Тема 11. Проблемне навчання історії

(2 год.)

Мета: ознайомлення з технологією проблемного навчання, відпрацювати уміння створювати проблемну ситуацію на уроці

План

1. Проблемний виклад навчального матеріалу

2. Проблемні ситуації та шляхи їх створення на уроці історії

3. Проблемні завдання з історії

Реферати:

1. Шляхи створення проблемних ситуацій на уроці історії

2. Технологія проблемного викладу навчального матеріалу

3. Типологія проблемних завдань з історії

Питання для самостійної роботи:

1. Методика розв’язання проблемних завдань

2. Поняття «історичного мислення»

3. Розвиток критичного мислення під час навчання історії

Література:

1. Баханов К.О. Життєтворчі проекти в навчанні історії України. Посібник для вч. / К.О.Баханов, В.А. Нищета. – Х.: Вид. група "Основа", 2008.

2. Баханов К.О. Методичний посібник з історії України. 7 клас. Традиції та інновації у навчанні історії в школі. – К., 2001.

3. Баханов К.О. Сучасна шкільна історична освіта: інноваційні аспекти: [монографія]. – Донецьк: ТОВ Юго-Восток, Лтд, 2005.

4. Дайри Н.Г. Как подготовить урок истории. – М., 1969. – С.65-103.

5. Дайри Н.Г. Основное усвоить на уроке. – М., 1987. – С.75-99.

6. Лернер И.Я. Развитие мышления учащихся в процессе обучения истории. – М., 1982.

7. Мирошниченко В.О. Розвиток критичного мислення учнів засобами проектної технології на уроках історії // Зб.н.пр. БДПУ (пед. н.), - №4. -Бердянськ: БДПУ, 2008.- С.26-32.

8. Михайлів Т.В. Розвиток критичного мислення учнів в контексті компетентнісно орієнтованого навчання історії // Історія та правознавство. – №19 –21. – 2009. – С.4–29.

9. Познавательные задачи в процессе обучения гуманитарным предметам. – М., 1972.

10. Терно С.О. Критичне мислення — сучасний вимір суспільствознавчої освіти / С.Терно. — Запоріжжя: Просвіта, 2009.

11. Терно С. О. Проблемні задачі з історії. Дидактичний посібник для учнів 10-11 класів / С. Терно – Тернопіль: Мандрівець, 2009.

Методичні рекомендації

Семінарське заняття проводиться у контексті вивчення загальної теми «Розвиток історичного мислення учнів на уроках історії», в якій проблемне навчання розглядається як засіб формування інтелектуальних умінь учнів, як складової історичного мислення. Для розгляду першого питання необхідно ознайомитись з однією з робіт Н.Дайрі та визначити основні вимоги до проблемного викладу навчального матеріалу та головні елементи його технології. Скориставшись розробкою Н.Дайрі, як зразком, розробити власний варіант проблемного викладу нового матеріалу однієї з тем курсу історії середніх віків або історії України періоду середньовіччя.

Готуючи друге питання, необхідно ознайомитися з теоретичним матеріалом та визначити сутність проблемної ситуації та основні шляхи їх створення. Після чого необхідно застосувати ці знання до теми, з якої робився проблемний виклад навчального матеріалу, та запропонувати якомога більше варіантів створення проблемних ситуацій на цьому уроці.

Третє питання готується подібно до попереднього: визначаються основні типи проблемних завдань, кожний з яких ілюструється конкретними завданнями, розробленими студентами (бажано з цієї ж теми).

Для успішної підготовки до заняття наведемо уривки з книг Н.Г. Дайрі та С.О. Терно [ 4; 10]:

«Проблемное задание, оценка его качества. Как сделать, чтобы учащиеся не только с интересом слушали и смотрели, а на уроке с наибольшей эффективностью были достигнуты воспитательные цели, возникли раздумья, развивающие мышление, были бы применены знания? Как создать соответствующую педагогическую ситуацию? Главным средством, позволяющим вызвать к жизни максимальную познавательную деятельность учащихся, является их самостоятельная работа.

Какие же логические задания здесь возможны, каковы их качественные свойства: важность, связь с фактическим материалом, повторяемость, трудность и доступность? Какие из этих заданий использовать на уроке, поручить для домашнего выполнения, применить при проверке знаний?

Первое задание «Почему русский народ победил в Куликовской битве 1380 г.?» (с письменным выполнением). Задание очень важно: требует усвоения очень многих фактов данного урока, как предшествующих битве, так и характеризующих саму битву; побуждает вспомнить некоторые факты из пройденного ранее.

Другие проблемные задания и их качественные свойства. Итак, мы рассмотрели возможность выполнения учащимися одного проблемного, логического задания. Но их может быть несколько. Второе из возможных заданий:

Вариант А. «Какие действия полководцев русского войска (Дмитрия Донского и других) во время похода и битвы позволили одержать победу над врагом?»

Вариант Б. «Охарактеризуйте русское военное искусство, проявившееся в руководстве походом и битвой со стороны Дмитрия Донского и его воевод».

