Тема 10. Зміст шкільної історичної освіти

Основні фактори процесу навчання

Структурні компоненти програми

Зміст структурного компоненту

Як використовується вчителем

Критерії

Програма курсу «Історія середніх віків»

І (О.М.Карліна)

ІІ (О.П.Крижанівський)

ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

ДЕРЖАВНІ ВИМОГИ ДО РІВНЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ПІДГОТОВКИ УЧНІВ

ВСТУП

Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Побудова підручника. Додаткова навчальна література та електронні засоби навчання.

Поняття «історія Середніх віків». Хронологічні межі й періодизація історії Середніх віків. Спадщина Середньовіччя. Джерела.

Учень (учениця):

називає хронологічні межі та періодизацію Середніх віків; пояснює і застосовує поняття: «Середні віки»; характеризує джерела вивчення Середньовіччя.

Тема 1. СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СВІТ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ

Народження середньовічної Європи.

Римський і варварський світи в середині I тис. Франкська держава Меровінгів. Прихід до влади династії Каролінгів. Імперія Карла Великого та її поділ.

Людина Середньовіччя.

Склад і рух населення. Тривалість життя і «трійця злигоднів»: голод, війни, хвороби. Засоби комунікації. Середньовічний замок. Сім’я, становище жінки, ставлення до дітей.

Матеріальний світ і повсякденне життя.

Технічні нововведення та винаходи. Зброя та військове спорядження. Житло й хатнє начиння. Одяг і мода. Харчування.

Суспільство і держава.

Нова структура суспільства і теорія трьох станів. Духовенство біле та чорне. Світські феодали та система васалітету. Селянство. Королівська влада і виникнення станової монархії.

Середньовічне місто.

Виникнення міст, їх населення та зовнішній вигляд. Боротьба городян із сеньйорами, міські комуни. Ремесло й цехи. Торгівля та лихварство. Городянин — людина нового типу.

Учень (учениця):

називає час Великого переселення народів, існування франкської держави Меровінгів та імперії Карла Великого; дату падіння Західної Римської імперії, утворення Франкської імперії та укладення Верденського договору; основні стани суспільства; держави, що утворилися після поділу Франкської імперії; технічні винаходи, атрибути повсякденного життя;

показує на карті напрямки Великого переселення народів; території германських королівств, імперії Карла Великого; поділ Франкської імперії;

описує середньовічне місто, феодальний замок, інтер’єр житла, транспорт, зброю та військові спорядження;

пояснює і застосовує поняття: «Середньовіччя», «феодал», «феодальна роздробленість», «стани», «станова монархія», «ремесло», «цех», «міграція», «гільдія»;

характеризує видатних правителів раннього Середньовіччя (Хлодвіг, Піпін Короткий, Карл Великий);

визначає характерні риси структури середньовічного суспільства, «варварських» королівств, станової монархії, цехового ремесла;

порівнює античне і середньовічне місто; побут, житло, одяг античної та середньовічної людини; різні стани середньовічного суспільства;

наводить приклади взаємодії людини і природи в Середні віки; рухів народонаселення;

висловлює судження щодо причин і наслідків феодальної роздробленості, появи середньовічних міст, рівня розвитку техніки, транспорту.

Узагальнення

Резервний час

Тема 2. РЕЛІГІЙНО-ЦЕРКОВНЕ ЖИТТЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЄВРОПИ

Католицька церква в V—ХІІІ ст.

Християнська церква в ранньому Середньовіччі. Християнізація Європи. Посилення папства. Виникнення і діяльність чернечих орденів.

Могутність і занепад папства.

Організація папством Хрестових походів. Духовно-рицарські ордени. Боротьба церкви з єретиками. Папство в ХІІІ — на початку ХV ст.

Учень (учениця):

називає час Хрестових походів; дату церковного розколу; чернечі та духовно-рицарські ордени;

показує на карті територію поширення католицизму; напрямки хрестових походів; місцезнаходження держав хрестоносців;

пояснює і застосовує поняття: «єретик», «інквізиція», «чернечий орден», «духовно-рицарський орден»;

описує хрестові походи;

наводить приклади католицьких чернечих орденів, могутності папської влади в ХІІ—ХІІІ ст.;

порівнює роль християнської церкви в ранньому, середньому та пізньому Середньовіччі;

висловлює судження щодо причин і наслідків християнізації Європи, Хрестових походів.

Тема 3. ВІЗАНТІЯ. АРАБСЬКИЙ СВІТ Візантійська імперія.

Утворення Візантійської імперії. Правління Юстиніана. Протистояння ворогам у VII—XI ст., іконоборство. Загибель імперії. Культура Візантії.

Арабський халіфат.

Аравія та її населення. Мухаммад і виникнення ісламу. Арабські завоювання. Розквіт і занепад Халіфату. Знання та культура арабського світу.

