- •Природознавство Практична робота № 1
- •Особливості побудови навчального предмета «Природознавство».
- •Зміст та основні принципи побудови програм та підручників «Природознавство».
- •Структура програм та підручників «Природознавство» (т.Г.Гільберс, т.В.Сак) 1-2 класи. Основні вимоги до знань, умінь і навичок учнів на кінець навчального року.
- •Розробіть завдання до підручників «Природознавство». Практична робота №3
- •Роль щоденників у процесі організації систематичних спостережень учнів.
- •Особливості організації спостережень з учнями 1-2 класів.
- •Основні об’єкти спостережень у 3-4 класах.
- •Як ускладнюються спостереження учнів у 3-4 класах?
- •Методика ведення класних календарів природи.
- •Роль учителя в організації спостережень за природою учнів 1-2 класів.
- •Які пристосування і прилади використовують для ведення спостережень.
- •Організація географічного майданчика як основної бази спостережень.
- •Методика роботи з щоденниками спостережень. Виготовити зразок класичного календаря природи і праці.
- •Практична робота №4
- •Роль річного плану у підготовці учителя початкових класів до уроку природознавства.
- •Роль тематичного планування.
- •Урок – основна форма організації навчально-виховної роботи в сучасній школі.
- •Підготовка учителя до уроків природознавства.
- •Комплексний підхід до організації й методики уроку природознавства.
- •Вимоги до складання конспекту уроку з природознавства. Типи уроків.
- •Скласти розгорнутий конспект комбінованого уроку.
- •Хід уроку
- •III. Актуалізація опорних знань
- •IV. Повідомлення теми і завдань уроку
- •V. Первинне сприйняття та усвідомлення нового матеріалу
- •1. Розповідь підготовлених учнів з групи науковців з використанням наочності й карти про зону мішаних лісів.
- •2. Робота з контурною картою.
- •Розповідь підготовлених учнів з групи ботаніків про рослинний світ цієї зони.
- •4. Робота з підручником.
- •5. Розповідь підготовлених учнів з групи зоологів про тваринний світ .
- •6.Створення проблемної ситуації.
- •7. Робота в парах.
- •8. Розповідь підготовлених учнів з групи екологів.
- •9. Гра «Мікрофон».
- •10. Вправа «Прес»
- •Практична робота №5
- •Функції сучасного уроку.
- •Вимоги до уроку природознавства.
- •Методика добору завдань залежно від цілей уроку. Практична робота №6.
- •Підходи до класифікації методів навчання. Визначення методу навчання.
- •Прийоми. Зв’язок прийомів із навчальними методами.
- •Особливості словесних методів навчання.
- •Розповідь як метод навчання. Вимоги до розповіді.
- •Види бесід, їх використання під час уроку природознавства.
- •Розробити запитання для індивідуальної бесіди відповідно до теми уроку. Визначення запитань для фронтальної бесіди.
Методика добору завдань залежно від цілей уроку. Практична робота №6.
Тема: Словесні методи навчання і їх застосування на уроках природознавства.
Мета: Оволодіти основами використання словесних методів.
Обладнання: Таблиця «Методи навчання».
Підходи до класифікації методів навчання. Визначення методу навчання.
Організація процесу навчання здійснюється за допомогою різних методів навчання. Щоб методи навчання стали засобом творчої діяльності вчителя, необхідно усвідомити суть методу як дидактичної категорії: його характеристику (ознаки, структуру), різноманітність методів навчання (оптимальну класифікацію для навчання природознавства), критерії вибору методів і поєднання їх у кожній конкретній ситуації навчання молодших школярів.
На сучасному етапі розвитку шкільної практики при вивченні природознавства розроблені і широко використовуються різноманітні методи навчання, які за найбільш суттєвими ознаками класифікують на певні групи. Слід відмітити, що в сучасній дидактиці виділяють кілька класифікацій методів. Найбільш важливими серед них вважаються: 1) класифікація за джерелами знань і взаємозв'язаної діяльності вчителя і учня (М. М. Верзилін, Д. О. Лордкипанідзе); 2) за характером дидактичних завдань (Б. П. Єсипов, М. О. Данилов); 3) за рівнем пізнавальної самодіяльності учнів (М. М. Скаткін, І. Я. Лернер).
За джерелом знань всі методи навчання розділяють на три групи: словесні, наочні і практичні. В першій групі методів джерелом знань є слово, в другій — показ, а в третій — практична робота.
Класифікація на словесні, наочні і практичні методи деякою мірою є штучною, тому що всі названі групи тісно пов'язані між собою і не завжди можна між ними установити чіткі межі. Так, при вивченні природознавства на одному уроці може бути використано кілька різних методів залежно від змісту його частин. Демонстрація змінюється бесідою і практичною роботою. Різні методи можуть поєднуватись так, що переважатиме якийсь один або кілька методів. Наприклад, бесіда чергується з невеликою розповіддю або поясненням, пояснення — з демонстрацією або з практичною роботою та ін. Але при поєднанні методів можливо виділити на уроці головний (провідний), а інші — допоміжні.
При класифікації методів навчання за рівнем пізнавальної діяльності учнів виділяють п'ять груп методів: 1) пояснювально-ілюстративний; 2) репродуктивний; 3) проблемне викладання навчального матеріалу; 4) частково-пошуковий, або евристичний; 5) дослідницький. Ця класифікація в основному враховує лише рівень пізнавальної діяльності учнів, без зосередження уваги на джерелах знань, що підтверджує її недостатню обґрунтованість.
За характером дидактичних завдань можна виділити: 1) актуалізація опорних знань і навиків; 2) засвоєння знань; 3) первинне використання знань; 4) оволодіння навиками у стандартних та нестандартних умовах; 5) контроль та корекція.
До методів самостійної роботи учнів входять спостереження, досліди, практичні роботи, роботи учнів з підручником, художньою і науково-популярною літературою.
Застосовуючи відповідні методи в процесі навчання, учитель одночасно привчає дітей до певних логічних операцій, формує в них науковий світогляд, розвиває здібності, волю, інтерес, допомагає виробленню свідомої мотивації навчання. Методи крім освітнього значення мають і виховне — ось чому під час вивчення предмета необхідно застосовувати різні методи, не надаючи переваги лише одному з них.
