Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
К1.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
150 Кб
Скачать
☆

Порядок Хвощові (Equisetales)

Родина Хвощові (Equisetaceae)

Викопні і сучасні трав'янисті рослини. Стебла моноподіальні, членисті, поздовжньоребристі, звичайно кільчасто розгалужені. Листки дрібні, ланцетні, лускуваті, зрослися (у сучасних форм) у трубчасті порожнисті піхви. Спорангієфори щиткоподібні, зібрані на осі стробіла кільцями. Спори однакові, зелені, з численними хлоропластами, проростають одразу після висипання. Гаметофіти дрібні, пластинчасті, трьох типів: жіночі, чоловічі та двостатеві. Розмір чоловічих гаметофітів від 1мм до 10 мм, жіночих — від Змм до 30 мм. Сперматозоїди багатоджгутикові.

Хвощі — це рівноспорові рослини з одного сучасного роду Хвощ (Equisetum), який має 20-29 видів, поширених майже по всій земній кулі, крім Австралії і Нової Зеландії, та викопного роду Еквізетітес (Equisetites). У флорі України є дев’ять видів хвощів. Латинську назву роду дав Пліній Старший за подібністю пагонів хвоща до кінського хвоста (лат. equus — кінь; saeta, seta — щетина, волос).

Всі хвощі — багаторічні рослини, що ростуть переважно на болотах, заболочених луках, по берегах річок, озер і ставків, рідше в лісах, на суходільних луках і на полях. Місцями вони утворюють густі чисті зарості і довгий час утримують захоплену територію. Хвощі мають добре розвинуті підземні кореневища, від яких відходять над­земні прямостоячі стебла, прості або (частіше) ісільчасто-розгалужені. Надземні пагони більшості видів хвощів однорічні, на зиму відмирають. Тільки в х. зимуючого (Е. hyemale), х. рябого (Е. variegatum) і в деяких тропічних видів вони вічнозелені (рис. 176). Коренева система хвощів первинно гоморизна. Всі корені додаткові. Хвощ зимуючий, зокрема, має товстуваті сіро-зелені, зовсім не розгалужені цупкі стебла до 1 м заввишки і більше. Росте в соснових та мішаних лісах і по узліссях, здебільшого на легких піщаних і супіщаних грунтах.

Рис. 177. Цикл розвитку хвоща польового (й}ийеЩт апепБе): 1 — спороносний пагін,2 — спорангієфор; 3-4 — спора,5-8 — розвиток гаметофіта зі спори,9 — чо-

У флорі України, особливо на Поліссі, в Карпатах і районах Лісостепу, часто зустрічаються ще такі види, як х. болотний (Е. palustre) і х. річковий (Е. fluviatile). Обидва вони ростуть на болотах, уздовж озер, по берегах річок і на вогких луках. Хвощ річковий звичайно вдвічі вищий, ніж хвощ болотний. Його висота досягає 50-100 см. Піхви в нього з 15-20 зубцями, тимчасом як у болотного — з 5-10 зубцями. У тінистих лісах і на узліссях часто трапляється х. лісовий (Е. sylvaticum), в якого також розвиваються диморфні стебла (рис. 176, 3-5). Стерильні пагони мають мутовки двічі-, рідше тричірозгалужених гілок.

Цікавим реліктом нашої флори є х. великий (Е. telmateia), висота якого досягає 80-100 см. Він поширений у тінистих лісах Кавказу, Криму і Карпат. У рівнинній частині України він зустрічається рідше. Найбільший серед хвощів х. гігантський (Е. giganteum) росте як лазяча рослина в тропічних лісах Південної Америки і досягає 10-12 м у висоту пр

Хвощ польовий (JE. arvense) у великій кількості росте на луках і полях. На Поліссі і в деяких північних районах Лісостепу України місцями він злісний польовий бур'ян. Добре розмножується вегетативно. Бічні короткі пагони його кореневищ часто потовщуються, перетворюючись на бульби, в яких накопичуються поживні речовини. Ці бульби зимують, даючи потім початок новим рослинам. Спороносні і вегетативні пагони хвоща польового дуже різняться між собою і розвиваються неодночасно. Рано навесні з'являються буруваті спороносні пагони, зовсім не розгалужені, зі стробілом на верхівці. Вегетативні пагони з'являються пізніше.