Учень (учениця):

називає час правління Юстиніана, життя Мухаммада, утворення Арабського халіфату, дати виникнення ісламу, падіння Константинополя;

показує на карті території Візантійської імперії, Арабського халіфату у різні часи їх існування; напрямки військових походів; територію поширення ісламу;

пояснює і застосовує поняття: «імперія», «іслам», «халіфат»;

описує пам’ятки візантійської та арабської культури;

характеризує визначні історичні постаті (Юстиніан, Феодора, Василій ІІ Болгаробоєць, Мухаммад); визначні постаті ісламської культури (Аль-Бiруні, Ібн Сіна, Фірдоусі);

визначає характерні риси візантійського та арабського суспільства; ісламські моральні цінності;

встановлює причинно-наслідкові зв’язки при аналізі піднесення та занепаду Візантійської імперії та Арабського халіфату;

висловлює судження щодо внеску візантійської та арабської культури у світову духовну спадщину.

Узагальнення

Резервний час

Тема 4. ЄВРОПЕЙСЬКІ ДЕРЖАВИ В ДОБУ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

Скандинавія.

Нормани. Походи вікінгів. Виникнення та розвиток Скандинавських держав. Духовне життя. Християнізація скандинавських народів.

Франція.

Посилення королівської влади. Правління Фiліппа IV Красивого. Початок Столітньої війни. Подвиг Жанни Д’Арк. Завершення Столітньої війни та об’єднання Франції.

Англія.

Англосаксонські королівства і нормандське завоювання Англії. Держава Плантагенетів. Велика хартія вольностей. Виникнення парламенту, народні рухи. Війна Червоної і Білої троянд.

Священна Римська імперія.

Утворення Священної Римської імперії. Посилення імператорської влади за правління Штауфенів. Німецький «наступ на Схід». Утворення Швейцарського союзу. Закріплення територіальної роздробленості.

Країни Середземномор’я.

Італійські міські республіки. Папська область, Південна Італія та Сицилія. Мусульманська Іспанія. Реконкіста і утворення Іспанського королівства.

Учень (учениця):

називає час походів вікінгів, утворення Скандинавських держав, Священної Римської імперії, Швейцарії, посилення королівської влади за Філіппа ІV Красивого, правління Плантагенетів в Англії, підписання«Великої хартії вольностей», дати скликання Генеральних штатів у Франції, англійського парламенту; хронологічні межі Столітньої війни;

показує на карті напрямки походів вікінгів; територію скандинавських держав, Англії, Франції, країн Середземномор’я, Швейцарії, Священної Римської імперії в різні періоди Середньовіччя; основні події Столітньої війни; напрямок німецького «наступу на Схід»;

пояснює і застосовує поняття: «парламент», «громадянська війна», «республіка», «Реконкіста»;

описує пам’ятки культури європейських народів, найвизначніші битви, засідання парламенту, подвиг Жанни Д’Арк;

характеризує визначні історичні постаті (Вільгельм Завойовник, Філіпп ІV Красивий, Жанна Д’Арк, Генріх ІІ Плантагенет, Оттон І, Фрідріх І Барбаросса, Фрідріх ІІ Штауфен, Фернандо, Ізабелла);

визначає основні риси європейських парламентів, політики європейських монархів, європейського суспільства;

наводить приклади взаємовпливу європейських держав, взаємодії світської влади з папством;

порівнює середньовічні монархії і республіки, внутрішню й зовнішню політику європейських держав;

висловлює судження щодо значення виникнення парламентів.

Тема 5. КУЛЬТУРА ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ В V—XV ст.

Середньовічні знання та освіта.

Витоки середньовічної культури. «Каролінгське відродження». Схоластика. Школи та університети. Поява дослідних знань.

Література і мистецтво.

Героїчний епос і рицарська культура. Міська культура. Книгодрукування. Архітектура. Раннє Відродження і гуманізм.

Учень (учениця):

називає час поширення романського та готичного стилю, період раннього Відродження; пояснює і застосовує поняття: «схоластика», «алхімія», «Відродження», «гуманізм»; описує романський і готичний храми; навчання в школах і університетах;

характеризує визначні постаті європейської культури, розвиток освіти, літератури й мистецтва;

визначає характерні риси середньовічного світогляду, раннього Відродження і гуманізму;

наводить приклади здобутків рицарської та міської культури; порівнює романський і готичний стилі;

висловлює судження щодо значення появи дослідних знань і розвитку гуманістичних ідей; внеску культури Середньовіччя у світову духовну спадщину.

Узагальнення

Резервний час

Тема 6. СЛОВ’ЯНИ ТА ЇХНІ СУСІДИ

Держави Центральної та Східної Європи.