Вариант В. «Можно ли сказать, что полководцы русского войска действовали более умело, чем полководцы войска татарского?»

Подготовка проблемного изложений. Теперь предстоит окончательно определить содержание изложения. Поначалу учитель размышлял над тем, как на протяжении небольшого времени (25—35 минут) вложить в рассказ все необходимое, чтобы «миниатюрное» изображение исторического процесса полностью сохранило научность и яркость. А в связи с организацией проблемной познавательной деятельности учащихся возникают и дополнительные требования к изложению:

1) Достаточен ли фактический материал, который сообщается учащимся на уроке для того, чтобы они могли сделать выводы по заданиям и выполнить их? Если недостаточен, то его нужно пополнить. В этом — обратное влияние логических заданий на содержание изучаемого.

2) Нет ли в рассказе прямого ответа на задания, т. е. не подсказывается ли их решение? Подсказывания обязательно снимаются и заменяются изложением, описывающим лишь факты, сущность которых предстоит раскрыть учащимся.

3) Какова, степень педагогической обработки материала, который будет сообщен учащимся. В данном случае избирается педагогически обработанное изложение.

Объяснение эффективности проблемной познавательной деятельности учащихся. Некоторые задачи подготовки урока станут еще более ясными, если мы рассмотрим, почему именно данный проблемный урок, как и другие проблемные уроки, очень эффективен. Это не случайно. Исследования последних лет показали, что при правильной методике проблемная познавательная деятельность учащихся не может не быть эффективной. Учащиеся не могут не усвоить материал. Это определяется той самостоятельной мыслительной работой, какую они проделали. Определяется, потому что правильно организованная интенсивная мыслительная работа закономерно связана с высокой активностью познавательных процессов: вниманием, восприятием, воображением, запоминанием. Доказательства этой мыслительной работы (в первую очередь самостоятельные письменные ответы, в меньшей мере устные) — это доказательства усвоения.

Следовательно, рационально организуя ту или иную самостоятельную мыслительную деятельность учащихся, мы можем не только в общих чертах, но даже и со значительной конкретностью предвидеть результаты обучения, а значит, и планировать их.

На описанном выше уроке выступает следующая цепь зависимостей:

1. Если поручено и письменно выполнено логическое задание о причинах победы в Куликовской битве, то это означает самостоятельную работу всех учащихся.

2. Поскольку установление этих причинных связей невозможно без знания ряда фактов, каждый учащийся усваивает несколько десятков фактов, деталей.

3. Весь объем самостоятельной мыслительной деятельности учащегося при изучении нового материала, домашней работе и проверке знаний обеспечивает оперирование почти всем фактическим материалом урока о Куликовской битве.

4. Само это оперирование является многократным, осуществляется как в повторяющихся, так и в новых связях.

5. Выполнение заданий ведет не только к усвоению фактов и связей, но и развивает само мышление, формирует метод познания, умения и навыки, научное мировоззрение.

Как видим, преимущества проблемной познавательной деятельности не случайны, а закономерны.

При передаче готовых знаний учащиеся с увлечением и волнением выслушивают захватывающий рассказ. Но никогда их мысль не получит такого простора для действия и развития, а проникновение в сущность событий не будет таким глубоким, как при самостоятельной работе».

«…Історичне мислення являє собою єдність історичних та методологічних знань, способів розумових дій та установок особистості на їх застосування у пізнанні та осмисленні конкретних історичних фактів, явищ та процесів.

За яких умов буде здійснюватись розвиток історичного мислення учнів? Що потрібно робити вчителю, щоб учні навчилися мислити історично?

По-перше, необхідно залучати учнів до діяльності, яка б потребувала застосування принципів та методів історичного пізнання. По суті, навчання історії в школі має імітувати діяльність історика-дослідника. Але при цьому не слід забувати, що все ж таки це повинно бути навчання й не захоплюватися виключно дослідницькими проектами (хоча вони теж потрібні).

По-друге, необхідно навчати учнів принципам та методам історичного пізнання й призвичаювати до наукової рефлексії, тобто постійного самоаналізу та оцінки власної розумової діяльності. Питання "як?", "чому?", "яким чином ви дійшли цього висновку?", "які докази можна навести за та проти цієї думки?" мають стати основою вивчення історичних курсів.

По-третє, залучаючи учня до дослідної діяльності, слід потурбуватися про створення відповідної мотивації, яка у першу чергу повинна втілюватися у позитивному ставленні до предмета.

По-четверте, проблемні ситуації у навчанні повинні стати нормою. Саме проблемні методи навчання дозволяють втягнути учня в активну розумову діяльність та забезпечують якісне засвоєння матеріалу.

По-п'яте, проблемні задачі та вправи мають стати обов'язковим атрибутом підручників, навчальних та дидактичних посібників. Саме розв'язування проблемних задач дозволить учням засвоїти ази пізнавальної діяльності історика й зрозуміти логіку історичного пізнання.»