23.Герб міста Києва за радянської доби. Радянська доба
Герб Києва часів УРСР (1969—1995)
З часів радянської окупації Києва до 1960-х років (є відомості про ініціативу міськвиконкому у 1944—1945 щодо розробки київського герба, яка не принесла результату) місто було без герба. Проте, коли 1965 року Київ був урочисто нагороджений званням «місто-герой», з'явилося бажання якось відзначити цю «зірочку» в міській символіці. Звідси народився задум створити радянський герб столиці УРСР.
З цією метою у грудні 1966 року було оголошено відкритий конкурс. Він проходив у три тури і тривав до 1968 року. Кращим був визнаний варіант архітектора-художника Флоріана Юр'єва і скульптора Бориса Довганя. Герб затверджений 22 серпня 1969 року.
Опис герба: щит, поділений на червону (праву) і синю (ліву) частини, посеред яких розміщувалось стилізоване зображення квітучої гілки каштана, оперезане зображенням стародавнього герба Києва — лука. У верхній частині щита розміщувався напис «Київ». Сам щит був вставлений у щит «слов'янської форми», у горішній частині якого знаходився соціалістичний символ — зображення серпа і молота, а знизу — «Золота Зірка» Героя Радянського Союзу, як знак статусу міста-героя. У цілому, радянський герб Києва не відповідав законам геральдики, слугував, скоріше, емблемою міста, ніж гербом.
24. Герб міста Львова.
Вперше зображення лева зустрічається на печатці галицько-волинських князів Андрія II та Лева ІІ, котрі називали себе правителями усієї Русі, Галича і Володимира. Припускається, що лев був знаком династії Романовичів, однак з першої половини ХІV ст. він однозначно стає територіальним гербом Галицько-Волинської держави, адміністративним центром якої був Львів.
Найстарша відома міська печатка прикріплена до пергаментної грамоти Львівського магістрату 1359 року. На ній зображено лева, який крокує у відчиненій міській брамі з трьома зубчастими баштами і бійницями. Зображення поєднало символ назви (тотожний з іменем сина засновника, Лева I Даниловича) і старовинну емблему князівства. У 1526 році польський король Сигізмунд II Август формально затвердив цей герб.
Олександер Гваньїні в «Описі Сарматії» (1585) хибно подає, що місто Львів ніби-то має герб, який мав його засновник — князь Лев: чорний лев у короні на золотому щиті дряпається на скалу. На коругвах Львівської землі на синіх полтнищах був жовтий лев (в короні або без), який дряпається на скалу.
Після аудієнції львівського архієпископа Соліковського у папи Сікста Vу 1586 році, місто отримало право користуватися папським гербом — левом, що стоїть на задніх лапах і тримає в передніх три пагорби та восьмипроменеву зірку. Хоча на міських печатках і надалі використовувався давній міський символ, а на деяких із них поміщалися обидва варіанти.
6 листопада 1789 року імператор Йозеф ІІ затвердив герб Львова, в якому "папський" лев стояв у міській брамі з трьома вежами.
Радянський герб затверджений 15 липня 1967 року. У синьому щиті червоні відчинені міські ворота з трьома вежами, в арці стоїть золотий лев, обернений вправо. На центральній вежі воріт — золоті серп і молот. Автори — І. Картушенко, З. Кецало, Л. Левицький, Е. Мисько, Я. Новаківський.
5 липня 1990 року сесія Львівської міської ради затвердила сучаснийгерб Львова: у синьому полі золоті кам'яні ворота з трьома вежами, середня з яких вища від бічних, в отворі брами крокує у правий геральдичний бік золотий лев. Також були затверджені великий герб тахоругва (прапор) Львова. Символи розробили за мотивами старого герба А. Ґречило, В. Турецький, І. Турецький та І. Сварник.