- •Клас Антоцеротовидні, або Антоцеротопсиди (Anthocerotopsida)
- •Клас Печіночники, або Маршанціопсиди (Marchantiopsida)
- •Підклас Маршанцієві (Marchantiidae)
- •Порядок Маршанцієві (Marchantiales)
- •Підклас Юнгерманієві (Jungermanniidae)
- •Порядок Метцгерієві (Metzgeriales)
- •Порядок Юнгерманієві (Jungermanniales)
- •Клас Листкостеблові мохи, або Мохи, або Бріопсиди (Bryopsida)
- •Підклас Сфагнові, або Сфагніди (Sphagnidae) Порядок Сфагнові мохи (Sphagnales)
- •Підклас Андреєві, або Андреїди (Andreaeidae)
- •Порядок Андреєві мохи (Andreaeales)
- •Підклас Брієві, або Бріїди (Bryidae)
- •Порядок Політрихові (Polytrichales)
- •Порядок Дикранові (Dicranales)
- •Порядок Фунарієві (Funariales)
- •Порядок Гіпнобрієві (Hypnobryales)
- •Спрофітна гілка еволюції судинних рослин
- •Клас риніопсиди (rhyniopsida) Порядок Ринієві (Rhyniales)
- •Відділ зостерофілофіти (zosterophyllophyta
- •Відділ тримерофіти (trimerophyta)
- •Відділ псилотофіти (psilotophyta)
- •Відділ плауноподібні (lycopodiophyta)
- •Клас Плауновидні, або Лікоподіопсиди (Lycopodiopsida)
- •Порядок Астероксилові (Asteroxylales)
- •Порядок Протолепідодендрові (Protolepidodendrales)
- •Порядок Плаунові (Lycopodiales)
- •Клас Молодильниковидні, або Ізоетопсиди (Isoetopsida)
- •Порядок Плаункові (Selaginellales)
- •Порядок Лепідодендрові (Lepidodendrales)
- •Порядок Молодильникові (Isoetales)
- •Відділ VI. Хвощеподібні, або еквізетофіти (equisetophyta)
- •Клас гіенієвидні, або гіеніопсиди (Hyeniopsida) Порядок Гіенієві (Hyeniales)
- •Клас клинолистовидні, або сфенофілопсиди (sphenophyllopsida)
- •Порядок Клинолистові, або Сфенофілові (Sphenophyllales)
- •Клас хвощевидні, або еквізетопсиди (equisetopsida)
- •Порядок Каламітові (Calamitales)
- •Порядок Хвощові (Equisetales)
- •Відділ VII. Папоротеподібні, або поліподіофіта
- •Клас аневрофітоіпсиди (шеіжорнуторбюа) Порядок Аневрофітові (Апеигорігуіаіез)
- •Клас археоптеридопсиди (аеснаеортееіпорчюл) Порядок Археоптерисові (АгскаеоріегісІаІе8)
- •Клас кладоксилопсиди (сіавохпорзюа) Порядок Кладоксилові (сІайохуІаІе&)
- •Клас зигопгеридопсиди (гУєортекюорбюа, або с оеїчортешо орбіпа ) Порядок Зигоптерисові (Zygopteridales)
- •Клас вужачковидні, або офіоглосопсиди (0ря/0єі,05£0р5/ш) Порядок Вужачкові (Ophioglossales)
- •Клас марашшбвдщ, або маратшпсиди щтлшштртвщ
- •Порядок Маратієві: (МагаШаШ)
- •Клас папоротевидні, або поліподіопсиди (polypodiopsida)
- •Підклас поліподііди (рошЮтЮле)
- •Порядок Осмундові (Osmundales)
- •Порядок Схизейні (Schizaeales)
- •Порядок Щатейні (Cya.Thea.Les)
- •Підклас марсилпди (.Машьешае) Порядок Марсилієві (Магвіїваївз)
- •Підклас сальвініїди (заьушюае) Порядок Сальвінієві (БаШпіаІез)
Підклас марсилпди (.Машьешае) Порядок Марсилієві (Магвіїваївз)
Родина Марсилієві (Ma.rsilea.ceae)
Підклас має один порядок та одну родину. Характерними рисами цих рослин є різноспОровість, водний і земноводний спосіб життя, наявність особливих органів — спорокарііїів, в кожному з яких є і мікро-, і мегаспор ангієсоруси, одночасно різностатеві гаметофіти.