Виникнення слов’янської писемності і держави західних слов’ян. Ян Гус і гуситські війни. Болгарське царство. Угорщина. Польське королівство.

Північно-Східна Русь у ХІІ — першій половині ХІV ст.

Володимиро-Суздальське князівство. Великий Новгород. Монгольське завоювання Русі. Невська битва та Льодове побоїще. Початок збирання руських земель навколо Москви.

Утворення та зміцнення Московської держави.

Дмитрій Донськой і Куликовська битва. Правління Івана ІІІ. Повалення ординського іга і народження Московської держави. Державне управління. Культура і повсякденне життя.

Турецька держава.

Виникнення Османської держави. Завоювання османів. Утворення Османської імперії. Правління Мехмеда ІІ. Удосконалення державного устрою.

Учень (учениця):

називає час утворення і піднесення держав Центральної та Східної Європи, Московської та Османської держав; гуситських війн; дати загибелі Візантійської імперії, Куликовської битви, повалення монгольського іга, Грюнвальдської битви;

показує на карті територію Чехії, Угорщини, Польщі, князівств Північно-Східної Русі, Московської та Османської держав у різні періоди Середньовіччя; напрямки османських завоювань; перебіг гуситських війн, місця головних битв;

пояснює поняття:«гуситські війни», «яничари»;

описує пам’ятки культури, побут населення, найвизначніші битви;

характеризує визначні історичні постаті (Кирило і Мефодій, Ян Гус, Ян Жижка, Болеслав І Хоробрий, Казимир ІІІ Великий, Юрій Долгорукий, Дмитрій Донськой, Іван ІІІ, Мехмед ІІ);

наводить приклади боротьби проти завойовників, шляхів подолання конфліктів, досягнень та взаємовпливу культури.

визначає особливості державного управління зазначених держав, соціальної структури суспільства;

аналізує та порівнює становлення і розвиток держав Центральної, Східної Європи, Північно-Східної Русі та Османської імперії;

висловлює судження щодо спрямованості й значення гуситських війн; про внесок культури держав Центральної, Східної Європи, Північно-Східної Русі та Османської імперії у світову духовну спадщину, про взаємовплив культур.

Тема 7. ІНДІЯ. КИТАЙ

Індія.

Господарське життя Общини і касти. Делійський султанат. Релігія та звичаї. Наука і культура.

Китай.

Об’єднання держави. Імперія Тан. Китай під владою монголів. Повернення незалежності, державне управління. Культура.

Учень (учениця):

називає час існування Делійського султанату.

показує на карті територію Делійського султанату, Китайської держави; напрямки монгольських завоювань, місця головних битв;

пояснює і застосовує поняття: «касти», «варни», «султанат», «конфуціанство», «індуїзм»;

описує пам’ятки Індії та Китаю, побут населення;

визначає особливості державного управління, соціальної структури Індії та Китаю;

наводить приклади досягнень культури Індії та Китаю, боротьби проти завойовників, шляхів подолання конфліктів;

порівнює становлення і розвиток держав Європи і Азії;

висловлює судження щодо внеску культури Китаю та Індії в світову духовну спадщину.

Узагальнення

Резервний час

Шкільна програма

Державний стандарт

Сутність

Структура

Шкільна програма

Обов’язковий

мінімум

Аргументи

ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

ДЕРЖАВНІ ВИМОГИ ДО РІВНЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ПІДГОТОВКИ УЧНІВ

Тема 6. ГРЕЦІЯ В II — ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ I тис. до н.е.

Природа й населення Давньої Греції.

Природа та географічне положення Балканського півострова і островів Егейського моря. Населення Давньої Греції та довколишніх земель.

Мінойська палацова цивілізація.

Перекази про найдавнішу історію Греції. Археологічне відкриття Мінойської цивілізації, її основні центри. Розквіт і занепад Мінойської палацової цивілізації.

Ахейська палацова цивілізація.

Перекази про ахейців. Археологічне відкриття Ахейської цивілізації, її основні центри. Розквіт і занепад Ахейської палацової цивілізації.

Греція в ХІ—VІ ст. до н.е.

Давньогрецьке суспільство за поемами Гомера. Господарське життя. Військова організація та структура влади. Поява писаних законів у Греції. Грецька тиранія. Велика грецька колонізація.

Давня Спарта.

Виникнення спартанської держави. Закони Лiкурга. Соціальний та державний устрій Спарти. Посилення Спарти у другій половині VІ ст. до н.е.

Утворення Афінської держави.

Міфи про давню історію Аттики. Об’єднання Аттики. Закони Драконта. Реформи Солона. Тиранія в Афінах. Повалення тиранії і завершення формування Афінської держави.

