3. Особливості словесних методів навчання.

При застосуванні словесних методів навчання учні набувають знань у словесній формі (через слово) з повідомлень учителя або з книг. У разі потреби використовуються відповідні види наочних засобів навчання. До даної групи методів можна віднести розповідь, бесіду, пояснення, читання підручника, науково-популярної літератури тощо. Діяльність учнів полягає переважно в слуханні, осмисленні знань і наступних усних або письмових відповідях. Отже, слово в даній групі методів має вирішальне значення.

4. Розповідь як метод навчання. Вимоги до розповіді.

Розповідь учителя є одним із способів викладання нового матеріалу. Розповідь — це систематичне викладання фактичного навчального матеріалу або опис певного природного об'єкта чи явищ природи. До розповіді вчитель вдається тоді, коли вивчається тема, з якої в дітей немає відомостей або вони незначні, а текст підручника не дає повних уявлень про предмети або явища. Розповідь учителя дає учням можливість ознайомитися з матеріалом у послідовному, систематичному вигляді, вчить їх правильно й логічно мислити. Вона повинна створити в учнів образні уявлення про виучувані предмети і явища.

Розповідь учителя за формою викладу повинна бути доступною і популярною з урахуванням віку і рівня розвитку дітей, зрозумілою всім учням, а не окремим з них, повинна бути яскравою й емоційною, пробуджувати інтерес і активізувати розумову діяльність учнів. Розповідь повинна бути також ідейно спрямованою, не містити помилок і неточностей. Розповісти чітко і просто вчитель зможе лише тоді, коли сам знатиме досконало той матеріал, який пояснює дітям. Щоб докладно ознайомитися з науковим трактуванням того або іншого питання, вчитель використовує різні додаткові джерела: енциклопедії, науково-популярну літературу, довідники та ін. Розповідь повинна бути логічно і стилістично правильною, не містити неправильних слів. Тільки правильно побудована, емоційна і яскрава розповідь захопить дітей, зацікавить їх, буде прикладом правильної побудови відповіді. Вона повинна мати і виховне значення.

Під час розповіді вчитель використовує образні описи природи, вірші або читає окремі уривки з художнього твору чи науково-популярної літератури. Проте розповідь не слід перевантажувати зайвими фактами і описами.

К. Д. Ушинський зазначав, що педагогічна розповідь не тільки повинна відрізнятися цікавістю, а й вміщувати в собі чисто педагогічні якості: вона має бути такою, щоб могла легко закарбуватися в пам'яті дітей, щоб, дослухавши розповідь до кінця, дитина запам'ятала її середину і початок, щоб деталі не затінювали головного і щоб головне, позбавлене деталей, не стало сухим.

Отже, в розповіді вчитель використовує головне, найтиповіше і розповідає про нього більш докладно, але не вникає в подробиці.

5. Види бесід, їх використання під час уроку природознавства.

Бесіда – це діалог учителя та учня, який здійснюється за заздалегідь продуманим планом і реалізує певну навчально-виховну мету.

У початкових класах бесіду можна проводити на основі раніше засвоєного матеріалу, спостережень, дослідів, практичних та лабораторних робіт, екранних засобів, статей підручника; за планом, картою, ілюстраціями в підручнику та інше.

Бесіди проводки, і на різних етапах уроку. За дидактичними цілями вони можуть бути ввідними, роз’яснювальними, контролюючими, узагальнюючими.

За способом мислення бесіди є індуктивні і дедуктивні.

Індуктивна бесіда проводиться на основі конкретних взаємопов’язаних запитань, які спрямовують мислення учнів від простого до складного, від конкретного до загального.

Дедуктивна бесіда будується на раніше засвоєних знаннях і вміннях, які спрямовують мислення від загальних понять до конкретних. Такі бесіди проводяться частіше на узагальнюючих і підсумкових уроках.