Марсилієві здебільшого є жителями вогких та заболочених місцезростань. Це трав’янисті рослини — амфібії, з більш або менш довгими розгалуженими горизонтальними тонкими сланкими кореневищами, наземними або зануреними в багнистий грунт. Вони мають в кореневищах провідну систему у вигляді сифоностети Від кореневища відходять численні тонкі корені, вгору — листки, розміщені в два ряди. Листки різної форми: з двома або чотирма (шістьма) пластинками на довгих черешках, лінійні або лійковидні, в молодому стані завжди згорнуті равликом. У марсилій листочки на ніч складаються (“сплять”), а вдень розгорнуті. На черешках листків, ближче до основи, утворюються спорокарпії різного розміру і форми: кулясті, еліптичні і бобовидні (у водних форм), трикутні і квадратні (у наземних), дозрілі з коричневою горіховидною товстою оболонкою. В спорокарпіях формується від 'двох- до 12 сорусів, розміщених в два ряди на кільці з хрящоподібної тканини. Кільце сприяє розкриттю спорокарпія при набуханні хряща. Сорус зовні покритий двошаровим індузієм листкового походження. Всередині соруса є плацента, на верхівці якої знаходиться кілька мікро- і мегаспорангіїв, здебільшого без кільця.
В мікроспорангіях утворюється багато мікроспор (64), в мегаспорангіях — одна мегаспора. Спори протягом 48 годин проростають в дуже редуковані гаметофіти з кількох клітин. На чоловічому гаметофіті утворюється ризоїдальна клітина і два антеридії, кожен з яких скпадається з трьох клітин стінки і однієї спермагенної клітини, тобто весь гаметофіт має дев'ять клітин (рис. 199). У кожному антеридії утворюється по шість-вісім бага- тоджгутикових сперматозоїдів. При цьому стінки клітин руйнуються, розривається оболонка мікроспори, і сперматозоїди звільняються.
Жіночий гаметофіт марсилії утворюється всередині мегаспорангія. В результаті поділу ядра у верхній частині мегаспори з’являється один маленький архегоній, в складі якого є кілька клітин стінки, яйцеклітина, черевцева і шийкова канальцеві клітини. Архегоній розриває оболонку мегаспори і розкривається на верхівці, сперматозоїд зливається з яйцеклітиною. Зигота ділиться, і зародок розвивається за рахунок поживних речовин мегаспори, поки не з’явиться проросток.
В класі один порядок та одна родина з трьома родами та 80 видами. В Україні росте два види. Найчисленнішим є рід Марсилія (.МагШеа), що налічує близько 70 видів, поширених майже по всій Землі, але здебільшого в північній півкулі. Чимало видів є в Австралії і тропічній Африці. У флорі нашої країни рід представлений одним видом. Рід Пілюльниця (Рііиіагіа) має шість видів. Рід Регнелідій (Ке§пеШ(ііит) — монотипний, у флорі Бразилії зустрічаються р. дволистий (А. (іірігуїіит) (рис. 200, 5).
М. чотирилиста (М диеиігі/ойа), єдиний в Україні вид роду, зустрічається рідко — на мілководдях водойм, на замулених берегах в пониззях Дністра та Дунаю, в Закарпатті і на Західному Пощссі. Внесена до Червоної книги України (1996) як зникаючий реліктовий вид (рис. 200). Її кореневище завдовжки до їм, листки мають довжину від десяти до 80 см.
Пілюльниця куленоспа (Рііиіагіа £ІоЬиІі/ега) (рис. 200, 6) європейський болотний вид. В Україні зустрічається дуже рідко — по берегах водойм і на мілководдях в Одеській області. Рослина має кореневище до 1 м завдовжки і вузьколінійно-шиловидні, згорнуті равликом листки завдовжки 1-7 см.
Практичне значення марсилієвих для людини невелике. Деякі види роду марсилія є бур’янами рисових полів, деякі є кормом для водоплавних птахів. У заростях цих рослин нереститься риба. Нерідко марсилії вживають як їжу (всю рослину або лише крохмаль зі спорокарпіїв). Марсилії також є декоративними рослинами, які вирощують в акваріумах та тераріумах.
Марсилії походять від рівноспорових папоротей. Найближчими до них є схизейні, які взяли початок від зигоптеридопсид.