Учень (учениця):

називає час розквіту Критської та Ахейської цивілізацій, дату Троянської війни, Гомерівський період в історії Греції, час Великої грецької колонізації, реформ Драконта, Солона, законів Лікурга, основні грецькі міфи Критського та Троянського циклів, їх героїв, основні заняття греків, характерні риси Критської та Мікенської цивілiзацій;

показує на карті території Критської та Ахейської цивілізацій, Пелопоннес, Лаконіку, Аттику, напрямки морських походів ахейців та вторгнення дорійців, напрямки грецької колонізації;

застосовує та пояснює на прикладах поняття і терміни: «античність», «елліни», «поліс», «демос», «демократія», «тиранія», «аристократія», «громадянин», «спартанське виховання», «колонія», «метрополія», «боги-олімпійці», «грецькі міфи», «титани», «остракізм», «боргове рабство», «ареопаг», «архонти», «стратеги», «олігархія»;

наводить приклади культурних досягнень на Криті і в Мікенах, розквіту і занепаду давньогрецьких держав;

порівнює соціальний та державний устрій Спарти й Афін;

визначає вплив природних умов на життя людей та їх релігійні вірування на Балканському півострові та островах Егейського моря;

пояснює відомі крилаті вислови.

Тема 7. ГРЕЦІЯ В V—ІV ст. до н.е.

Греко-перські війни.

Перське вторгнення в Грецію. Марафонська битва. Похід Ксеркса. Саламінська битва. Перший Афінський морський союз.

Розквіт афінської демократії.

Утвердження демократії в Афінах за Перікла. Політичний устрій. Афінське суспільство. Основні принципи афінської демократії, права і обов’язки громадянина. Пелопоннеська війна.

Побут, традиції і господарювання греків. Грецька культура.

Повсякденне життя, звичаї і традиції давніх греків. Сім’я та шлюб, виховання дітей.

Грецька економіка. Релігія. Основні релігійні центри. Міфи про богів та героїв. Релігійні свята. Олімпійські ігри. Виникнення науки. Література і театр. Ораторське мистецтво. Архітектура, скульптура.

Античні міста-держави в Північному Причорномор’ї та Криму. Найголовніші міста-колонії. Суспільне, господарське та духовне життя в колоніях.

Учень (учениця):

називає час греко-перських війн, початку Олімпійських ігор, правління Перікла в Афінах, Пелопоннеської війни; утворення колоній у Північному Причорномор’ї; характерні риси тиранічного й демократичного правлінь, полiтичного устрою Афін доби Перікла; найзначніших політичних та культурних діячів Греції, архітектурні стилі (дорійський, іонійський), головні заняття греків, імена грецьких героїв та міфічних персонажів;

показує на карті перебіг греко-перських війн та місця основних битв, колонії Північного Причорномор’я;

застосовує та пояснює на прикладах поняття і терміни: «зовнішня та внутрішня політика», «афінська демократія», «громадянські права», «Олімпійські ігри», «філософія», «риторика», «ритор», «академія», «ліцей», «театр», «трагедія», «олімпіоніки», «класичне рабство», «оракули»;

описує умови життя та побут давніх греків, пам’ятки культури та писемності; життя в грецьких колоніях Північного Причорномор’я;

визначає внесок грецької цивілізації у світову культуру, наслідки греко-перських війн, Пелопоннеської війни;

пояснює причини створення грецьких колоній у Північному Причорномор’ї.

Тема 8. ЕЛЛІНІЗМ

Криза грецької державності та піднесення Македонії.

Політична роздробленість Греції і усобиці в середині ІV ст. до н.е. Посилення Македонії за часів Філіппа II. Підкорення Греції Македонією.

Східний похід Александра Македонського.

Перебіг Східного походу, основні битви. Створення держави Александра Македонського.

Елліністичні держави в IV—II ст. до н.е. Елліністична культура.

Утворення та розквіт елліністичних держав. Суть еллінізму. Культура і наука.

Учень (учениця):

називає час політичної роздробленості Греції, існування імперії Александра Македонського та елліністичних держав, дати правління Філіппа ІІ та Александра Македонського; історичних діячів, пам’ятки культури епохи еллінізму; характерні риси еллінізму;

показує на карті територію Македонського царства в середині ІV ст. до н. е., імперію Александра Македонського, елліністичних держав, напрями походів Александра Македонського,місця головних битв;

застосовує та пояснює на прикладах поняття і терміни: «гегемонія», «македонська фаланга», «еллінізм», «діадохи», «пергамент», «музей»;

описує пам’ятки культури епохи еллінізму, Александрію Єгипетську, основні битви Східного походу;

наводить приклади могутності держави Александра Македонського, проявів рис характеру Александра Македонського, розвитку культури епохи еллінізму;

пояснює причини втрати Елладою незалежності, розпаду держави Александра Македонського.