- •Клас Антоцеротовидні, або Антоцеротопсиди (Anthocerotopsida)
- •Клас Печіночники, або Маршанціопсиди (Marchantiopsida)
- •Підклас Маршанцієві (Marchantiidae)
- •Порядок Маршанцієві (Marchantiales)
- •Підклас Юнгерманієві (Jungermanniidae)
- •Порядок Метцгерієві (Metzgeriales)
- •Порядок Юнгерманієві (Jungermanniales)
- •Клас Листкостеблові мохи, або Мохи, або Бріопсиди (Bryopsida)
- •Підклас Сфагнові, або Сфагніди (Sphagnidae) Порядок Сфагнові мохи (Sphagnales)
- •Підклас Андреєві, або Андреїди (Andreaeidae)
- •Порядок Андреєві мохи (Andreaeales)
- •Підклас Брієві, або Бріїди (Bryidae)
- •Порядок Політрихові (Polytrichales)
- •Порядок Дикранові (Dicranales)
- •Порядок Фунарієві (Funariales)
- •Порядок Гіпнобрієві (Hypnobryales)
- •Спрофітна гілка еволюції судинних рослин
- •Клас риніопсиди (rhyniopsida) Порядок Ринієві (Rhyniales)
- •Відділ зостерофілофіти (zosterophyllophyta
- •Відділ тримерофіти (trimerophyta)
- •Відділ псилотофіти (psilotophyta)
- •Відділ плауноподібні (lycopodiophyta)
- •Клас Плауновидні, або Лікоподіопсиди (Lycopodiopsida)
- •Порядок Астероксилові (Asteroxylales)
- •Порядок Протолепідодендрові (Protolepidodendrales)
- •Порядок Плаунові (Lycopodiales)
- •Клас Молодильниковидні, або Ізоетопсиди (Isoetopsida)
- •Порядок Плаункові (Selaginellales)
- •Порядок Лепідодендрові (Lepidodendrales)
- •Порядок Молодильникові (Isoetales)
- •Відділ VI. Хвощеподібні, або еквізетофіти (equisetophyta)
- •Клас гіенієвидні, або гіеніопсиди (Hyeniopsida) Порядок Гіенієві (Hyeniales)
- •Клас клинолистовидні, або сфенофілопсиди (sphenophyllopsida)
- •Порядок Клинолистові, або Сфенофілові (Sphenophyllales)
- •Клас хвощевидні, або еквізетопсиди (equisetopsida)
- •Порядок Каламітові (Calamitales)
- •Порядок Хвощові (Equisetales)
- •Відділ VII. Папоротеподібні, або поліподіофіта
- •Клас аневрофітоіпсиди (шеіжорнуторбюа) Порядок Аневрофітові (Апеигорігуіаіез)
- •Клас археоптеридопсиди (аеснаеортееіпорчюл) Порядок Археоптерисові (АгскаеоріегісІаІе8)
- •Клас кладоксилопсиди (сіавохпорзюа) Порядок Кладоксилові (сІайохуІаІе&)
- •Клас зигопгеридопсиди (гУєортекюорбюа, або с оеїчортешо орбіпа ) Порядок Зигоптерисові (Zygopteridales)
- •Клас вужачковидні, або офіоглосопсиди (0ря/0єі,05£0р5/ш) Порядок Вужачкові (Ophioglossales)
- •Клас марашшбвдщ, або маратшпсиди щтлшштртвщ
- •Порядок Маратієві: (МагаШаШ)
- •Клас папоротевидні, або поліподіопсиди (polypodiopsida)
- •Підклас поліподііди (рошЮтЮле)
- •Порядок Осмундові (Osmundales)
- •Порядок Схизейні (Schizaeales)
- •Порядок Щатейні (Cya.Thea.Les)
- •Підклас марсилпди (.Машьешае) Порядок Марсилієві (Магвіїваївз)
- •Підклас сальвініїди (заьушюае) Порядок Сальвінієві (БаШпіаІез)
Порядок Юнгерманієві (Jungermanniales)
Найчисленніший серед печіночників, містить близько 5000 видів, поширених майже по всій земній кулі. До його складу входять 200 родів і 40 родин. За Т. Реймерсом, їх поділяють на анакрогінні юнгерманієві та акрогінні юнгерманієві. Характерною рисою перших є те, що архегонії, а також спорогон завжди виникають не на верхівці стебла або в точці росту талома, а трохи нижче їх, тому ріст талома або стебла не припиняється. У акрогінних юнгерманієвих, до яких належать тільки листкостеблові форми, архегонії і спорогони завжди верхівкові, тобто виникають і розвиваються завжди на верхівці стебла або гілочок.
