Поняття маржі у ф'ючерсній торгівлі

Невід'ємний елемент торгівлі на ф'ючерсному ринку - безготівкові розрахунки, здійснювані через клірингову (розрахункову) палату, переміщаються від учасників ф'ючерсних операцій до їх клірингових фірм і між цими кліринговими фірмами і розрахунковою палатою біржі. Бездоганне функціонування цієї системи є життєво важливим для ф'ючерсного ринку, оскільки вона представляє гарантію того, що всі учасники ринку виконають свої фінансові зобов'язання по ф'ючерсних позиціях.

Термін "маржа" має множинне тлумачення. Так, на ринку цінних паперів маржа означає гроші, узяті у позику у брокерської фірми для покупки цінних паперів.

Маржа на ф'ючерсному ринку відрізняється від маржі на ринку цінних паперів, як по концепції, так і по механізму. Оскільки ф'ючерсний контракт не припускає негайної поставки позначеної цінності, то не вимагається і повної оплати. Ф'ючерсна маржа є не частковим платежем за щось куплене, а гарантійним депозитом, призначення якого - захистити продавця від невиконання контракту покупцем, якщо ціни впали, і покупця від продавця, якщо ціни виросли.

Перш ніж зважитися на здійснення ф'ючерсних операцій, учасникам необхідно зрозуміти, як функціонує система застав по ф'ючерсних операціях, який рівень цієї застави і чи міняється він, і ряд інших питань.

У ф'ючерсній торгівлі існує два види маржі:

первинна маржа - депозит, який вноситься при відкритті ф'ючерсної позиції;

варіаційна маржа - переказ грошових коштів, що забезпечує відповідність вартості забезпечення нової вартості контракту після зміни цін.

Як первинна, так і варіаційна маржа виникають у взаємостосунках біржі і учасників ф'ючерсних операцій, а також у взаємостосунках клірингової палати і її фірм-членів. Це можна сформулювати таким чином:

а) ф'ючерсна біржа встановлює вимоги відносно мінімальної величини первинної і варіаційної маржі, які члени біржі повинні пред'являти до своїх клієнтів (залежно від того чи є ці клієнти самі членами або не членами біржі). Цей вид маржі можна умовно назвати маржею біржі;

б) клірингова палата встановлює вимоги відносно рівня маржі, яку клірингові фірми повинні підтримувати в розрахунковій палаті. Ці цифри зазвичай (але не завжди) ті ж самі, або менші ніж ті, які потрібні від клієнтів членам біржі. Цей вид маржі можна умовно назвати кліринговою маржею.

Слід зазначити, що член біржі може і не бути членом розрахункової палати. Але якщо він член розрахункової палати, то він використовує вимоги біржі відносно маржі для своїх клієнтів і вимоги розрахункової палати в своїх розрахунках з розрахунковою палатою. Якщо член біржі не є членом розрахункової палати, він повинен бути клієнтом члена розрахункової палати. В цьому випадку він використовує біржові вимоги до своїх клієнтів, а до нього застосовуються ті ж вимоги, що до клієнта клірингової фірми.

Деякі брокерські фірми ведуть ф'ючерсні рахунки для клієнтів, але самі не є членами ні біржі, ні розрахункової палати. Такі брокерські фірми самі є клієнтами клірингових фірм.