Підклас Маршанцієві (Marchantiidae)

Вегетативне тіло представлене у вигляді слані. Спорогон на короткій ніжці або без неї.

Порядок Маршанцієві (Marchantiales)

Містить сланеві рослини з пластинчастим, дорзовентральної будови таломом, дихотомічно розгалуженим, що стелиться по землі, рідше буває на поверхні води або навіть під водою, з верхнього боку талома, безпосередньо на його поверхні або на особливих підставках, розвиваються нарізно антеридії і архегонії. З нижнього боку утворюються ризоїди двох типів: прості, з гладенькими стінками, і сосочкові, або язичкові, в яких із середини на стінках утворюються різні потовщення. Крім ризоїдів, на нижньому боці талома є різної форми лусочки. Спорогон має здебільшого коротку ніжку (рідше він буває сидячий), стопу і коробочку. У коробочці утворюються спори, часто з елатерами. Порядок Маршанцієві охоплює близько 400 видів, що входять до складу 25 родів і восьми родин.

Родина Річчієві (Ricciaceae)

Містить рослини з дихотомічно розгалуженою сланню, лінійною або клиновидною; часто утворюються розетки правильної форми, до 1-3 см в діаметрі. Архегонії, антеридії та спорогони занурені в тканину слані. В спорогонах елатери відсутні. Поширені на вологих глинистих або заболочених грунтах, по берегах річок.

Родина Маршанцієві (Marchantiaceae)

Найтиповіша родина для порядку маршанцієвих, досить численна (понад 200видів). Види поширені всюди, особливо в тропіках. Характерні риси: наявність спеціальних підставок на верхній поверхні талома, на яких розвиваються статеві органи — антеридії і архегонії, наявність у тканині талома добре виражених повітряних камер. Спорогон завжди складається з ніжки, стопи, яка прикріплює ніжку до гаметофіта (по периферії стопи часто розвиваються гаусторіальні клітини), і коробочки, в якій поряд із спорами часто утворюються елатери.

Типовим представником цієї родини є маршанція поліморфна (Marchantia polymorpha), що зустрічається часто на сирих і болотистих місцях, вогких скелях і зрубах старих колодязів, Поширена по всій лісовій зоні. Це невеличка сланка дводомна рослина, 2-10 см завдовжки і 1-2 см завширшки, з темнозеленим (зверху), дихотомічно розгалуженим пластинчастим таломом. На кінцях талома завжди є виїмка, де міститься точка росту.

На верхній (спинній) поверхні талома розвиваються особливі вивідкові бруньки і спеціальні підставки, що несуть статеві органи. На нижній поверхні талома утворюються численні ризоїди і особливі лусочки, так звані амфігастрії. Вони мають вигляд одношарових темно-фіолетових пластинок, які можуть довго утримувати воду під час посухи. Ці лусочки часто розглядають як зачаткові філідії.

Ризоїди, прості і язичкові, прикріплюють талом до субстрату і всмоктують воду з розчиненими в ній солями. Анатомічна будова талома маршанції досить складна. На поперечному розрізі помітна різка відміна в будові верхнього і нижнього його боків. Зверху талом вкритий одношаровим епідермісом, в якому помітні особливі вентиляційні отвори (дихальця, або продихи), що складаються з чотирьох чотириклітинних кілець, накладених одне на одне. Замикаючих клітин немає. Під епідермісом містяться так звані повітряні камери – великі прожнини ромбічної або неправильної багатокутної форми. З дна камер виступають хлорофілоносні клітини, розташовані звичайно паралельними стовпчиками більш або менш перпендикулярно до і поверхні епідерміса. Під повітряними камерами є паренхімна тканина талома, складена з кількох шарів клітин. Вона не має хлорофілу, але наповнена крохмалем і олійними тільцями. Паренхіма відмежована нижнім епідермісом, від якого відходять ризоїди і амфігастрії.

Розмножується маршанція вегетативним і статевим способами та спорами. Вегетативне розмноження відбувається за допомогою виводкових бруньок. Вони розвиваються в спеціальних виводкових кошиках, що являють собою невеличкі келихоподібні вирости. Утворюються бруньки на дні цих кошиків на мініатюрних ніжках. Вони дрібні, плоскі, дволопатеві, складені з кількох шарів клітин. Утворюється їх у кошику дуже багато. Під час дощу їх змиває вода: потрапивши у вогку землю, вони проростають у нову слань маршанції.

Органи статевого розмноження маршанції — антеридії і архегонії — розвиваються на спеціальних підставках на верхній поверхні окремих таломів, оскільки маршанція — дводомна рослина.

Антеридії утворюються на так званих чоловічих підставках (антеридієфорах) і складаються з більш або менш довгої і тонкої ніжки та диска з восьмилопатевим краєм. На вертикальному розрізі крізь диск видно кілька овальних порожнин, з'єднаних канальцями з верхнім краєм диска. У кожній з цих порожнин на короткій ніжці міститься по одному антеридію овальної форми з одношаровою стінкою. В антеридії містяться дрібні спермагенні клітини, кожна з яких дає початок двом сперматозоїдам з двома джгутиками на передньому кінці.

Стиглі антеридії на верхівці лопаються, і сперматозоїди під час дощу або роси виходять через каналець антеридію. Активно рухаючись деякий час у воді, вони припливають до архегонію.

Архегонії розвиваються на спеціальних жіночих підставках (архегонієфорах), на інших (жіночих) таломах маршанції. Жіночі підставки складаються з ніжки, на верхівці якої є зіркоподібний дев'ятипроменевий диск. На нижьому боці променів групами містяться архегонії, які мають колбоподібну форму і шийками звисають униз. У черевці архегонію міститься яйцеклітина і черевна канальцева клітина, а в шийці — кілька шийкових канальцевих клітин. При достиганні архегонію верхівка шийки його відкривається, канальцеві клітини при цьому розпливаються в слиз, що заповнює весь канал, і всередину архегонію легко проникають сперматозоїди, один з яких зливається з яйцеклітиною.

Запліднена яйцеклітина відразу ж починає ділитись. З неї поступово формується спорогон, тобто нестатеве покоління, яке є диплоїдним. Стиглий спорогон складається з кулястої або овальної коробочки, короткої ніжки і розширеної її нижньої частини – стопи з гаусторією, якою вона заглиблена в тканину талому. Спорогон довгий час міститься в оболонці архегонію—так званому ковпачку. Крім того, він покритий прозорим мішкоподібним утвором, що називається справжнім періанцієм. При достиганні спорогона ковпачок розривається, а коробочка розкривається чотирма стулками. У коробочці формуються клітини археспорію, які згодом стають материнськими клітинами спор. Спора, потрапивши у сприятливі умови (на вогку землю), починає проростати, утворюючи коротку нитку (протонему). Остання на кінці починає швидко ділитися в різних напрямках, утворюючи пластиночку, що розвивається в талом маршанції. На цьому цикл розвитку маршанції закінчується.