- •Природознавство Практична робота № 1
- •Особливості побудови навчального предмета «Природознавство».
- •Зміст та основні принципи побудови програм та підручників «Природознавство».
- •Структура програм та підручників «Природознавство» (т.Г.Гільберс, т.В.Сак) 1-2 класи. Основні вимоги до знань, умінь і навичок учнів на кінець навчального року.
- •Розробіть завдання до підручників «Природознавство». Практична робота №3
- •Роль щоденників у процесі організації систематичних спостережень учнів.
- •Особливості організації спостережень з учнями 1-2 класів.
- •Основні об’єкти спостережень у 3-4 класах.
- •Як ускладнюються спостереження учнів у 3-4 класах?
- •Методика ведення класних календарів природи.
- •Роль учителя в організації спостережень за природою учнів 1-2 класів.
- •Які пристосування і прилади використовують для ведення спостережень.
- •Організація географічного майданчика як основної бази спостережень.
- •Методика роботи з щоденниками спостережень. Виготовити зразок класичного календаря природи і праці.
- •Практична робота №4
- •Роль річного плану у підготовці учителя початкових класів до уроку природознавства.
- •Роль тематичного планування.
- •Урок – основна форма організації навчально-виховної роботи в сучасній школі.
- •Підготовка учителя до уроків природознавства.
- •Комплексний підхід до організації й методики уроку природознавства.
- •Вимоги до складання конспекту уроку з природознавства. Типи уроків.
- •Скласти розгорнутий конспект комбінованого уроку.
- •Хід уроку
- •III. Актуалізація опорних знань
- •IV. Повідомлення теми і завдань уроку
- •V. Первинне сприйняття та усвідомлення нового матеріалу
- •1. Розповідь підготовлених учнів з групи науковців з використанням наочності й карти про зону мішаних лісів.
- •2. Робота з контурною картою.
- •Розповідь підготовлених учнів з групи ботаніків про рослинний світ цієї зони.
- •4. Робота з підручником.
- •5. Розповідь підготовлених учнів з групи зоологів про тваринний світ .
- •6.Створення проблемної ситуації.
- •7. Робота в парах.
- •8. Розповідь підготовлених учнів з групи екологів.
- •9. Гра «Мікрофон».
- •10. Вправа «Прес»
- •Практична робота №5
- •Функції сучасного уроку.
- •Вимоги до уроку природознавства.
- •Методика добору завдань залежно від цілей уроку. Практична робота №6.
- •Підходи до класифікації методів навчання. Визначення методу навчання.
- •Прийоми. Зв’язок прийомів із навчальними методами.
- •Особливості словесних методів навчання.
- •Розповідь як метод навчання. Вимоги до розповіді.
- •Види бесід, їх використання під час уроку природознавства.
- •Розробити запитання для індивідуальної бесіди відповідно до теми уроку. Визначення запитань для фронтальної бесіди.
Методика роботи з щоденниками спостережень. Виготовити зразок класичного календаря природи і праці.
Більшості дітей в рамках шкільних занять з природознавства або навколишнього світу доводиться вести щоденник спостереження за погодою. Це можна робити двома способами: використовуючи зошит і ручку, або ж скориставшись спеціальною комп'ютерною програмою.
1
Визначте, куди будуть записуватися дані спостереження за погодою - в зошит або ж зберігатися в електронному вигляді за допомогою спеціальної програми. Якщо ви вибрали перший варіант, то расчертите зошит на кілька колонок, підписавши їх «Дата», «Температура», «Вологість», «Вітер», «Хмарність», «Атмосферний тиск».
2
Заповнюйте кожну графу щодня, вимірюючи показники в одне і теж час (наприклад, о дванадцятій годині дня). Значення температури повітря визначається за термометру, розташованому за вікном. Враховуйте, що він повинен неодмінно перебувати в тіні, інакше свідчення будуть невірними. Атмосферний тиск слід визначати за барометра.
3
Силу вітру - за шкалою Бофорта (у балах), а його напрямок по диму, який виходить з труб або ж з переміщення хмар нижнього ярусу. Можна розмістити в шкільному дворі флюгер і скористатися компасом - вони також дають можливість визначити напрям вітру. Відзначайте характер вітру: поривчастий або рівний.
4
У графі «Хмарність» записуйте інформацію про зовнішній вигляд спостережуваної хмарності, наявність чи відсутність присвятив. При повній відсутності хмар поставте прочерк. Якщо хмар небагато, ставте «Хмарно» (наполовину заштрихований коло), якщо все небо затягнуте хмарами - «Сильна» (повністю заштрихований коло).
5
Заносите дані про опади в графу з однойменною назвою «Опади». У ній повинна фіксуватися інформація про характер і фазі опадів (Сильний сніг, невеликий дощ). Якщо опадів не було, ставте прочерк. Відзначайте інформацію про різні явища природи, що зацікавили вас (наприклад: гроза, веселка, серпанок, туман, град) у графі «Особливі явища».
6
Визначайте середньодобову температуру кожного дня (сума спостережуваних температур поділяється на кількість термінів). Наприклад, ви дивилися на термометр вранці, в обід і ввечері. Запишіть показання, складіть їх і розділіть на три. Одержаний результат є середньодобовою температурою.
7
Скористайтеся даними метеостанції, якщо не можете визначити який-небудь параметр (наприклад, атмосферний тиск або силу і напрям вітру), подивіться прогноз погоди. Подібну інформацію можна легко отримати, скориставшись Інтернетом. Однак, зловживати цим методом не варто, адже вам необхідно навчиться вести самостійні спостереження за погодою.
8
Якщо ви вирішили спостерігати за погодою за допомогою спеціального комп'ютерного ресурсу, то це звільнить вас від технічної навантаження, дозволить сконцентруватися на змісті діяльності. Школяр займається збором інформації, а її фіксацію бере на себе комп'ютерна програма. Вона зберігає дату спостереження, занесені відомості, знайомить з фазами місяця, довготою дня і народними прикметами. Крім цього, подібні програми автоматично створюють місячний звіт, що включає мінімальну статистику і загальні зміни погоди протягом минулого місяця.
