- •Клас Антоцеротовидні, або Антоцеротопсиди (Anthocerotopsida)
- •Клас Печіночники, або Маршанціопсиди (Marchantiopsida)
- •Підклас Маршанцієві (Marchantiidae)
- •Порядок Маршанцієві (Marchantiales)
- •Підклас Юнгерманієві (Jungermanniidae)
- •Порядок Метцгерієві (Metzgeriales)
- •Порядок Юнгерманієві (Jungermanniales)
- •Клас Листкостеблові мохи, або Мохи, або Бріопсиди (Bryopsida)
- •Підклас Сфагнові, або Сфагніди (Sphagnidae) Порядок Сфагнові мохи (Sphagnales)
- •Підклас Андреєві, або Андреїди (Andreaeidae)
- •Порядок Андреєві мохи (Andreaeales)
- •Підклас Брієві, або Бріїди (Bryidae)
- •Порядок Політрихові (Polytrichales)
- •Порядок Дикранові (Dicranales)
- •Порядок Фунарієві (Funariales)
- •Порядок Гіпнобрієві (Hypnobryales)
- •Спрофітна гілка еволюції судинних рослин
- •Клас риніопсиди (rhyniopsida) Порядок Ринієві (Rhyniales)
- •Відділ зостерофілофіти (zosterophyllophyta
- •Відділ тримерофіти (trimerophyta)
- •Відділ псилотофіти (psilotophyta)
- •Відділ плауноподібні (lycopodiophyta)
- •Клас Плауновидні, або Лікоподіопсиди (Lycopodiopsida)
- •Порядок Астероксилові (Asteroxylales)
- •Порядок Протолепідодендрові (Protolepidodendrales)
- •Порядок Плаунові (Lycopodiales)
- •Клас Молодильниковидні, або Ізоетопсиди (Isoetopsida)
- •Порядок Плаункові (Selaginellales)
- •Порядок Лепідодендрові (Lepidodendrales)
- •Порядок Молодильникові (Isoetales)
- •Відділ VI. Хвощеподібні, або еквізетофіти (equisetophyta)
- •Клас гіенієвидні, або гіеніопсиди (Hyeniopsida) Порядок Гіенієві (Hyeniales)
- •Клас клинолистовидні, або сфенофілопсиди (sphenophyllopsida)
- •Порядок Клинолистові, або Сфенофілові (Sphenophyllales)
- •Клас хвощевидні, або еквізетопсиди (equisetopsida)
- •Порядок Каламітові (Calamitales)
- •Порядок Хвощові (Equisetales)
- •Відділ VII. Папоротеподібні, або поліподіофіта
- •Клас аневрофітоіпсиди (шеіжорнуторбюа) Порядок Аневрофітові (Апеигорігуіаіез)
- •Клас археоптеридопсиди (аеснаеортееіпорчюл) Порядок Археоптерисові (АгскаеоріегісІаІе8)
- •Клас кладоксилопсиди (сіавохпорзюа) Порядок Кладоксилові (сІайохуІаІе&)
- •Клас зигопгеридопсиди (гУєортекюорбюа, або с оеїчортешо орбіпа ) Порядок Зигоптерисові (Zygopteridales)
- •Клас вужачковидні, або офіоглосопсиди (0ря/0єі,05£0р5/ш) Порядок Вужачкові (Ophioglossales)
- •Клас марашшбвдщ, або маратшпсиди щтлшштртвщ
- •Порядок Маратієві: (МагаШаШ)
- •Клас папоротевидні, або поліподіопсиди (polypodiopsida)
- •Підклас поліподііди (рошЮтЮле)
- •Порядок Осмундові (Osmundales)
- •Порядок Схизейні (Schizaeales)
- •Порядок Щатейні (Cya.Thea.Les)
- •Підклас марсилпди (.Машьешае) Порядок Марсилієві (Магвіїваївз)
- •Підклас сальвініїди (заьушюае) Порядок Сальвінієві (БаШпіаІез)
Порядок Хвощові (Equisetales)
Родина Хвощові (Equisetaceae)
Викопні і сучасні трав'янисті рослини. Стебла моноподіальні, членисті, поздовжньоребристі, звичайно кільчасто розгалужені. Листки дрібні, ланцетні, лускуваті, зрослися (у сучасних форм) у трубчасті порожнисті піхви. Спорангієфори щиткоподібні, зібрані на осі стробіла кільцями. Спори однакові, зелені, з численними хлоропластами, проростають одразу після висипання. Гаметофіти дрібні, пластинчасті, трьох типів: жіночі, чоловічі та двостатеві. Розмір чоловічих гаметофітів від 1мм до 10 мм, жіночих — від Змм до 30 мм. Сперматозоїди багатоджгутикові.
