Тема 1. Загальне поняття методики навчання історії. Моделювання уроку історії

(2 год.)

Мета: ознайомити з найважливішими проблемами курсу методики викладання історії на основі моделювання навчальної ситуації на уроці, сформувати уявлення про власні потенційні педагогічні можливості та комунікативні здібності студента, виробити загальні вимоги до структури конспекту навчального заняття.

План

1. Моделювання уроку історії

2. Аналіз уроку

3. Основні проблеми курсу методики навчання історії

Реферати:

1. Зв'язок методики навчання історії з іншими науками.

2. Методи наукового дослідження навчання історії в школі

Питання для самостійної роботи:

1. Основні здобутки методики навчання історії в ХХ ст. у країнах Заходу.

2. Негативні тенденції у методиці навчання за радянських часів.

Література:

1. Аронська Л. Київська Русь за перших князів // Історія України. – 2004. - №41.

2. Баханов К.О. Історія України з найдавніших часів до ХVІ ст. Робочий зошит учня для 7 класу. – К., 1998.

3. Баханов К.О. Організація особистісно орієнтованого навчання. Порадник молодого вчителя історії. – Х.: Вид. група «Основа», 2008.

4. Вагин А.А. Методика обучения истории. – М., 1972. – С.3-16.

5. Власов В. Історія України: 7 кл.: Навч. посібник. - К., 2002

6. Горохівський П.І. Історія України. 7 клас. Розробки уроків. – Тернопіль: Підручники і посібники, 1999. – 96с. С.33-36

7. Кагітіна Н.А., Мокрогуз О.П. Історія України. 7 клас. – Х.: Вид. група «Основа», 2009.

8. Ладиченко Т.В., Романишин Н.Ю., Свідерський Ю.Ю. Історія України: Підручник для 7 класу. – К.: Грамота, 2007.

9. Лебідь В.О., Лебідь Т.І. Методика викладання історії в загальноосвітній школі. – Херсон, 1999. – С.6-10.

10. Лях Р.Д., Темірова Н.Р. Історія України. Підручник для 7 класу. – К., 2000.

11. Методика обучения истории в средней школе. В 2-х ч. Ч.1. – М., 1978. – С.39-45.

12. Методика преподавания истории в средней школе. – М., 1986. – С.6-12.

13. Мокрогуз О.П. Історія України. 7 кл.: Розробки уроків / О.П. Мокрогуз, А.О.Єрмоленко. – Х.: Веста: Вид-во «Ранок», 2008.

14. Пометун О. Методика навчання історії в школі / О. Пометун, Г. Фрейман – К.: Генеза, 2006. – 328 с.

15. Смолій В.А., Степанков В.С. Історія України: Підручник для 7 класу загальноосвітн. навч. закл. – К.: Генеза, 2007.

Методичні рекомендації

Під час проведення подібних практичних занять головну увагу варто приділити не недолікам у проведенні уроків, а виявленню найбільш істотних проблем. Зокрема, необхідно звернути увагу на складності при складанні конспекту уроку, труднощі під час підбору навчального матеріалу, співвідношення образного й теоретичного в його змісті; необхідність повторення з педагогіки й теорії навчання матеріалу про структуру уроку і його планування; проведення аналізу уроку на окремих етапах з урахуванням логіки його побудови; виявлення основних методичних проблем під час проведення уроку: вибір прийомів і засобів навчання при плануванні уроку, постановка пізнавальних завдань, робота з підручником на уроці, відпрацьовування термінології, використання дошки й ін.

На занятті заслуховують кілька підготовлених альтернативних варіантів вивчення окремих питань уроку. Результати обговорення моделювання ситуації конкретного уроку історії допомагають визначити ті основні методичні проблеми, вивчення яких планується на практичних заняттях.

Перше питання семінару має розглядатися у вигляді ділової гри, у якій кілька студентів, граючи роль вчителя, проводять урок з історії України за темою «Київська держава за перших князів» у 7 класі. Для підготовки до гри студентам необхідно, спираючись на власний досвід і пригадування кращих уроків у школі за допомогою літератури, скласти конспект уроку й підготуватися до виступу в ролі вчителя.

Наприклад, наведемо розробку уроку О.П. Мокрогуза та А.О. Єрмоленко [14, С.25-31]:

«Тема: Київська держава за перших князів.

Мета: прослідкувати процес утворення східнослов'янської держави з центром у Києві та визначати походження назви «Русь»; характеризувати правління перших князів, аналізувати їхню діяльність, визначати внесок кожного в становлення Київської держави; розвивати в учнів уміння аналізувати історичні факти та події, давати їм оцінку, працювати з джерелами інформації, давати стислу характеристику історичним діячам та розкривати їхнє значення в історичному процесі; сприяти національно-патріотичному вихованню учнів.

Основні поняття: «Русь», «Руська земля», русичі, Київська Русь.

Обладнання:карта, картки з джерелами інформації, портрети князів Олега та Ігоря.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть: пояснювати походження назви «Русь»; застосовувати та пояснювати на прикладах поняття «держава», «князь», «Русь», «Київська Русь»; показувати на карті територію Київської Русі та походи князів Аскольда, Олега та Ігоря; характеризувати перших князів як особистостей та державних діячів, використовуючи джерела інформації;

аналізувати літописні легенди, відрізняти вигадки від правди;

визначати наслідки внутрішньої та зовнішньої політики Аскольда, Олега та Ігоря для розвитку Київської Русі.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Гра «Давньослов'янський аукціон».

Гра полягає в тому, що учні мають, працюючи з картою, виконати завдання: назвіть якнайбільше назв союзів східнослов'янських племен і покажіть на карті «Київська Русь» території їхнього розселення.

До участі в «аукціоні» можна запросити кількох учнів, але починати слід із найслабших, щоб сильніші змогли доповнити або виправити їхні відповіді.

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Робота зі схемою.

Шляхом бесіди з учнями з'ясовується питання про передумови утворення держави у східних слов'ян, після чого учні складають схему.

Передумови утворення держави у східних слов'ян:

1. Розселення східнослов'янських племен на величезній території (від Балтійського моря до Чорного, від Карпат до Волги)

2. Створення союзів східнослов'янських племен

3. Виділення і посилення з-поміж інших союзів слов'янських племен союзу полян

4. Поява нерівності серед слов'ян. Формування феодальних відносин

5. Утворення нових територіальних об'єднань — князівств, що очолювалися князем і центром яких були «городи» — міста

6. Утворення найбільшого об'єднання — Руська земля

Слово вчителя.

Отже, на сьогоднішньому уроці ми з'ясуємо походження назви Русь та визначимо наслідки внутрішньої та зовнішньої політики перших князів Київської Русі.

ІV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