- •Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни економічне обґрунтування господарських рішень та оцінка ризиків
- •Практична робота 1. Фінансово-математичні основи економічного обґрунтування господарських рішень
- •Практична робота 2. Оцінка вартості капіталу господарського рішення
- •Практична робота 3. Оцінка економічної ефективності господарських рішень
- •Традиційна схема розрахунку показників ефективності господарського рішення
- •Порівняння підходів
- •Практична робота 4. Обґрунтування господарських рішень з використанням методу нечіткої логіки
- •Практична робота 5. Обґрунтування господарських рішень з використанням методу «дерево рішень»
- •Практична робота 6. Ухвалення рішень в умовах повної невизначеності
- •Практична робота 7. Ухвалення рішень в умовах часткової невизначеності
- •Практична робота 8. Кількісні методи оцінки ризику господарського рішення
- •Практична робота 9. Аналіз чутливості показників ефективності господарського рішення до зміни вхідних параметрів
- •Рекомендована література
Порівняння підходів
Розрахунки здійснені за різним схемами зазвичай призводять до однакових висновків, хоча дають різні арифметичні результати. Але другий підхід є більш наочним для кредитного інвестора і більш гнучким.
В процесі аналізу кредитний інвестор може спостерігати у вигляді чисельних значень виплати відсотків і погашення кредиту в розрахунковій схемі прогнозу грошових потоків. Крім того, якщо схема повернення кредиту носить характер суттєво різних річних виплат (наприклад відстрочка погашення кредиту на декілька років), то традиційна схема не відобразить цієї особливості, в той час як за схемою власного капіталу це відобразиться на результатах оцінки ефективності господарського рішення.
Визначення та оцінка критеріїв економічної ефективності господарського рішення
Усі методи оцінки базуються на такому положенні: господарське рішення генерує грошовий потік CF1, CF2, …, CFn. Цей грошовий потік можна сформувати за однією з запропонованих в попередньому розділі схем (останній рядок табл. 3.1 або 3.2).
Господарське рішення визнається ефективним, якщо цей потік достатній для повернення вихідної суми інвестицій та забезпечення встановленого рівня віддачі на вкладений капітал.
Критерії ефективності використовуються для прийняття рішення в двох випадках:
для визначення ефективності незалежних господарських рішень (так звана абсолютна ефективність), коли робиться висновок: прийняти або відхилити проект;
для визначення ефективності взаємовиключних господарських рішень (порівняльна ефективність), коли робиться висновок: який проект обрати з декількох альтернативних.
Критеріями ефективності господарських рішень є:
1. Чистий дохід (NV) – називається накопичений ефект (сальдо грошового потоку) за розрахунковий період:
(3.1)
де T – кількість років реалізації проекту;
NV – елемент грошового потоку в t-му році.
2. Чистий приведений дохід (NPV) – накопичений приведений ефект за розрахунковий період. Розраховується з урахуванням вартості грошей у часі за формулою теперішньої або майбутньої вартості грошового потоку (2.1 або 2.3) в залежності від того, який спосіб приведення обраний (нарощування чи дисконтування). Можна використовувати будь-який момент часу, але найчастіше в практиці оцінки ефективності всі елементи грошового потоку приводять до теперішнього моменту шляхом дисконтування. Отже, формула чистого приведеного доходу має вигляд:
(3.2)
де i – ставка дисконту прийнята для проведення оцінки ефективності.
NV i NPV характеризують перевищення сумарних грошових надходжень на сумарними грошовими витратами відповідно без урахування та з урахуванням чиннику часу.
На основі цих показників приймається рішення:
для окремого проекту: якщо NPV 0, то інвестиції економічно доцільні;
для декількох альтернативних проектів: приймається той проект, у якого NPV найбільший, за умов, що він додатний.
Приклад. Керівництво підприємства збирається впровадити нову машину вартістю 5000 з терміном експлуатації 5 років і нульовою ліквідаційною вартістю. Впровадження машини дозволить щорічно забезпечувати вхідний грошовий потік у розмірі 1700. Чи доцільно впроваджувати таку машину, якщо вартість капіталу 20%?
