і складних відсотків;

10. метод дисконтування.

Другий рівень.

Традиційні методи економічної статистики:

1. метод середніх і відносних величин;

2. метод угрупування;

3. графічний метод;

4. індексний метод;

5. елементарні методи обробки рядів динаміки.

Математично-статистичні методи:

1. кореляційний аналіз;

2. дисперсійний аналіз;

3. факторний аналіз;

4. метод головних компонентів.

Фінансовий аналіз здійснюється за допомогою різних моделей, які дають змогу структурувати та ідентифікувати взаємозв’язки між основними показниками.

Основні типи моделей аналізу фінансового стану підприємства.

Дескриптивні моделі – базуються на використанні фактичних даних бухгалтерського обліку та звітності:

1. побудова системи звітних балансів;

2. представлення фінансової звітності в різних аналітичних розділах;

3. вертикальний і горизонтальний аналіз звітності;

4. система аналітичних коефіцієнтів.

Предикативні моделі мають прогнозний характер:

1. розрахунок крапки оптимального обсягу продажів;

2. побудова прогнозів фінансових звітів;

3. динамічний аналіз.

Ці методи використовуються для прогнозування доходів та прибутків підприємства, його майбутнього фінансового стану.

Нормативні моделі базуються на порівнянні фактичних результатів діяльності підприємства із нормативними. Ці моделі, як правило використовують у внутрішньому фінансовому аналізі. Сутність моделей полягає в тому, що на кожну статтю виробничих витрат встановлюється норматив і з’ясовуються причини відхилень від них фактичних значень.

Таким чином, у ході аналізу фінансового стану підприємства можуть використовувати різні прийоми, методи та моделі аналізу. Їх кількість та широта застосування залежить від конкретних цілей аналізу та визначається його завданнями в кожному конкретному випадку.