- •Клас Антоцеротовидні, або Антоцеротопсиди (Anthocerotopsida)
- •Клас Печіночники, або Маршанціопсиди (Marchantiopsida)
- •Підклас Маршанцієві (Marchantiidae)
- •Порядок Маршанцієві (Marchantiales)
- •Підклас Юнгерманієві (Jungermanniidae)
- •Порядок Метцгерієві (Metzgeriales)
- •Порядок Юнгерманієві (Jungermanniales)
- •Клас Листкостеблові мохи, або Мохи, або Бріопсиди (Bryopsida)
- •Підклас Сфагнові, або Сфагніди (Sphagnidae) Порядок Сфагнові мохи (Sphagnales)
- •Підклас Андреєві, або Андреїди (Andreaeidae)
- •Порядок Андреєві мохи (Andreaeales)
- •Підклас Брієві, або Бріїди (Bryidae)
- •Порядок Політрихові (Polytrichales)
- •Порядок Дикранові (Dicranales)
- •Порядок Фунарієві (Funariales)
- •Порядок Гіпнобрієві (Hypnobryales)
- •Спрофітна гілка еволюції судинних рослин
- •Клас риніопсиди (rhyniopsida) Порядок Ринієві (Rhyniales)
- •Відділ зостерофілофіти (zosterophyllophyta
- •Відділ тримерофіти (trimerophyta)
- •Відділ псилотофіти (psilotophyta)
- •Відділ плауноподібні (lycopodiophyta)
- •Клас Плауновидні, або Лікоподіопсиди (Lycopodiopsida)
- •Порядок Астероксилові (Asteroxylales)
- •Порядок Протолепідодендрові (Protolepidodendrales)
- •Порядок Плаунові (Lycopodiales)
- •Клас Молодильниковидні, або Ізоетопсиди (Isoetopsida)
- •Порядок Плаункові (Selaginellales)
- •Порядок Лепідодендрові (Lepidodendrales)
- •Порядок Молодильникові (Isoetales)
- •Відділ VI. Хвощеподібні, або еквізетофіти (equisetophyta)
- •Клас гіенієвидні, або гіеніопсиди (Hyeniopsida) Порядок Гіенієві (Hyeniales)
- •Клас клинолистовидні, або сфенофілопсиди (sphenophyllopsida)
- •Порядок Клинолистові, або Сфенофілові (Sphenophyllales)
- •Клас хвощевидні, або еквізетопсиди (equisetopsida)
- •Порядок Каламітові (Calamitales)
- •Порядок Хвощові (Equisetales)
- •Відділ VII. Папоротеподібні, або поліподіофіта
- •Клас аневрофітоіпсиди (шеіжорнуторбюа) Порядок Аневрофітові (Апеигорігуіаіез)
- •Клас археоптеридопсиди (аеснаеортееіпорчюл) Порядок Археоптерисові (АгскаеоріегісІаІе8)
- •Клас кладоксилопсиди (сіавохпорзюа) Порядок Кладоксилові (сІайохуІаІе&)
- •Клас зигопгеридопсиди (гУєортекюорбюа, або с оеїчортешо орбіпа ) Порядок Зигоптерисові (Zygopteridales)
- •Клас вужачковидні, або офіоглосопсиди (0ря/0єі,05£0р5/ш) Порядок Вужачкові (Ophioglossales)
- •Клас марашшбвдщ, або маратшпсиди щтлшштртвщ
- •Порядок Маратієві: (МагаШаШ)
- •Клас папоротевидні, або поліподіопсиди (polypodiopsida)
- •Підклас поліподііди (рошЮтЮле)
- •Порядок Осмундові (Osmundales)
- •Порядок Схизейні (Schizaeales)
- •Порядок Щатейні (Cya.Thea.Les)
- •Підклас марсилпди (.Машьешае) Порядок Марсилієві (Магвіїваївз)
- •Підклас сальвініїди (заьушюае) Порядок Сальвінієві (БаШпіаІез)
Порядок Політрихові (Polytrichales)
Родина Політрихові (Polytrichaceae)
Містить 19 родів, з них дев'ять монотипні. Найбільший рід — погонатум (Роgоnatum), який об'єднує близько 150 видів. Майже 100 видів включає рід зозулин льон, або політрихум (Polytrichum). Багато представників цих двох родів — найбільші за розмірами рослини родини. Із роду зозулин льон у флорі України представлено дев'ять видів.
Найбільш характерний вид — зозулин льон звичайний (Polytrichum commune). Він росте густими дернинами на вогких і сирих місцях у лісах, особливо хвойних, на луках і купинах боліт; поширений майже по всій Україні, особливо в лісових і гірських районах. Каулідій прямий (20-40 см), густо вкрите цупкими лінійно-ланцетними філідіями з дуже загостреною верхівкою.