Розрахунок зручніше здійснювати у вигляді таблиці:
Рік |
0-й |
1-й |
2-й |
3-й |
4-й |
5-й |
Грошовий потік |
-5000 |
1700 |
1700 |
1700 |
1700 |
1700 |
Накопичений грошовий потік |
-5000 |
-3300 |
-1600 |
100 |
1800 |
3500 |
Коефіцієнт дисконтування |
1,0000 |
0,8333 |
0,6944 |
0,5787 |
0,4823 |
0,4019 |
Дисконтований грошовий потік |
-5000 |
1416,67 |
1180,56 |
983,80 |
819,83 |
683,19 |
Накопичений дисконтований грошовий потік |
-5000 |
-3583,33 |
-2402,78 |
-1418,98 |
-599,15 |
84,04 |
Таким чином, отримуємо NV = 3500, а NPV = 84,04. Показник чистого приведеного доходу додатний тому можна зробити висновок про доцільність впровадження машини.
З прикладу бачимо, що чистий дохід значно перевищує чистий приведений дохід. Це цілком природно, тому що майбутні надходження з часом втрачають свою вартість. Таке співвідношення показників зберігається завжди.
3. Внутрішня норма доходності (IRR) – таке додатне число, що при використанні його в якості норми дисконту чистий приведений дохід обертається в нуль.
Математично визначення внутрішньої норми дохідності передбачає вирішення такого рівняння:
(3.3)
Але вирішити таке рівняння досить складно, тому на практиці використовують електронні таблиці або фінансовий калькулятор.
Можна визначати внутрішню норму дохідності графічним методом. Для цього будують графік залежності чистого приведеного доходу і ставки дисконту. На вісі абсцис відображаються значення норми дисконту, а на вісі ординат відповідні їм значення чистого приведеного доходу. Значення ставки дисконту в тій точці, де графік перетинає вісь абсцис, і є значенням внутрішньої норми доходності.
Приклад. Побудуємо графік залежності NPV i i для попереднього прикладу. Для цього заповнимо допоміжну таблицю:
Ставка дисконту |
10% |
15% |
20% |
25% |
30% |
Чистий приведений дохід |
1444,34 |
698,66 |
84,04 |
-428,22 |
-859,53 |
За даними таблиці будуємо графік:
Таким чином, за допомогою графічного методу отримуємо: IRR = 0,21 або 21%. Більш точний результат (IRR = 20,76%) отримаємо за допомогою електронних таблиць або методу апроксимації:
IRR
=
Для оцінки ефективності господарського рішення значення внутрішньої норми доходності слід зіставляти зі ставкою дисконту. Коли IRR і господарське рішення економічно доцільні.
Показник IRR також може бути використаний :
для оцінки ефективності господарського рішення, коли відомі прийнятні значення цього показника у проектів даного типу (зазвичай вони залежать від виду діяльності);
для оцінки ступеню стійкості господарського рішення (за різницею IRR – і);
для встановлення учасниками господарського рішення очікуваної норми доходності за альтернативними вкладеннями.
4. Термін окупності (PР) – тривалість найменшого періоду, по закінченні якого поточний чистий приведений дохід стає і надалі залишається невід’ємним. Визначається аналогічно попередньому показникові, але в основу покладені елементи дисконтованого грошового потоку і накопиченого дисконтованого грошового потоку.
Приклад. Для нашого варіанту господарського рішення визначимо DPP.
Елементи накопиченого дисконтованого грошового потоку залишаються від’ємними протягом чотирьох років. Отже:
(роки).
Показник терміну окупності при оцінці ефективності господарського рішення, як правило, виступають лише в якості обмежень.
6. Індекси доходності (РІ) – характеризують відносну віддачу господарського рішення на вкладені в нього кошти. Основні з них:
індекс доходності витрат (СРІ) – співвідношення суми накопичених дисконтованих надходжень господарського рішення до суми його накопичених дисконтованих витрат;
індекс доходності інвестицій (ІРІ) – збільшене на одиницю відношення чистого приведеного доходу господарського рішення до накопиченого дисконтованого об’єму інвестицій.
Господарське рішення вважається економічно доцільним, коли індекси доходності перевищують одиницю.
Приклад. Для розглянутого вище прикладу припустимо, що дохід від придбання машини 2000 щорічно, а витрати на її експлуатацію – 300 (таким чином збережеться умова, що щорічний вхідний грошовий потік 1700).
Для розрахунку сформуємо допоміжну таблицю.
