- •Природознавство Практична робота № 1
- •Особливості побудови навчального предмета «Природознавство».
- •Зміст та основні принципи побудови програм та підручників «Природознавство».
- •Структура програм та підручників «Природознавство» (т.Г.Гільберс, т.В.Сак) 1-2 класи. Основні вимоги до знань, умінь і навичок учнів на кінець навчального року.
- •Розробіть завдання до підручників «Природознавство». Практична робота №3
- •Роль щоденників у процесі організації систематичних спостережень учнів.
- •Особливості організації спостережень з учнями 1-2 класів.
- •Основні об’єкти спостережень у 3-4 класах.
- •Як ускладнюються спостереження учнів у 3-4 класах?
- •Методика ведення класних календарів природи.
- •Роль учителя в організації спостережень за природою учнів 1-2 класів.
- •Які пристосування і прилади використовують для ведення спостережень.
- •Організація географічного майданчика як основної бази спостережень.
- •Методика роботи з щоденниками спостережень. Виготовити зразок класичного календаря природи і праці.
- •Практична робота №4
- •Роль річного плану у підготовці учителя початкових класів до уроку природознавства.
- •Роль тематичного планування.
- •Урок – основна форма організації навчально-виховної роботи в сучасній школі.
- •Підготовка учителя до уроків природознавства.
- •Комплексний підхід до організації й методики уроку природознавства.
- •Вимоги до складання конспекту уроку з природознавства. Типи уроків.
- •Скласти розгорнутий конспект комбінованого уроку.
- •Хід уроку
- •III. Актуалізація опорних знань
- •IV. Повідомлення теми і завдань уроку
- •V. Первинне сприйняття та усвідомлення нового матеріалу
- •1. Розповідь підготовлених учнів з групи науковців з використанням наочності й карти про зону мішаних лісів.
- •2. Робота з контурною картою.
- •Розповідь підготовлених учнів з групи ботаніків про рослинний світ цієї зони.
- •4. Робота з підручником.
- •5. Розповідь підготовлених учнів з групи зоологів про тваринний світ .
- •6.Створення проблемної ситуації.
- •7. Робота в парах.
- •8. Розповідь підготовлених учнів з групи екологів.
- •9. Гра «Мікрофон».
- •10. Вправа «Прес»
- •Практична робота №5
- •Функції сучасного уроку.
- •Вимоги до уроку природознавства.
- •Методика добору завдань залежно від цілей уроку. Практична робота №6.
- •Підходи до класифікації методів навчання. Визначення методу навчання.
- •Прийоми. Зв’язок прийомів із навчальними методами.
- •Особливості словесних методів навчання.
- •Розповідь як метод навчання. Вимоги до розповіді.
- •Види бесід, їх використання під час уроку природознавства.
- •Розробити запитання для індивідуальної бесіди відповідно до теми уроку. Визначення запитань для фронтальної бесіди.
Прийоми. Зв’язок прийомів із навчальними методами.
Кожен метод навчання має складну структуру. Він може включати кілька методичних прийомів.
Методичний прийом — це елемент того чи іншого методу, який виражає, певну дію вчителя і учнів у процесі навчання. Відповідний методичний прийом спрямовує діяльність учнів на розв'язання якогось певного часткового дидактичного завдання.
Використання різних дидактичних прийомів забезпечує активізацію пізнавальної діяльності учнів, поглиблене засвоєння навчального матеріалу.
Всі прийоми, залежно від навчальної мети уроку, вчитель узгоджує з основними методами. Наприклад, застосовуючи метод бесіди, вчитель може використовувати для створення проблемної ситуації або як опору для розв'язування евристичних завдань навчальні таблиці, натуральні об'єкти та інші засоби. Під час розповіді вчитель може поступово зарисовувати схему об'єкта на дошці, що значно підвищує активізацію навчання.
Методи і прийоми знаходяться в тісному діалектичному взаємозв'язку. Кожен метод за певних умов може бути прийомом того чи іншого методу. Наприклад, розповідь, пояснення або бесіда можуть бути використані при вивченні одних тем як методи навчання і включати різні прийоми, а під час лабораторного та практичного занять відігравати роль прийомів. Ефективність процесу навчання великою мірою залежить як від вдалого вибору методів, так і від їх внутрішніх структур, умілого поєднання прийомів зовнішньої діяльності вчителя і внутрішньої пізнавальної самодіяльності учнів.
Для стимулювання мислення і пізнавального інтересу учнів молодших класів при вивченні природознавства застосовуються різноманітні прийоми. Головними з них є збагачення навчального матеріалу новими цікавими фактами, які відсутні в підручнику, здійснення проблемного підходу до навчання, використання елементів цікавого, емоційних стимулів; демонстрування різних видів натуральних об'єктів, схем, діапозитивів, слайдів, фотографій, муляжів, моделей тощо.
Кожен метод, що застосовується на уроці, розкривається багатьма, різними за характером, методичними прийомами. Цю різноманітність прийомів можна систематизувати у відповідні групи. Передусім можуть бути виділені прийоми, які мають місце майже в кожному методі, а саме: логічні, організаційні і технічні.
До логічних належать прийоми збудження і розвитку пізнання, виявлення істотних ознак об'єктів або явищ, порівняння об'єктів (виявлення однакових і відмінних рис), висновки, узагальнення. Ці прийоми забезпечують розвиток мислення учнів, самостійність їхньої роботи.
Організаційні прийоми спрямовують увагу на сприймання і роботу учнів. Сюди належать індивідуальні, фронтальні, групові види проведення робіт; різні типи завдань (однакові, різні, індивідуальні); виготовлення і використання певних карток, інструкцій тощо.
До технічних належать прийоми, якими досягається підготовка робочого місця, використання різного обладнання, допоміжних матеріалів і засобів (поводження з виучуваними объектами або матеріалами, приладами та ін.).
Варіанти поєднання різних прийомів можуть бути різними залежно від змісту навчального матеріалу. Творча активність і педагогічна майстерність вчителя залежать від вмілого використання існуючих і розроблення нових прийомів, застосування яких підвищує рівень навчання і виховання учнів.