Родина Птилідієві (Ptilidiaceae)
Охоплює рослини з перисторозгалуженими каулідіями. Наземні, або епіфіти з дво — чотирироздільними філідіями, по краю довгозубчастими або війчастими і подібними до філідій амфігастріями. Звичайним в Україні є представник оліготипного роду птилідій красивий (Ptilidium pulcherrimum).
Родина Радулові (Radulaceae)
Представлена єдиним родом є радула (Radula) з численними, переважно тропічними видами (250). Рослини утворюють плоскі, здебільшого жовто-зелені дернинки. Каулідій перистогіллястий, з дволопатевими філідіями. Верхня лопать філідія велика, округла, нижня — дрібна ромбічна або трапецієподібна, притиснута до верхньої.
Радула сплющена (Radula complanata) як епіфіт на корі багатьох листяних дерев і на скелях зустрічається майже в усіх районах України від Гірського Криму до Карпат і Полісся. Її загальний ареал охоплює майже всю північну півкулю. Тіло окремої рослини (гаметофіта) складається з тонкого каулідія (до 3-4 см завдовжки), густо вкритого двома рядами широких округлих філідіїв, які тісно прилягають один до одного. Філідії плоскі або опуклі, з рівним кілем.
Кожний філідій складається з двох лопатей: верхньої (більшої, широкої і округлої), і нижньої (майже в 4 рази меншої за верхню, неправильної ромбічної або прямокутної форми, притиснутої до верхньої). Від нижньої лопаті філідія (від її основи) відходять пучки ризоїдів, якими рослина прикріплюється до субстрату. Радула — дводомна рослина. Архегонії звичайної будови, виникають групами на кінці каулідія або гілочок. Спорогон верхівковий, складається з яйцеподібної коробочки і короткої ніжки з присоском; присосок здутий і глибоко проникає у верхівку каулідія.
Родина Фруланієві (Frullaniaceae)
Містить види з дрібними, притиснутими до субстрату дернинками, перисто-розгалуженими. Філідії дволопатеві: верхня лопать овальна, нижня — менша, шоломовидна, ковпачковидна або утворена ланцетним філідіями. З трьох родів найбільший — фруланія (Frullania), який включає понад 700 видів. Одним із звичайних в Україні печіночників є фруланія розширена (Frullania dilatata).
Клас Листкостеблові мохи, або Мохи, або Бріопсиди (Bryopsida)
Тіло (гаметофіт) цих мохів завжди розчленоване на каулідй і філідії. Стебло — каулідій, має радіальну будову. Воно здебільшого округле, рідко трикутне, сплющене або багатокутне. Листки- філідії сидячі, розміщені на каулідії тісною спіраллю. Антеридії і архегонії утворюються здебільшого групами на верхівці каулідію або на кінцях гілочок. Спорогон (спорофіт) має стопу (гаусторію), ніжку і коробочку, здебільшого з кришечкою. Коробочка завжди має всередині особливу колонку. Спори без елатер.
Листкостеблові мохи поширені як у тропіках, так і в позатропічних регіонах з помірним і холодним кліматом. Листкостеблових мохів відомо понад 14 000 видів, що входять до складу 700 родів, які об'єднуються в 700 родів, які об’єднуються в три підкласи: Сфагнові, або Сфагніди, Андреєві, або Андреїди, Брієві, або Бріїди.
