3.6. Європейська інтеграція системи освіти України

Європейський вибір у розвитку України зумовлений історичними, економічними та соціальними чинниками.. Його суть полягає у виборі шляху розвитку в напрямку європейської цивілізаційної моделі, що дає можливість досягти прогресу в усіх сферах життєдіяльності суспільства і держави. Європейський вибір України – це одночасно і рух до стандартів демократії, інформаційного суспільства, соціально орієнтованого ринкового господарства. Оскільки процеси європейської інтеграції охоплюють дедалі більше сфер життєдіяльності, базове значення у них повинна відігравати освіта.

Україна та Євросоюз співпрацюють з метою підвищення рівня загальної освіти та професійної кваліфікації в Україні, що передбачає: удосконалення системи вищої освіти та системи підготовки в Україні згідно з сучасними вимогами; співробітництво між навчальними закладами, фірмами; мобільність для викладачів, випускників, молодих учених і дослідників; навчання мовам країн ЄС; підготовку студентів та викладачів.

Головним стратегічним завданням розвитку вищої освіти України на сучасному етапі є інтеграція вищої освіти України до європейської освітньої системи в умовах приєднання до Болонського процесу, узгоджуючи та поєднуючи національні компоненти вищої освіти з вимогами Болонської декларації задля створення єдиної зони європейської вищої освіти.

Основними напрямами культурно-освітньої і науково-технічної інтеграції визначено впровадження європейських норм і стандартів в освіті, науці і техніці, презентація і поширення власних культурних і науково-технічних здобутків у ЄС. Це сприятиме підвищенню в Україні європейської культурної ідентичності та входження до загальноєвропейського інтелектуально-освітнього та науково-технічного середовища.

Ураховуючи це, одним з актуальних завдань сучасної освіти є суттєве оновлення змісту освіти, пошук, створення та застосування найефективніших сучасних форм і методів навчання для забезпечення високої якості знань студентів. Завдяки політиці українського уряду на початку ХХІ ст. приєднання до Болонського процесу визначило реформаторські кроки України до європейської інтеграції у сфері вищої освіти.

Перспективи входження системи вищої освіти України в зону європейської вищої освіти передбачають її побудову з урахуванням принципів, які викладені у «Великій хартії університет­ів», прийнятій у м. Болонья у 1988 р. Основними принципами діяльності цієї системи є такі.

1. Університет є автономною установою, що лежить в основі суспільств, по-різному організованих відповідно до особливостей географії і історичних традицій; він створює, вивчає, оцінює і передає з покоління в покоління культуру за допомогою наукових досліджень і навчання. Щоб відповідати вимогам навколишнього світу, ці дослідження й навчання повинні бути морально й інтелектуально незалежні від всіх політичних влад і економічного тиску.

2. Навчання й дослідження в університетах повинні бути нероздільні, якщо їх викладання не відстає від потреб, що змінюються, запитів суспільства і успіхів в наукових знаннях.

3. Свобода в дослідженнях і професійній підготовці є фундаментальним принципом університетського життя, і уряди й університети, кожні в своєму напрямі, повинні поважати цю фундаментальну вимогу. Виключаючи нетерпимість і завжди відкриті для діалогу, університети є ідеальним місцем зустрічей для викладачів, де можна поділитися своїми знаннями і добре підготуватися для їх розвитку з допомогою досліджень і інновацій, а також для студентів, що мають право, можливості й бажання підвищити свої знання.

4. Університет є хранителем традиції європейських гуманістів; його постійною турботою є досягнення універсальних знань; для виконання свого призначення він діє поза географічними й політичними межами й затверджує життєву потребу різних культур пізнавати і впливати одна на одну.

Підписання Україною Болонської декларації, спрямованої на структурне реформування національних систем вищої освіти й створення єдиного європейського освітньо-наукового простору, відкриває один з напрямів інтеграції України в Європу. Нам надається реальна можливість отримати рівноправний статус в європейському освітньому просторі, який визначає розвиток нашої країни на ціле покоління вперед. Участь вищої освіти України в болонських перетвореннях має бути спрямована на її перспективний розвиток і набуття нових європейських ознак.

