17.3. Організаційні форми венчурних підприємств і джерела їх фінансування

Венчурне підприємництво має численні організаційні форми. Основні серед них такі:

• „незалежні” малі венчурні фірми: високопотенційні, середнього рівня, низькопотенційні (з використанням капіталу інвестиційних компаній малого бізнесу і „незалежних” закритих венчурних фондів).

1. „низькопотенційні” підприємства для венчурного капіталу (Life-stile), прибутки яких за 5 років становлять 50 млн доларів. Такі підприємства не приваблюють венчурних інвесторів, їх кількість на ринку США сягає 90% усіх венчурних підприємств;

2. „венчури середнього ринку” (Midle-market), прибутки яких коливаються від 10 до 50 млн доларів щорічно. Саме такі підприємства потребують участі венчурного капіталу;

3. „високопотенційні підприємства” (High-potential), які мають понад 50 млн доларів щорічного прибутку впродовж 5 років. Вони найпривабливіші для венчурних інвесторів. Ці підприємства, як правило, мають корпоративну форму власності і становлять 1% за загальної кількості інноваційних підприємств ;

• „зовнішні” венчури корпорацій (з ви­користанням венчурного капіталу корпорацій та „зовнішніх” відкритих венчурних фондів);

• „внутрішні” венчури корпорацій (з використанням корпоративного венчурного капіталу);

• науково-дослідні консорціуми (з використанням капіталу „зовнішніх” відкритих венчурних фондів).

В США на пенсійні фонди приходиться біля 60% нових надходжень венчурного капіталу в „незалежні” американські венчурні фонди. На другому місці серед знаходиться корпоративний венчурний капітал (12%), на третьому – індивідуальні інвестори (11%), їх ще називають „ангела­ми бізнесу”, адже вони вкладають у наукомісткі виробництва від 5 до 50% свого інвестиційного портфеля..

Серед джерел фінансування Європейського венчурного капіталу велика питома вага належить саме банкам. На частку венчурних фондів, які є складовими структурами підрозділів банків, припадає близько третини їхнього загального обсягу. Банки почали засновувати свої власні фірми з венчурним капіталом і вкла­дати кошти в проекти і на ранніх стадіях.

Значення тих чи інших джерел венчурного капіталу в різних країнах досить сильно відрізняється і залежить від законодавчого поля, традицій ведення бізнесу, державного регулювання. Проте незалежно від безпосередньої участі уряду у венчурних проектах, кожна держава з ринковою економікою активно підтримує розвиток венчурного фінансування, створюючи найбільш вигідні умови для його функціонування.

17.4. Стан і перспективи венчурного фінансування в Україні

В Україні ще не склалися повною мірою умови, що сприяють становленню ринку венчурного капіталу. Недостатньо розвинена інноваційну інфраструктуру в Україні, практично не існує спеціалізованих організацій підтримки й обслуговування інноваційних підприємстві, вкрай мало інноваційних центрів (технопарків, бізнесінкубаторів). Значно гальмує розвиток венчурингу в країні і відсутність розвинутого фондового ринку, по великому рахунку, як такий, він взагалі не існує.

Проте, незважаючи на несприятливі умови для розвитку венчурингу, сьогодні вже наявні певні здобутки в цій галузі.

Основними гравцями на українському ринку венчурного капіталу в даний час є: Western NІ Enterprіse Fund, Barіng Vostok Capіtal Partners, Euroventures Ukraіne, Aventures і Commercіal Capіtal Group, Сукупний розмір венчурних інвестицій в Україні складає більше 300 млн. дол. .

Варто зазначити, що в Україні сьогодні не існує жодного підприємства, зв’язаного з венчурним бізнесом, яке мало хоча б частку українського капіталу.

Аналіз венчурної діяльності вищеназваних іноземних компаній в України показує, що, по-перше, вони не дотримуються основної мети венчур­ного бізнесу — інвестування в пошук та впровадження „наднової, інновацій­ної ідеї”, а зводять свою діяльність до інвестицій в прибутковий та майже не ризикований сектор національної еко­номіки. Для всіх функціонуючих компаній пріо­ритетними є проекти в агробізнесі, хар­чопереробній галузі, у виробництві меблів та промисловості будівельних матеріалів По-друге, всі можливі надпри­бутки, створені на теренах України, за­лишаться за її межами.

Таким чином єдиним логічним шля­хом є поява та розвиток національних венчурних фондів та підприємств, провідну роль в чому повинна зіграти держава.