Хвощі — це рівноспорові рослини з одного сучасного роду Хвощ (Equisetum), який має 20-29 видів, поширених майже по всій земній кулі, крім Австралії і Нової Зеландії, та викопного роду Еквізетітес (Equisetites). У флорі України є дев’ять видів хвощів. Латинську назву роду дав Пліній Старший за подібністю пагонів хвоща до кінського хвоста (лат. equus — кінь; saeta, seta — щетина, волос).
Всі хвощі — багаторічні рослини, що ростуть переважно на болотах, заболочених луках, по берегах річок, озер і ставків, рідше в лісах, на суходільних луках і на полях. Місцями вони утворюють густі чисті зарості і довгий час утримують захоплену територію. Хвощі мають добре розвинуті підземні кореневища, від яких відходять надземні прямостоячі стебла, прості або (частіше) ісільчасто-розгалужені. Надземні пагони більшості видів хвощів однорічні, на зиму відмирають. Тільки в х. зимуючого (Е. hyemale), х. рябого (Е. variegatum) і в деяких тропічних видів вони вічнозелені (рис. 176). Коренева система хвощів первинно гоморизна. Всі корені додаткові. Хвощ зимуючий, зокрема, має товстуваті сіро-зелені, зовсім не розгалужені цупкі стебла до 1 м заввишки і більше. Росте в соснових та мішаних лісах і по узліссях, здебільшого на легких піщаних і супіщаних грунтах.
Рис.
177. Цикл розвитку хвоща польового
(й}ийеЩт апепБе): 1 — спороносний пагін,2
— спорангієфор; 3-4 — спора,5-8 — розвиток
гаметофіта зі спори,9 — чо-
флорі України, особливо на Поліссі, в
Карпатах і районах Лісостепу, часто
зустрічаються ще такі види, як х. болотний
(Е. palustre) і х. річковий (Е. fluviatile). Обидва
вони ростуть на болотах, уздовж озер,
по берегах річок і на вогких луках. Хвощ
річковий звичайно вдвічі вищий, ніж
хвощ болотний. Його висота досягає
50-100 см. Піхви в нього з 15-20 зубцями,
тимчасом як у болотного — з 5-10 зубцями.
У тінистих лісах і на узліссях часто
трапляється х. лісовий (Е. sylvaticum), в якого
також розвиваються диморфні стебла
(рис. 176, 3-5). Стерильні пагони мають
мутовки двічі-, рідше тричірозгалужених
гілок.
Цікавим реліктом нашої флори є х. великий (Е. telmateia), висота якого досягає 80-100 см. Він поширений у тінистих лісах Кавказу, Криму і Карпат. У рівнинній частині України він зустрічається рідше. Найбільший серед хвощів х. гігантський (Е. giganteum) росте як лазяча рослина в тропічних лісах Південної Америки і досягає 10-12 м у висоту пр
Хвощ польовий (JE. arvense) у великій кількості росте на луках і полях. На Поліссі і в деяких північних районах Лісостепу України місцями він злісний польовий бур'ян. Добре розмножується вегетативно. Бічні короткі пагони його кореневищ часто потовщуються, перетворюючись на бульби, в яких накопичуються поживні речовини. Ці бульби зимують, даючи потім початок новим рослинам. Спороносні і вегетативні пагони хвоща польового дуже різняться між собою і розвиваються неодночасно. Рано навесні з'являються буруваті спороносні пагони, зовсім не розгалужені, зі стробілом на верхівці. Вегетативні пагони з'являються пізніше.