У 1997 р. під егідою Ради Європи та ЮНЕСКО було розроблено і прийнято Лісабонську конвенцію про визнання кваліфікацій, які існують у системі вищої освіти Європи. Цю конвенцію підписали 43 країни, в тому числі й Україна. Згодом ці країни сформулювали принципи Болонської декларації. Починаючи з 1998 року, європейське освітнє співтовариство активно консолідується задля реалізації освітньої концепції Болонського процесу: формування на перспективу загальноєвропейської системи вищої освіти, названою Зоною європейської вищої освіти, яка ґрунтується на спільності фундаментальних принципів її функціонування.

Численні різнорівневі зустрічі, робочі наради, конференції представників освітніх систем країн-учасниць Болонського процесу дозволили сформулювати ключові позиції щодо створення єдиного європейського освітнього й наукового простору:

1) введення двоциклового навчання. Запропоновано ввести два цикли навчання: здобуття академічного ступеня (від 3 до 4 років) і отримання упродовж другого циклу ступеня магістра або докторського ступеня;

2) запровадження кредитної системи. Пропонується запровадити в усіх національних системах освіти технологію обліку навчальної роботи в кредитах. За основу рекомендується прийняти EСТS (європейська система перезарахування кредитів (залікових одиниць трудомісткості), концепції «навчання впродовж життя»;

3) контроль якості освіти. Передбачається створення акредитаційних агентств, незалежних від національних урядів і міжнародних організацій. Оцінка визначатиметься не тривалістю або змістом навчання, а тими знаннями, уміннями й навичками, що отримали випускники;

4) розширення мобільності. Виконання попередніх пунктів сприятиме істотному розвиткові мобільності студентів у процесі отримання освіти;

5) забезпечення працевлаштування випускників. Одним із важливих положень Болонського процесу є орієнтація вищих навчальних закладів на кінцевий результат: знання і вміння випускників мають знаходити практичне застосування;

6) забезпечення привабливості європейської системи освіти. Одним із пріоритетів у рамках Болонського процесу має бути залучення в Європу якнайбільшої кількості студентів з інших регіонів світу.

Усе це вимагає від ВНЗ вирішення багатьох важливих завдань серед яких: модернізація державної системи контролю якості підготовки фахівців; створення внутрішньовузівської системи управління якістю навчання; розробка форм нової документації; створення навчально-методичного забезпечення підготовки висококваліфікованого фахівця; модернізація схеми фінансування; залучення студентів до процесу управління навчально-виховним процесом у ВНЗ; розвиток академічної мобільності.

Уведення довгострокової стратегії модернізації всієї системи вищої освіти вимагає застосування якісних інноваційних заходів з урахуванням вимог і потреб інформаційного суспільства. Ураховуючи це, важливим моментом реструктуризації навчального процесу ВНЗ України є запровадження інноваційних освітніх технологій. Вирішення цього завдання спрямовано на:

- перехід від педагогічного традиціоналізму до нових форм і методів навчання, орієнтованих на формування творчої особистості, яка вміє поєднувати в різних варіантах теоретичні завдання, наукові здобутки з вирішенням питань, які виникають на практиці;

- підвищення творчої активності студентів під час аудиторних занять шляхом запровадження ділових і рольових ігор, ігрового проектування, кейс-методу, брифінг-семінарів, відеотренінгів тощо;

- посилення мотивації студентів до самостійної роботи з метою поглиблення знань і здобутих вмінь та навичок;

- забезпечення наскрізної комп’ютеризації навчального процесу та створення комп’ютерних систем його підтримки;

- інтенсифікацію навчального процесу з метою скорочення аудиторних занять за участю викладача при наданні повного обсягу знань і підвищенні якості навчального процесу;

- розробку інтерактивних комплексів навчально-методичного забезпечення дисциплін тощо.

Безумовно, при розумній організації запровадження нових інноваційних технологій навчання можна очікувати значних позитивних результатів, а саме:

- розвиток навичок самостійної роботи;

- формування вмінь щодо планування свого часу;

- підвищення інтересу та поглиблення знань за напрямами, які найбільше цікавлять студентів;

- можливість систематичного контролю якості знань студентів.

Отже, інтеграція української вищої освіти в європейський та світовий освітній простір можлива лише за умов реформування та модернізації підготовки спеціалістів у вищих навчальних закладах країни в контексті Болонського процесу. У результаті таких дій рівень вищої освіти в Україні має підвищитися, що буде вагомим внеском національної вищої школи в перспективне майбутнє нашого суспільства та сприятиме визнанню України серед рівноправних членів Європейського Союзу.