Рік |
0-й |
1-й |
2-й |
3-й |
4-й |
5-й |
Коефіцієнт дисконтування |
1,0000 |
0,8333 |
0,6944 |
0,5787 |
0,4823 |
0,4019 |
Надходження |
|
2000 |
2000 |
2000 |
2000 |
2000 |
Дисконтовані надходження |
0,00 |
1666,67 |
1388,89 |
1157,41 |
964,51 |
803,76 |
Витрати |
5000 |
300 |
300 |
300 |
300 |
300 |
Дисконтовані витрати |
5000,00 |
250,00 |
208,33 |
173,61 |
144,68 |
120,56 |
Використовуючи дані таблиці розраховуємо:
Необхідні умови ефективності господарського рішення:
Для того, щоб господарське рішення було визнано економічно доцільними, необхідно виконання якоїсь з наступних умов:
NPV 0;
IRR і;
PI 1;
DPP < T.
При цьому, якщо виконується умова (1), інші умови також будуть виконані. Виходячи з цього основним показником ефективності господарського рішення є NPV, а інші показники використовуються як додаткові або в якості обмежень. Таким чином:
необхідна умова ефективності господарського рішення – невід’ємність чистого приведеного доходу
необхідна і достатня умова вибору найбільш ефективного варіанту господарського рішення з альтернативних – максимум чистого приведеного доходу за умов, що він невід’ємний
Завдання.
Задача 1. Підприємство планує нові капітальні вкладення протягом 2-х років: 120000 у першому році і 70000 – у другому. Інвестиційний проект розрахований на 8 років з повним освоєнням виробничих потужностей лише на п'ятому році, коли планований річний чистий грошовий доход складе 62000. Наростання чистого річного доходу в перші чотири роки за планом складе 30, 50, 70, 90% відповідно погодам від першого до четвертого. Підприємство вимагає 16% віддачі. Визначити:
чистий приведений дохід проекту;
дисконтований період окупності.
Задача 2. Підприємство має два варіанти інвестування наявних у нього 100000. У першому варіанті підприємство вкладає гроші в основні засоби, купуючи нове обладнання, що через 6 років може бути продане за 8000; чистий річний доход від такої інвестиції оцінюється в 21000.
Відповідно до другого варіанта підприємство може інвестувати гроші в робочий капітал (ТМЗ, дебіторська заборгованість), що дозволить одержувати 16000 річного чистого грошового доходу протягом тих же 6 років. Необхідно врахувати, що по закінченні цього періоду робочий капітал вивільняється (продаються ТМЗ, закриваються дебіторські рахунки).
Який варіант варто прийняти, якщо необхідна віддача 12%? Скористатися показником чистого приведеного доходу.
Задача 3. Підприємство планує великий промисловий проект, що передбачає придбання основних засобів і капітальний ремонт устаткування, також вкладення в оборотні кошти за схемою:
130000 – вихідна інвестиція до початку проекту;
25000 – вкладення в оборотні кошти в першому році;
20000 – у другому році;
15000 – додаткове устаткування на п'ятому році;
10000 – витрати на капремонт на шостому року.
Наприкінці проекту підприємство розраховує реалізувати основні засоби по залишковій вартості 25000 і вивільнити частину оборотних коштів вартістю 35000.
Результатом інвестиційного проекту повинні служити наступні чисті грошові доходи:
Рік |
|||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
20000 |
40000 |
40000 |
40000 |
50000 |
50000 |
20000 |
10000 |
Необхідно зробити висновок про ефективність проекту за умови 12%-й необхідної віддачі.
Задача 4. Розрахуйте чистий приведений дохід і внутрішню норму дохідності для двох альтернативних проектів, якщо вартість капіталу 12%.
А |
-20000 |
7000 |
7000 |
7000 |
7000 |
Б |
-25000 |
2500 |
5000 |
10000 |
20000 |
Задача 5. Підприємство розглядає доцільність придбання нової технологічної лінії при 10%-й ставці дисконтування. Вихідні дані старої і нової лінії наведені в таблиці.
Показник |
Стара лінія |
Нова лінія |
Вартість покупки |
- |
15000 |
Залишкова вартість |
2000 |
3000 |
Річні витрати |
9500 |
7000 |
Капітальний ремонт |
3000 |
- |
Час проекту, роки |
10 |
|