Коробочка, як і в інших видів цього роду, ребриста. Колонка, що піднімається всередині урни, на верхівці розширена в дископодібну епіфрагму, яка закриває урну зверху.
У сухих соснових лісах та на сухих схилах по всій території України зростає зозулин льон ялівцевий (P. juniperinum), на пісках — зозулин льон волосистий (P. piliferum), на торфових болотах — зозулин льон приальпійський (P. alpestre). У вологих листяних і мішаних лісах України можна побачити атрихум хвилястий (Atrichum undulatum). Це рослини заввишки до 10 см з хвилястими пилчастими видовженоланцетними філідіями і циліндричною, майже горизонтальною коробочкою на червоній ніжці.
Порядок Дикранові (Dicranales)
Однорічні та багаторічні мохи, що ростуть групами або утворюють дернинки і дернини. У порядку Дикранові — 8 родин, 87 родів, близько 1500 видів. В основному це грунтові, скельні і епіфітні мохи.
Родина Дикранові (Dicranaceae)
Включає близько 50 родів. Багато видів родини — відносно великі рослини з серпоподібними філідіями, що утворюють дернини на грунті. Види роду дикранум (Dicranum), який налічує понад 50 видів, беруть участь в утворенні рослинного покриву тундр, боліт і хвойних лісів. Це переважно рослини помірної і холодної зони північної півкулі. В Україні зростає 12 видів цього роду.
Порядок Фунарієві (Funariales)
Порядок представлений одно-, дворічними дрібними мохами, що живуть на грунті і органічному субстраті. Каулідій розеткоподібний, з м’якими широко-овальними філідіями, звичайно з жилкою. В порядку шість родів, 26 родів, понад 300 видів.
Родина Фунарієві (Funariaceae)
Об'єднує 9 родів, близько 250 видів. Представники родини зустрічаються на всіх континентах, головним чином на вологому грунті рівнин. Рід фунарія (Funaria) налічує близько 200 видів, в Україні 3. Серед них найбільш відома ф. вологомірна (F. hygrometrіca). Ніжка спорангія гігроско-пічна і спірально скручується в сухих умовах і розкручу-ється у вологих. Це майже повсюдно поширений типовий нітрофіл (азотолюб), що часто зростає на згарищах у лісах.
Це різноманітні за зовнішнім виглядом багаторічники. Перистом їх подвійний, має 16 зубців, рідше редукований.
У порядку брієвих 16 родин, 62 роди і близько 2000 видів. Переважно це грунтові, лісові і болотні, рідше скельні мохи, але багато родин у південній півкулі повністю представлені епіфітами.
У межах порядку найбагатша видами родина Брієві (Вrуаceae). Вона об'єднує 17 родів і близько 1300 видів Більшість родів представлена на всіх континентах. Найбільший рід родини — бріум (Вrуит).
Видів роду бріум налічується близько 800, з них в Україні — близько 30, що ростуть на різноманітних субстратах. Найчастіше вони трапляються на вогких пісках і мулистих місцях, на торфових болотах, заболочених луках і біля джерел, на вогких гранітних та вапнякових скелях, на сухих неораних землях, солом'яних стріхах тощо. Ці мохи утворюють звичайно низенькі, більш або менш щільні дернинки, різнозабарвлені, найчастіше в жовто- або коричнево-зелені тони. Звичайно вони зустрічаються в лісах у вогких місцях, буйно розростаються на згарищах, утворюючи суцільні зарості з густих світло-зелених дернин. Каулідії окремих рослин тонкі й короткі, 3 см заввишки, щільно вкриті філідіями, особливо у верхній частині. Коробочка на довгій зігнутій ніжці, звисла, косо-грушоподібна. Мішкоподібний спорангій, що міститься в коробочці, прикріплений нитчастим тяжем до її основи.
Родина Мнієві (Mnіасеае)
Включає близько десяти родів, поширених головним чином у помірних широтах або гірських областях північної півкулі. Це досить великі мохи, які утворюють дернинки у вологих місцях. Рід мніум (Mnіит) — найбільший (близько 80 видів) в родині поширений, в тому числі і в Україні, де його представники (10 видів), часто зустрічаються переважно у затінених вогких місцях в лісах, на заболочених луках, болотах, у розколинах скель тощо.
Родина Аулакомнієві (Аиlіасотnіасеае)
Голарктичні види роду аулакомніум (Aulacomnium) беруть активну участь у формуванні рослинності боліт і лісів лісової і тундрової зони. У флорі України є а. болотний (А. palustre) і а. лісовий (A. androgynum), з них перший більш поширений на Поліссі, у Карпатах і в Гірському Криму. Він росте на торфови-щах, вогких луках і в заболочених лісах, утворюючи щільні дер-нини 10-15 см заввишки, звичайно жовто-зеленого кольору.
