21.4.3.3. Правове регулювання діяльності довірчих товариств

Згідно з ч.1 ст.1 Декрету КМУ «Про довірчі товариства» від 17 березня 1993 р. довірче товариство – це товариство з додатковою відповідальністю, яке здійснює представницьку діяльність відповідно до договору, укладеного з довірителями майна щодо реалізації їх прав власників. Майном довірителя є кошти, цінні папери та документи, які засвідчують право власності довірителя.

Довірче товариство здійснює такі довірчі операції:

- для громадян – збереження та представницькі послуги для обслуговування майна довірителів;

- для юридичних осіб – розпорядження майном, агентські послуги, ведення рахунків для власників їх цінних паперів та управління голосуючими акціями, переданими довірчому товариству шляхом участі в загальних зборах акціонерного товариства.

Довірчі товариства отримують за умовами укладеного договору право на участь в управлінні акціонерним товариством від імені його акціонерів або державних органів приватизації, які володіють акціями товариств, створених шляхом перетворення державних підприємств у акціонерні товариства.

Джерелом прибутків довірчого товариства є плата, яку отримують довірені особи за здійснення довірчих операцій. Розмір плати, якщо інше не передбачено законодавством, встановлюється в договорі між довірителями майна та довіреною особою.

Відповідно до положень ст. 2 Декрету КМУ «Про довірчі товариства» статутний фонд довірчого товариства повинен становити не менше 1 млн українських карбованців і формується виключно за рахунок грошових коштів та цінних паперів учасників. До моменту реєстрації довірчого товариства кожен з його засновників зобов'язаний внести на тимчасовий рахунок не менш як 50 відсотків від указаного в установчих документах розміру його вкладу до статутного фонду, що повинно підтверджуватись документами, виданими комерційним банком. Фінансовий стан засновників (крім фізичних осіб) довірчих товариств щодо їхньої спроможності здійснити відповідні внески до статутного фонду повинен бути перевірений аудитором (аудиторською фірмою).

Учасники довірчого товариства відповідають за його зобов'язаннями своїми внесками до статутного фонду, в разі недостатності цих сум – додатково належним їм майном у п'ятикратному розмірі до внеску кожного учасника.

21.4.3.4. Правове регулювання діяльності фінансових установ із спеціальним статусом

Фінансовими установами із спеціальним статусом є, як правило, державні установи, що створюються для реалізації певних державних програм. Наприклад, «Державна спеціалізована фінансова установа «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» діє згідно із «Положенням про Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», що затверджене постановою КМУ від 26 жовтня 2000 р. № 1604. Ця установа має своїм основним завданням сприяння проведенню державної житлової політики, розроблення нових фінансово-кредитних програм, спрямованих на розв'язання житлових проблем молоді та інших верств населення шляхом застосування механізму надання довготермінових державних кредитів і кредитів за рахунок інших джерел фінансування на будівництво (реконструкцію) і придбання житла, залучення коштів для кредитування громадян з метою фінансування будівництва (реконструкції) і придбання житлових будинків, об'єктів соціального, науково-технічного, виробничого, торговельного, культурно-побутового і спортивно-оздоровчого призначення, кредитування, в тому числі пільгове, та фінансування витрат на будівництво (реконструкцію) і придбання житла для молоді та інших верств населення тощо.