- •Природознавство Практична робота № 1
- •Особливості побудови навчального предмета «Природознавство».
- •Зміст та основні принципи побудови програм та підручників «Природознавство».
- •Структура програм та підручників «Природознавство» (т.Г.Гільберс, т.В.Сак) 1-2 класи. Основні вимоги до знань, умінь і навичок учнів на кінець навчального року.
- •Розробіть завдання до підручників «Природознавство». Практична робота №3
- •Роль щоденників у процесі організації систематичних спостережень учнів.
- •Особливості організації спостережень з учнями 1-2 класів.
- •Основні об’єкти спостережень у 3-4 класах.
- •Як ускладнюються спостереження учнів у 3-4 класах?
- •Методика ведення класних календарів природи.
- •Роль учителя в організації спостережень за природою учнів 1-2 класів.
- •Які пристосування і прилади використовують для ведення спостережень.
- •Організація географічного майданчика як основної бази спостережень.
- •Методика роботи з щоденниками спостережень. Виготовити зразок класичного календаря природи і праці.
- •Практична робота №4
- •Роль річного плану у підготовці учителя початкових класів до уроку природознавства.
- •Роль тематичного планування.
- •Урок – основна форма організації навчально-виховної роботи в сучасній школі.
- •Підготовка учителя до уроків природознавства.
- •Комплексний підхід до організації й методики уроку природознавства.
- •Вимоги до складання конспекту уроку з природознавства. Типи уроків.
- •Скласти розгорнутий конспект комбінованого уроку.
- •Хід уроку
- •III. Актуалізація опорних знань
- •IV. Повідомлення теми і завдань уроку
- •V. Первинне сприйняття та усвідомлення нового матеріалу
- •1. Розповідь підготовлених учнів з групи науковців з використанням наочності й карти про зону мішаних лісів.
- •2. Робота з контурною картою.
- •Розповідь підготовлених учнів з групи ботаніків про рослинний світ цієї зони.
- •4. Робота з підручником.
- •5. Розповідь підготовлених учнів з групи зоологів про тваринний світ .
- •6.Створення проблемної ситуації.
- •7. Робота в парах.
- •8. Розповідь підготовлених учнів з групи екологів.
- •9. Гра «Мікрофон».
- •10. Вправа «Прес»
- •Практична робота №5
- •Функції сучасного уроку.
- •Вимоги до уроку природознавства.
- •Методика добору завдань залежно від цілей уроку. Практична робота №6.
- •Підходи до класифікації методів навчання. Визначення методу навчання.
- •Прийоми. Зв’язок прийомів із навчальними методами.
- •Особливості словесних методів навчання.
- •Розповідь як метод навчання. Вимоги до розповіді.
- •Види бесід, їх використання під час уроку природознавства.
- •Розробити запитання для індивідуальної бесіди відповідно до теми уроку. Визначення запитань для фронтальної бесіди.
III. Актуалізація опорних знань
1. Створення проблемної ситуації. Вчитель зачитує текст: "Неповторну красу природи створює цей край. Здавна він славиться могутніми лісами: соснові бори, розкішні діброви, білокорі березняки, а над чудовими озерами і повноводними ріками схиляють свої гілки похмурі вільшняки. Якої тут тільки немає дичини!"
2. Відповіді на запитання.
- Поміркуйте, якої зони стосується цей опис природи.
- Знайдіть в атласі зону мішаних лісів.
- Як ви розумієте вислів "мішаний ліс"?
IV. Повідомлення теми і завдань уроку
- Мабуть, ви вже здогадалися, про що йтиметься на сьогоднішньому уроці. Ми детальніше познайомимось з однією з найкрасивіших зон — зоною мішаних лісів; познайомимось із розташуванням цієї зони, довідаємося про рослинний та тваринний. (Слайд 1)
А як ви думаєте, для чого нам потрібно це знати?
Сьогодні ми відправимось на наукову експедицію, яку проведуть вчені-науковці.
Всі учні класу заздалегідь розділилися на 4 групи науковцв: геологи-метеорологи, ботаніки, зоологи і екологи. Керівникам груп було дано завдання підготувати самим або з іншими членами групи розповідь про особливості цієї природної зони .
V. Первинне сприйняття та усвідомлення нового матеріалу
1. Розповідь підготовлених учнів з групи науковців з використанням наочності й карти про зону мішаних лісів.
Першими ознайомлять нас із результатами свого пошуку про місцезнаходження, рельєф, клімат цієї зони вчені з геологи-метеорологічної групи.
20 % всієї території України, її називають Українським Поліссям. До цієї зони входять Волинська, Рівненська, Житомирська, Київська, Чернігівська області та невеликі території Львівської, Тернопільської, Хмельницької та Сумської областей. (Слайд 2)
Рельєф — рівнинний, низовинний (Поліська низовина), в зв'язку з чим землі перезволожені, є болота і заболочені масиви. (Слайд 3)Водні ресурси зони досить великі, тут протікають притоки Прип'яті (Горинь, Стир, Жерев), Ужа, Десни.
Є значні запаси підземних вод, кілька великих озер. (Слайд 4)
Перехід від однієї пори року до іншої відбувається поступово. Весна затяжна, із частою зміною холодної і теплої погоди. Сніг тане довго. Літо тепле, але не жарке, дощове. Буває багато гроз: Перехід від літа до осені поступовий, із частим поверненням теплої погоди. Зима м'яка, хмарна, з частими відлигами. Висота снігового покриву сягає у лютому 20-30 см. В цілому кліматичні умови зони лісів сприятливі для сільськогосподарської діяльності. (Слайд 5)
Ґрунти тут дерново-підзолисті і болотні. 30% території зони займають ліси. Решта — сільськогосподарські угіддя і болота. (Слайд 6)
Треба знати, що зона мішаних лісів, або Полісся, — це територія, 27% якої вкрито лісами, значна частина земель заболочена і надмірно зволожена. Тому цей регіон України має певні особливості у розвитку народного господарства. (Слайд 7). Завдяки наявності лісів, покладів торфу та керамічних глин, на Поліссі добре розвинуті торфова, деревообробна, целюлозно-паперова, фарфорово-фаянсова і легка промисловості.